- •Конспект лекцій з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •Тема 1. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •1.1.Класифікація населення
- •1.2.Трудові ресурси
- •Тема 2. Ринок праці та його регулювання
- •2.1.Поняття ринку праці
- •2.2.Структура та моделі ринку праці
- •2.3.Сегментація та гнучкість ринку праці
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •3.1.Соціально-економічна сутність зайнятості
- •3.2.Зайнятість як елемент соціально-економічної політики держави.
- •3.3.Безробіття, його показники та види.
- •3.4.Соціальний захист громадян від безробіття
- •3.5.Міжнародний досвід регулювання зайнятості
- •Тема 4. Система соціально-трудових відносин
- •4.1.Соціально-трудові відносини як система
- •4.2.Соціальне партнерство
- •Тема 5. Організація праці
- •5.1.Поняття, зміст і завдання організації праці
- •5.2.Поділ і кооперування праці на підприємстві
- •5.3.Організація та обслуговування робочих місць
- •5.4.Умови праці та фактори їх формування
- •Тема 6. Нормування праці
- •6.1.Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу.
- •6.2.Суть і значення нормування праці.
- •6.3.Об’єкти нормування праці
- •6.4.Система нормативів і норм праці
- •6.5.Методи нормування трудових процесів
- •Тема 7. Ефективність і продуктивність праці
- •7.1.Поняття ефективності праці
- •7.2.Продуктивність і рентабельність праці
- •7.3.Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •Тема 8. Політика доходів і оплата праці
- •8.1.Поняття та види заробітної платні
- •8.2.Регулювання заробітної платні
- •8.3.Основні типи організації заробітної платні
- •8.4.Доплати і надбавки
- •Тема 9. Планування праці
- •9.1. Сутність і значення планування праці. Трудові показники
- •9.2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану
- •9.3.Методи планування трудових показників. Планування продуктивності праці, чисельності персоналу, фонду заробітної плати
- •9.4.Планування соціального розвитку трудових колективів
- •Тема 10. Аналіз, аудит та звітність у сфері праці
- •10.1.Економічний аналіз у сфері праці
- •10.2.Аудит у сфері праці
- •10.3.Напрями, етапи і методи проведення аудиту у сфері праці. Ефективність аудиту
- •10.4.Звітність з питань праці
6.5.Методи нормування трудових процесів
У нормуванні праці застосовують аналітичні і сумарні методи.
Аналітичні методи припускають установлення норм на основі аналізу конкретного трудового процесу, проектування раціональних режимів роботи устаткування і прийомів праці робітників, визначення норм по елементах трудового процесу з урахуванням специфіки конкретних робочих місць і виробничих підрозділів. За методикою одержання вихідних даних аналітичні методи поділяють на аналітично-розрахункові й аналітично-дослідницькі.
У першому випадку за базу розрахунку беруться нормативні матеріали, у другому – дані, отримані при дослідженні трудових процесів на аналізованих робочих місцях.
При досвідно-статистичних (сумарних) методах норми встановлюються в цілому на всю роботу без поелементного аналізу конкретного трудового процесу і проектування раціональної організації праці. При досвідному методі норми визначають на основі особистого досвіду нормувальника, при статистичному – на основі статистичних даних про фактичні затрати часу на виконання аналогічної роботи в минулому.
Виділяють такі методи дослідження трудових процесів:
методи безпосередніх замірів;
методи моментних спостережень.
Метод безпосередніх замірів передбачає фіксацію в процесі спостереження тривалості всіх елементів витрат робочого часу і послідовності їх виконання.
Метод моментних спостережень – це спосіб одержання середніх даних про фактичне завантаження робітників і устаткування, даних про витрати і втрати часу групи робітників або устаткування на основі законів математичної статистики.
За метою дослідження трудових процесів виділяють такі методи: хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж.
Хронометраж – метод вивчення витрат часу роботи робітника або устаткування шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці. В процесі хронометражу здійснюють спостереження, яке полягає в тому, що спостерігач з допомогою секундоміра замірює тривалість елементів операції.
Фотографія робочого часу – спостереження і послідовний запис усіх витрат робочого часу і перерв протягом зміни з зазначенням їх тривалості і послідовності.
Залежно від призначення розрізняють такі види фотографій:
фотографія робочого часу;
фотографія часу використання устаткування;
фотографія виробничого процесу.
Фотографія часу використання устаткування – це спостереження за його роботою і перервами в ній з метою одержання даних для обґрунтування затрат часу на обслуговування (одним робітником або кількома).
Фотографія виробничого процесу – це одночасне вивчення затрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи. Спостереження можуть виконувати два спостерігачі: один спостерігає за робітниками, другий – за устаткуванням.
Фотохронометраж поєднує фотографію робочого часу та хронометраж.
Тема 7. Ефективність і продуктивність праці
7.1.Поняття ефективності праці
Ефективність праці в буквальному розумінні означає її результативність. Оцінка результативності повинні враховувати не лише обсяг продукції, послуг, а й їхню якість, потрібність суспільству. Окрім того, необхідно оцінювати і результативність праці в нематеріальних галузях виробництва.
Рівень ефективності праці в галузях матеріального виробництва характеризується такими показниками:
вид продукту;
номенклатура й асортимент продукції;
загальна кількість продукції;
кількість продукції в розрахунку на 1-цю робочого часу;
обсяг продукції в грошовому виразі;
затрати праці на виробництво 1-ці продукції.
Рівень ефективності праці в сфері нематеріального виробництва характеризується такими показниками:
вид та обсяг результату;
його наукова чи художня цінність;
актуальність, своєчасність, зручність, уважність;
обсяг діяльності в грошовому виразі;
затрати праці на 1-цю обсягу діяльності.
Вимірювання ефективності всієї сукупності праці суспільства переважно здійснюють за таким показником як валовий національний продукт (ВНП). ВНП – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними підприємствами протягом певного періоду.
Підвищення ефективності праці полягає в досягненні певної мети з мінімізацією затрат праці.
На ефективність праці впливають такі показники:
обсяг факторів виробництва (праці і капіталу) і технологія;
біологічні, психологічні, соціальні властивості працівників;
умови трудової діяльності.