Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 15.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
12.08.2019
Размер:
48.28 Кб
Скачать

12

Тема 15. Підготовка цивільної справи до судового розгляду (1лекція)

Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.

Мета, завдання, значення підготовки цивільної справи до судового розгляду.

Доступ до правосуддя забезпечується дотриманням процесуального порядку розгляду цивільних справ, що передбачений ЦПК України. Це стосується і процедури підготовки цивільних справ до судового розгляду.1

У свій час окремі автори стверджували, що підготовку цивільних справ до судового розгляду взагалі не можна вважати правосуддям, оскільки підготовчі дії проводяться одноосібно суддями.2

Проте поступово наукою цивільного процесуального права було розроблено доктрину підготовки справи. В ній знайшли своє обґрунтування твердження про те, що підготовка цивільної справи до судового розгляду – це самостійна стадія цивільного процесу, яка є обов’язковою для будь якої категорії цивільних справ.3 Дана стадія відповідно до логіки руху цивільної справи є другою стадією після відкриття провадження у справі.4

Завдання цивільного судочинства в цілому – поновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів суб`єтів права, тобто ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення та його реалізація (виконання). Такі завдання цивільного процесу, що передбачені статтями 1, 213 ЦПК України, суд не зможе досягти, не пройшовши певні його етапи – стадії руху процесу.5

Ще у 80-роки ХХ ст. В.М.Горшенев, досліджуючи структуру юридичного процесу, доводив, що хоча категорії «процесуальна стадія» і «процесуальне провадження» мають багато спільного, є чіткі критерії їх розмежування. Зокрема необхідно зазначити, що вказані структурні елементи цивільного процесу розрізняються за своїм змістом і структурою. Якщо процесуальна стадія відображає вимогу логічної функціональної процесуальної послідовності, що складає зміст цивільного процесу, то процесуальне провадження – професійну спеціалізацію цієї діяльності. Це означає, що стадія характеризує динаміку процесу, а провадження – його предметні ознаки.6 Таким чином процесуальні стадії є завжди складовими певного провадження, а саме процесуальне провадження може містити кілька процесуальних стадій.7

На відмінну від процесуального провадження процесуальні стадії як структурні елементи процесу характеризуються незмінною послідовністю і взаємообумовленістю, тоді як черговість процесуальних проваджень може змінюватись залежно від обставин кожної конкретної цивільної справи.

Варто відмітити і ті чинники, які дозволяють визначити межі кожної окремої стадії, де серед таких компонентів найбільш ефективними є: завершеність, тобто можливість завершення процесу на тій чи іншій стадії; чіткі логіко-часові межі (момент початку і момент закінчення стадії); специфіка прояву в межах конкретної стадії процесуальних принципів, закріплених чинним законодавством; форми та способи пізнання; контрольний характер стадії щодо попередньої і підготовчий – щодо наступної.8

Підготовка справи до розгляду є тією стадією цивільного процесу, в якій закладаються основи правильного та швидкого вирішення справи будь якого виду судового провадження, а її недооцінка, помилки і прорахунки суддів від самого початку задають невірний напрям всього судового розгляду, призводить до численних порушень строків розгляду справи і нерідко є причинами скасування судових рішень. «Економія» на зазначених стадіях призводить до значно більших витрат на стадії судового розгляду і, що особливо небезпечно, до порушення прав осіб, які беруть участь у справі.9

Отже, підготовка цивільних справ до судового розгляду є обов’язковою стадією цивільного процесу. Складовими структури цивільного процесу України є провадження в суді першої інстанції; апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження в зв’язку із ново виявленими обставинами, провадження у зв’язку із винятковими обставинами, кожне з яких містить стадію підготовки.10

В той же час, аналіз норм ЦПК України вказує, що підготовка справи до судового розгляду починається з моменту постановлення суддею ухвали про відкриття провадження у справі і продовжується до постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду.11

Також, треба звернути увагу на те, що законодавцем у термінологічний обіг уведені поряд із поняттям «підготовка справи до судового розгляду» (ч.1 ст.126, ст.ст.248, 253 ЦПК України та інш.) ще й поняття «провадження в справі до судового розгляду» (назва глави 3 розділу ІІ ЦПК України), «попереднє судове засідання» (ст.ст.123, 129, 130 та інш.). У зв’язку з цим виникає питання про співвідношення цих понять.

