Тема 7. Міжнародні фінансові інститути

7.1. Виберіть інститут, який не належить до структури Світового банку:

1) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

2) Міжнародна фінансова корпорація;

3) Європейський банк реконструкції та розвитку;

4) Багатостороннє агентство гарантії інвестицій.

7.2. Виберіть складову Світового банку:

1) Міжнародний валютний фонд;

2) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

3) Багатосторонній інвестиційний фонд;

4) Азіатська фінансово-інвестиційна корпорація.

7.3. Вищим керівним органом МВФ є:

1) директорат;

2) рада керуючих;

3) комітет із розвитку;

4) тимчасовий комітет.

7.4. До фінансування, як до одної з форм діяльності МВФ, не належать:

1) пільгове фінансування;

2) спеціальне фінансування;

3) опосередковане фінансування;

4) поетапне фінансування.

7.5. Згідно з принципами кредитної політики МВФ надає кредити у вигляді чотирьох траншів, кожен із яких дорівнює:

1) 25% квоти;

2) 20% квоти;

3) 15% квоти;

4) 10% квоти.

7.6. Який із органів МВФ здійснює зміну валютних паритетів?

1) комітет із розвитку;

2) директорат;

3) тимчасовий комітет;

4) рада керуючих.

7.7. Яким країнам надається розширене фінансування?

1) країнам, у яких існують проблеми зі встановленням цін;

2) країнам, у яких існують труднощі з платіжним балансом;

3) країнам, у яких забезпечена прозорість управління державними фінансами;

4) країнам, які важче за інших виходять із кризи.

7.8. Які з зазначених офіційних органів не беруть участі у здійсненні кредитних операцій МВФ?

1) казначейства;

2) центральні банки;

3) стабілізаційні фонди;

4) гуманітарні фонди.

7.9. Сприяння МВФ країнам-членам у сфері грошової, валютної політики та банківського нагляду, бюджетної та податкової політики, статистики, розроблення фінансового та економічного законодавства і підготовки кадрів, називається:

1) моральна допомога;

2) нагляд;

3) технічна допомога;

4) фінансова допомога.

7.10. До основні функції МВФ не належать:

1) сприяння міжнародній співпраці у грошовій політиці;

2) надання податкових пільг;

3) розширення світової торгівлі;

4) стабілізація грошових обмінних курсів.

7.11. Гранична сума кредиту, яку країна може отримати у МВФ унаслідок повного використання резервної і кредитної частки, стано­вить:

1) 125% розміру її квоти;

2) 100% розміру її квоти;

3) 115% розміру її квоти;

4) 95% розміру її квоти.

7.12. Документ, що подається до МВФ, і в якому фіксуються зобов’я­зання країни-позичальника щодо проведення нею відповідних фінансово-економічних заходів:

1) лист про наміри;

2) заява;

3) пояснювальна записка;

4) договір.

7.13. У межах резервної позиції країни-члени можуть отримувати валютні кошти у МВФ:

1) через 3 місяці після подання заяви;

2) через місяць після розгляду;

3) через півроку;

4) автоматично, на першу вимогу.

7.14. Резервний кредит – це угода з кредитором про те:

1) що у разі необхідності визначена сума коштів не буде надана в кредит протягом обумовленого періоду часу;

2) що у разі необхідності визначена сума коштів буде надана в кре­дит протягом обумовленого періоду часу;

3) що у разі необхідності визначена сума коштів буде надана в кредит протягом року;

4) що у разі порушення умов договору визначена сума коштів буде зменшена на 25% та надана в кредит протягом року.

7.15. В умовах функціонування ринкової економіки головним об’єк­том валютного регулювання є:

1) рівень соціального забезпечення;

2) фінансові ресурси населення країни;

3) валютний курс національної грошової одиниці;

4) обсяг ВВП.

7.16. Чи може країна отримати кредит від МВФ, якщо має проблему, яка потребує вирішення у довгостроковому періоді?

1) так, країна може отримати додаткові кредити за системою розширеного фінансування;

2) так, країна може отримати кредит під велику процентну ставку;

3) так, може, але при цьому має повернути борг протягом одного року;

4) ні, не може.

7.17. Доступ країн-членів до кредитних ресурсів МВФ у межах кредит­ної частки є обмеженим – сума валюти країни в активах МВФ не може перевищувати:

1) 50% її квоти;

2) 100% її квоти;

3)150% її квоти;

4) 200% її квоти.

7.18. В якому році був заснований Європейський банк реконструкції та розвитку?

1) 1985 р.;

2) 1991 р.;

3) 1995 р.;

4) 2003 р.

7.19. У раді керуючих та раді директорів банку представлені:

1) США;

2) Японія;

3) країни ЄС;

4) кожна країна – член банку.

7.20. Коли і де проводяться збори акціонерів банку?

1) щороку у Лондоні;

2) щороку в одній із країн-членів;

3) щорічно почергово у Лондоні (непарні роки), та в одній із країн-членів (у парні роки);

4) місце проведення обирається голосуванням.

7.21. Де знаходиться штаб квартира Європейського банку реконст­рукції та розвитку ?

1) Нью-Йорк;

2) Лондон;

3) Париж;

4) Женева.

7.22. Який статус Європейський банк реконструкції та розвитку має в Україні?

1) статус привілейованого кредитора;

2) дипломатичний статус;

3) дипломатичний статус та статус привілейованого кредитора;

4) правильної відповіді нема.

7.23. З якою метою Європейський банк реконструкції та розвитку надає кредити країнам?

1) для проведення дипломатичних реформ;

2) для активного інтегрування економіки країни в міжнародні госпо­дарські зв’язки;

3) для потреб в економічному розвитку;

4) правильної відповіді нема.

7.24. На кого покладені всі повноваження Європейського банку реконструкції та розвитку?

1) на раду керуючих (на чолі з головою та двома заступниками);

2) на раду директорів (на чолі з президентом, трьома віце-президен­тами та 23 директорами);

3) повноваження розподілені залежно від частки капіталу країни-члена;

4) правильної відповіді нема.

7.25. В якому році Україна стала членом Європейського банку рекон­струкції та розвитку?

1) 1991 р.;

2) 1992 р.;

3) 1995 р.;

4) 2000 р.

7.26. Скільки мов та які є офіційними в Європейському банку рекон­струкції та розвитку?

1) 3 мови: англійська, російська, французька;

2) 3 мови: англійська, німецька, японська;

3) 4 мови: російська, англійська, французька, німецька;

4) 4 мови: англійська, німецька, французька, японська.