- •Міжнародні фінанси
- •Тема 1. Сутність та призначення міжнародних фінансів
- •Тема 2. Сутність валюти та валютних систем
- •2.11. Валютні цінності – це:
- •Тема 3. Міжнародний рух капіталу
- •Тема 4. Роль вільних економічних зон у міжнародних фінансах
- •Тема 5. Міжнародний фінансовий ринок
- •Тема 6. Боротьба з відмиванням брудних грошей
- •6.4. Фіктивні компанії – це:
- •Тема 7. Міжнародні фінансові інститути
- •Тема 8. Платіжний баланс
- •Список рекомендованих джерел Нормативно-правові акти
- •Підручники і навчальні посібники
- •Інтернет-ресурси
Тема 6. Боротьба з відмиванням брудних грошей
6.1. Приховування незаконних доходів та їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування аудиторського сліду цих доходів, називається:
1) розміщенням;
2) розшаруванням;
3) інтеграцією;
4) емісією.
6.2. Терміни «брудні гроші» та «відмивання грошей» виникли:
1) в 90-х роках ХХ ст. на пострадянській території;
2) в 30-х роках ХХ ст. у США у зв’язку з прийняттям «сухого закону»;
3) на початку 50-х років ХХ ст. на післявоєнному просторі;
4) з початком світової кризи 2007–2008 рр.
6.3. «Неофіційна» економіка – це:
1) хабарництво та всякого роду шахрайство, пов’язане з отриманням і передаванням грошей;
2) кримінальна діяльність;
3) не заборонені законом легальні види економічної діяльності, в межах яких здійснюється нефіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків;
4) заборонені законом нелегальні види економічної діяльності, в межах яких здійснюється нефіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків.
6.4. Фіктивні компанії – це:
1) компанії, зареєстровані на іноземних громадян;
2) зареєстровані на неповнолітніх громадян;
3) зареєстровані на злочинні угруповання;
4) зареєстровані на підроблені або загублені паспорти, потім на основі зареєстрованого підприємства відкривається банківський розрахунковий рахунок, на якому акумулюються кошти, які згодом переказуються на рахунок іншої компанії або отримуються в готівковому вигляді.
6.5. ФАТФ – це:
1) міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей;
2) закон про заборону відмивання брудних грошей;
3) міжнародна організована група з відмивання брудних грошей;
4) підрозділ ООН із протидії відмиванню брудних грошей.
6.6. ФАТФ була створена у:
1) 1989 р.;
2) 1950 р.;
3) 1991 р.;
4) 2008 р.
6.7. Чи передбачає включення країни до «чорного списку» ФАТФ застосування санкцій із боку світового співтовариства?
1) так;
2) ні;
3) залежить від території розташування країни;
4) залежить від міжнародного статусу країни.
6.8. У якому році Україна була включена до «чорного списку» ФАТФ?
1) 1991 р.;
2) 1999 р.;
3) 2001 р.;
4) 2005 р.
6.9. Чи було виключено Україну з «чорного списку» ФАТФ?
1) так;
2) ні.
6.10. Яка кількість рекомендацій, розроблених для країн-членів ФАТФ?
1) 20;
2) 30;
3) 40;
4) 50.
6.11. Для трифазної моделі відмивання грошей характерні така черговість етапів:
1) розміщення, розшарування, інтеграція;
2) інтеграція, розшарування, розміщення;
3) розшарування, інтеграція, розміщення;
4) розшарування, розміщення, інтеграція.
6.12. Канали походження «брудних» грошей:
1) організовані злочинні угруповання;
2) терористичні угруповання;
3) корумповані чиновники;
4) усі відповіді правильні.
6.13. Що таке підпільна економіка?
1) не заборонені законом легальні види економічної діяльності;
2) хабарництво та всякого роду шахрайство, пов’язане з отриманням і передаванням грошей;
3) кримінальна діяльність;
4) заборонені законом види економічної діяльності.
6.14. Що таке «фіктивна» економіка?
1) не заборонені законом легальні види економічної діяльності;
2) приховування діяльності від податків;
3) хабарництво та всякого роду шахрайство, пов’язане з отриманням і передаванням грошей;
4) заборонені законом види економічної діяльності.
6.15. Які існують підходи для оцінювання масштабів відмивання «брудних» грошей?
1) «Палермо»;
2) аналізу руху грошових потоків;
3) монетаристський;
4) усі відповіді правильні.
6.16. Одним із головних напрямів діяльності ФАТФ є:
1) визнання державами відмивання грошей злочином;
2) співпраця з відповідними міжнародними органами та організаціями в боротьбі з відмиванням грошей;
3) конфіскація отриманих злочинних доходів;
4) відслідковування загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих капіталів та розроблення контрзаходів.