Уявляється, що узагальнюючим є поняття «підготовка справи до судового розгляду». Інші ж поняття вказують на те, що процесуальні дії суді та інших учасників процесу можуть вчинятися з моменту постановлення суддею ухвали про відкриття провадження у справі, а не лише в попередньому судовому засіданні, в якому судом та іншими учасниками процесу вчиняються численні процесуальні дії, що складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду.12

Водночас слід відмітити, що хоча постановленням ухвали про призначення справи до судового розгляду не свідчить про закінчення підготовки, саме цим процесуальним документом визначаються її межі (виділення – Я.М.), адже зазначена ухвала містить вказівку про час початку першого судового засідання у справі, який власне і є моментом закінчення стадії підготовки.13

Таким чином, умовно можна сказати, що ця стадія процесу має три частини (етапи): вступну (початковий етап), основну і заключну.

Так, початковим етапом підготовки справи до судового розгляду є положення ст.127 ЦПК України, відповідно до якої після відкриття провадження у справі суд невідкладно (значить негайно) надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвал про відкриття провадження у справі. Одночасно із копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі – копії позовної заяви.

Проведення попереднього судового засідання відбувається на стадії підготовки справи до судового розгляду як його процесуальна форма і є основним етапом цієї стадії процесу.

Заключним етапом стадії підготовки справи до судового розгляду є обов’язкове постановлення ухвали попереднього судового засідання, якщо таке проводилось, в якій зазначаються процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду (ч.10 ст.130 ЦПК України).14

Варто відзначити, що кожен із цих етапів охоплюється відповідною процесуальною метою їх проведення.

Так, чинний ЦПК України не закріплює мети стадії підготовки, що створює на практиці певні труднощі, пов’язані, в першу чергу, з тим, що учасники процесу по-різному її трактують.

Однак, щодо цього необхідно сказати, що мета є необхідним та бажаним результатом процесуальної діяльності учасників цивільного процесу. Попереднє судове засідання є процесуальною формою здійснення такої діяльності. Мету мають процесуальні стадії, що вчиняються в межах цієї форми, сама ж форма не може мати власної мети. Це означає, що попереднє судове засідання не може мати самостійної процесуальної мети.15

Таким чином, мету стадії підготовки справи до судового розгляду можна визначити як забезпечення судом іншими учасниками процесу умов для правильного та своєчасного розгляду справи у відповідному провадженні.16

Підготовка цивільних справ до судового розгляду проводиться з урахуванням особливостей тієї чи іншої категорії цивільних справ (трудових, житлових, земельних і ін.), а також характеру кожної конкретної справи.17

Завданнями підготовки справи до судового розгляду є:

  • створення умов для врегулювання спору до судового розгляду шляхом відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди або передачі справи на розгляд третейського суду;

  • визначення характеру спірного провадження і норм матеріального права, які належить застосувати;

  • визначення тих, що їх належить встановити, юридичних фактів, на які посилається позивач і відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, тобто предмета доказування;

  • встановлення кола доказів необхідних для встановлення юридичних фактів, що входять до предмета доказування, і забезпечення їх своєчасного надання;

  • визначення кола осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, їх процесуального становища, вжиття заходів щодо забезпечення своєчасної їх явки в содове засідання.18

В той же час, особи, які беруть участь у справі, покликані сприяти ефективній підготовці справи до судового розгляду. Це випливає із принципу змагальності, прав та обов’язків сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, подати докази або вказати місце їх знаходження, з обов’язку сумлінно користуватись всіма наданими їм процесуальними правами.19

Таким чином, провадження у справі до судового розгляду – це сукупність дій судді і юридично заінтересованих у вирішенні справи осіб з метою врегулювання спору або забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи у судовому засіданні.20

Процесуальна форма підготовки цивільної справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання.

