- •Конспект лекцій з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •Тема 1. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •1.1.Класифікація населення
- •1.2.Трудові ресурси
- •Тема 2. Ринок праці та його регулювання
- •2.1.Поняття ринку праці
- •2.2.Структура та моделі ринку праці
- •2.3.Сегментація та гнучкість ринку праці
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •3.1.Соціально-економічна сутність зайнятості
- •3.2.Зайнятість як елемент соціально-економічної політики держави.
- •3.3.Безробіття, його показники та види.
- •3.4.Соціальний захист громадян від безробіття
- •3.5.Міжнародний досвід регулювання зайнятості
- •Тема 4. Система соціально-трудових відносин
- •4.1.Соціально-трудові відносини як система
- •4.2.Соціальне партнерство
- •Тема 5. Організація праці
- •5.1.Поняття, зміст і завдання організації праці
- •5.2.Поділ і кооперування праці на підприємстві
- •5.3.Організація та обслуговування робочих місць
- •5.4.Умови праці та фактори їх формування
- •Тема 6. Нормування праці
- •6.1.Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу.
- •6.2.Суть і значення нормування праці.
- •6.3.Об’єкти нормування праці
- •6.4.Система нормативів і норм праці
- •6.5.Методи нормування трудових процесів
- •Тема 7. Ефективність і продуктивність праці
- •7.1.Поняття ефективності праці
- •7.2.Продуктивність і рентабельність праці
- •7.3.Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •Тема 8. Політика доходів і оплата праці
- •8.1.Поняття та види заробітної платні
- •8.2.Регулювання заробітної платні
- •8.3.Основні типи організації заробітної платні
- •8.4.Доплати і надбавки
- •Тема 9. Планування праці
- •9.1. Сутність і значення планування праці. Трудові показники
- •9.2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану
- •9.3.Методи планування трудових показників. Планування продуктивності праці, чисельності персоналу, фонду заробітної плати
- •9.4.Планування соціального розвитку трудових колективів
- •Тема 10. Аналіз, аудит та звітність у сфері праці
- •10.1.Економічний аналіз у сфері праці
- •10.2.Аудит у сфері праці
- •10.3.Напрями, етапи і методи проведення аудиту у сфері праці. Ефективність аудиту
- •10.4.Звітність з питань праці
4.2.Соціальне партнерство
Соціальне партнерство – це система взаємозв’язків між робітниками (їх представниками) і роботодавцями (їх представниками), що дає змогу враховувати двосторонні інтереси, забезпечує досягнення згоди з соціально-трудових і соціально-економічних питань, які укладаються в колективних договорах.
Принципи соціального партнерства втілені в практику Міжнародної організації праці (МОП). Це організація з унікальними принципами тристороннього представництва, яка об’єднує делегатів урядів, підприємців та робітників. Цей принцип одержав назву трипартизм.
Трипартизм охоплює такі питання в системі соціального партнерства:
двосторонні колективні договори;
тристоронні колективні консультації та переговори між державою, підприємцями та робітниками;
трудові конфлікти та їх врегулювання;
участь працівників у прийнятті різноманітних рішень на підприємствах.
Соціальне партнерство реалізується через систему переговорів та укладання угод на державному, територіальному, галузевому і професійному рівні, а також колективних договорів на підприємствах (в організаціях, закладах).
Угоди та договори виконують три функції: захисну, організаційну, мирну.
Для регулювання соціально-трудових відносин, ведення колективних переговорів і підготовки проекту угоди формують постійно діючу тристоронню комісію (ТК), в яку входять представники профспілок та їх об’єднань, об’єднань роботодавців і державних органів виконавчої влади.
Галузева тарифна угода укладається між галузевими профспілками і галузевою спілкою роботодавців. Визначає узгодження позиції сторін за основними принципами соціально-економічної політики в галузі, спільні дії учасників угоди щодо їх реалізації.
Спеціальні угоди стосуються конкретно соціально-економічних проблем на регіональному рівні. Їх укладають представники органів найманих працівників (територіальні спілки профспілок, об’єднання роботодавців та ін.).
Колективний договір регулює соціально-трудові відносини між робітниками конкретного підприємства та роботодавцями.
Держава – це третя сторона в системі партнерства. Вона виконує такі функції:
гарант громадських прав;
регулятор системи соціально-трудових відносин;
учасник в переговорах і консультаціях в рамках тристоронніх соціально-трудових відносин;
вирішення трудових конфліктів шляхом примирення, посередництва і трудового арбітражу;
законодавчого закріплення угод, досягнутих соціальними партнерами;
координатор в процесі розроблення та реалізації регіональних угод;
арбітр, примирювач і посередник в межах соціального партнерства.
Тема 5. Організація праці
5.1.Поняття, зміст і завдання організації праці
Організація праці – це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.
У змісті організації праці виділяють такі елементи:
поділ і кооперування;
організація і обслуговування робочих місць;
нормування праці;
організація підбору персоналу та його розвиток;
оптимізація режимів праці та відпочинку;
раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці;
поліпшення умов праці;
зміцнення дисципліни праці;
мотивація й оплата праці.
В масштабах народного господарства вдосконалення організації праці має такі завдання:
відвернення економічних і соціальних втрат;
забезпечення якнайповнішого використання людських ресурсів;
регулювання співвідношення чисельності зайнятих у виробничій і невиробничій сфері;
раціональне розміщення ресурсів між регіонами.
В межах підприємства вдосконалення організації праці має такі завдання:
правильна розстановка працівників у виробництві;
узгодженість діяльності.
На конкретному робочому місці організації праці має такі завдання:
впровадження найпрогресивніших робочих прийомів;
правильне обладнання і планування робочих місць;
рівномірне і безперебійне забезпечення їх інструментами і матеріалами;
створення належних санітарно-гігієнічних і естетичних умов для роботи і життєдіяльності людини.