Тема 4. Роль вільних економічних зон у міжнародних фінансах

4.1. Згідно із законодавством, вільна економічна зона – це:

1) частина території України, на якій встановлюється та діє спеціаль­ній правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства України;

2) територія, на якій встановлюються і діють спеціальні податкові вимоги;

3) офшорні компанії;

4) міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи у двох або більше країнах.

4.2. Отримання прав на будівництво та експлуатацію об’єктів інфра­структури називається:

1) консорціумом;

2) транснаціональною корпорацією;

3) концесією;

4) концерном.

4.3. Що є вихідною ознакою ВЕЗ?

1) особливий режим митного оподаткування;

2) міжнародний товарообмін;

3) обмеження можливостей контрабандного ввезення товарів;

4) пріоритет надається створенню робочих місць переважно у сфері послуг.

4.4. У світовій практиці існує два концептуальні підходи щодо ство­рення ВЕЗ:

1) інтеграційний і комплексний;

2) територіальний і податковий;

3) територіальний і функціональний;

4) режимний і загальний.

4.5. За формою організації ВЕЗ бувають:

1) локальні і територіальні;

2) регіональні і світові;

3) масштабні і точкові;

4) офшорні й анклавні.

4.6. За характером взаємодії з національною економікою ВЕЗ бувають:

1) офшорні й анклавні;

2) регіональні і світові;

3) інтеграційні й анклавні;

4) тимчасові і постійні.

4.7. Основна відмінність між ВЕЗ і територією пріоритетного роз­витку (ТПР):

1) ВЕЗ створюється з конкретною, чітко визначеною метою і на від­носно невеликій території, а ТПР – на територіях в адміністратив­них межах районів, міст або областей;

2) ВЕЗ створюється на відносно невеликій внутрішній території, а ТПР – на міждержавному рівні;

3) ВЕЗ створюється на міждержавному рівні, а ТПР – на відносно невеликій території;

4) немає суттєвих відмінностей.

4.8. Економіка вільних економічних зон характеризується:

1) високим ступенем відкритості зовнішньому світу;

2) сприятливим для зовнішніх і внутрішніх інвестицій митним і податковим режимами;

3) лібералізацією й активізацією зовнішньоекономічної діяльності;

4) усі відповіді правильні.

4.9. У світовій практиці ВЕЗ з’явилися:

1) наприкінці XVIII ст.;

2) наприкінці 50-х – початку 60-х років ХХ ст.;

3) 80-ті роки ХХ ст.;

4) 90-ті роки ХХ ст.

4.10. Вперше офіційне визначення вільної економічної зони було дано в:

1) Кіотській конвенції 1973 р.;

2) Ямайській конференції 1976 р.;

3) Законі України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 р.;

4) Ліонській угоді.

4.11. Як називались перші вільні економічні зони, що створювалися з метою інтенсивного розвитку місцевого ринку, а також для прискоре­ного розвитку міжнародної торгівлі?

1) «вільні порти»;

2) «вільні ринки»;

3) «вільні блоки»;

4) «вільні угруповання».

4.12. Що відбувається з ефективністю функціонування зони при збіль­шенні її території ?

1) знижується;

2) зростає;

3) залишається незмінною.

4.13. Вільні територіальні зони «високих технологій», центром яких спочатку були університети, а навколо них зосереджувались промис­лові корпорації, науково-дослідні центри і лабораторії, обчислювальні центри – це:

1) технологічні парки;

2) технополіси;

3) офшорні зони;

4) ТПР.

4.14. Територія, виділена з митної території держави для вільного і безмитного ввезення-вивезення іноземних товарів, що зберігаються на складах певний строк, а потім пропонуються на внутрішній ринок країни з оплатою мита або вивозяться за кордон, – це:

1) безмитна зона;

2) ТПР;

3) офшорна зона;

4) технополіс.

4.15. Основна мета створення вільних економічних зон:

1) інтенсифікація економічного обороту;

2) відмивання грошей;

3) зміна законодавчої бази;

4) глобалізація.

4.16. Види пільг на території ВЕЗ:

1) зовнішньоторговельні, фіскальні, фінансові, адміністративні;

2) внутрішні та зовнішні;

3) нормативно-правові та економічні;

4) офіційні і неофіційні.

4.17. В якій країні було досягнуто найбільшого ефекту від створення ВЕЗ?

1) Японія;

2) Китай;

3) США;

4) Україна.

4.18. Чи є обов`язковим скасування податків у офшорних зонах?

1) так;

2) ні;

3) залежно від площі території.

4.19. «Зона франко» – це:

1) територія, на якій зберігаються та продаються товари, що ввезені на територію приймаючої країни або вивезені з неї, та яка має спеціальний пільговий режим здійснення зовнішньоторговельних операцій;

2) офшорна зона, на території якої встановлюються закони, зіставні з законодавчою базою Франції;

3) вільна гавань у Франкфурті;

4) територія, на якій інвестор зберігає контроль над своїми капітало­вкладеннями в закордонні підприємства.

4.20. Японці вважають, що втіленням технологій наступного століття є саме:

1) технополіси;

2) офшорні зони;

3) зони вільної торгівлі;

4) вільні економічні зони.

4.21. Залежно від місцерозташування відносно державних кордонів, ВЕЗ розподіляються на:

1) прикордонні та внутрішні;

2) внутрішні та зовнішні;

3) обласні та національні;

4) тимчасові і постійні.

4.22. Мета створення зон анклавного типу – це:

1) максимізація зовнішнього притоку товарних та фінансових ресурсів;

2) підвищення рівня зайнятості;

3) розвиток нових виробничих галузей;

4) надання пріоритету створенню робочих місць у сфері послуг.