(завдання, порядок проведення, питання, які вирішуються в попередньому судовому засіданні).

На всіх стадіях цивільного процесу є процесуальна форма, тобто встановлений нормами цивільного процесуального права порядок здійснення правосуддя, який характеризується системністю, відповідністю цивільним процесуальним принципам та наданням процесуальних гарантій учасникам цивільного процесу. Вона полягає у проведені судового засідання і таким чином покликано повно реалізувати принципи правосуддя та забезпечити на цій стадії процесу ефективний захист прав та законних інтересів осіб, які беруть участь у справі.21

Одним з ключових елементів провадження у справі до судового розгляду є попереднє судове засідання, яке можна визначити як різновид судового засідання, що має як загальні із судовим засіданням ознаки, так і специфічні, властиві тільки йому, ознаки.

Попереднє судове засідання характеризується наступними особливостями: 1) попереднє судове засідання є додатковим (поряд із процесуальними підготовчими діями) засобом виконання завдань підготовки справи до судового розгляду; 2) у попередньому судовому засіданні є додаткова можливість для сторін з'ясувати найбільш значущі питання процесу у справі; 3) попереднє судове засідання являє собою засіб оптимізації правосуддя, тому що дозволяє досягати мети цивільного судочинства, витрачаючи менше сил, коштів і часу; 4) попереднє судове засідання є проявом ідеї диференціації судових процедур (визнаючи необхідність використання судового засідання для вирішення низки питань у стадії підготовки, законодавець установлює таку процедуру його проведення, що максимально відповідає як інтересам сторін, так і інтересам правосуддя).22

Таким чином, на етапі підготовки справи до судового розгляду суддя повинен у відповідності до ст.129 ЦПК України призначити і провести протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі. Однак, відповідно до ч.7 ст.130 ЦПК України, попереднє судове засідання не є обов’язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

Уведення чинним цивільним процесуальним законодавством попереднього судового засідання як компонента судових процедур стало суттєвою новелою, яка в юридичній літературі та судовій практиці, в основній його суті, має позитивний відгук.23 Воно проводиться з метою зясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи,24 шляхом надання спілкування судді з особами, які беруть участь у справі25 в офіційному (процесуальному) поряду.

Для того, щоб проводити попереднє судове засідання суд повинен визначитись із характером спірних правовідносин та матеріальним законом, який їх регулює, не лише їх тексту позовної заяви, а й мати певний фактичний (доказовий) матеріал справи, інакше його ціль досягнута не буде.26

Попереднє судове засідання проводиться за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.2 ст.130 ЦПК України). Тому, визначаючи час і місце попереднього судового засідання, суддя має враховувати певний строк, необхідний для того, щоб особи, які викликаються в судове засідання, мали достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі в попередньому судовому засіданні.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки будуть визнані судом поважними.

У разі неявки в попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки зясування обставин у справі проводиться судом на підставі доказів, про надання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання.27

Таким чином, за результатами проведення попереднього судового засідання суд може прийняти такі судові рішення:

1)ухвалити рішення по суті спору, якщо відповідач визнав позов;

2)постановити ухвалу про закриття провадження в справі, якщо прийняв відмову позивача від позову або визнав мирову угоду сторін;

3)залишити заяву без розгляду, якщо сторони уклали договір про передачу спору на вирішення третейського суду;

4)постановити ухвали, що передбачені ст.ст.201, 202, 205, 207 ЦПК України;

5)постановити ухвалу про процесуальні дії, які необхідні вчинити до судового розгляду та визначення часу і місця судового розгляду (якщо це не можливо, інакше вказане визначення в ухвалі про призначення справи до розгляду – ст.156 ЦПК України).28

Таким чином, попереднє судове засідання – це процесуальна форма підготовки цивільних справ до судового розгляду, встановлений чинним процесуальним законодавством порядок вчинення та процесуального закріплення дій суду та інших суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин щодо підготовки цивільної справи до судового розгляду.29

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]