- •Миколаїв 2008
- •Рецензент: д.Ф.-м.Н., професор і.О. Муленко Вступ
- •1. Механіка
- •1.1 Кінематика поступального і обертального руху Система відліку. Траєкторія, шлях, переміщення.
- •Лінійна швидкість.
- •Лінійне прискорення.
- •Види поступального руху:
- •Кінематика обертального руху.
- •Зв'язок лінійних і кутових характеристик руху.
- •Приклади розв'язування задач.
- •Задачі для самостійної роботи.
- •1.2. Динаміка матеріальної точки. Перший закон Ньютона.
- •Механічні системи.
- •Імпульс.
- •Другий закон Ньютона.
- •Принцип незалежності дії сил.
- •Третій закон Ньютона.
- •Закон збереження імпульсу.
- •Закон руху центру мас.
- •Сили в механіці.
- •Робота, енергія, потужність.
- •Кінетична енергія.
- •Потенціальна енергія.
- •Закон збереження енергії.
- •Зіткнення.
- •Поле сил тяжіння.
- •Космічні швидкості.
- •Приклади розв'язування задач.
- •Задачі для самостійної роботи.
- •Робота сили. Закони збереження
- •1.3. Механіка твердого тіла Момент інерції.
- •Момент сили.
- •Момент імпульсу.
- •Основний закон динаміки обертального руху.
- •Кінетична енергія обертання.
- •Основні величини і співвідношення для поступального і обертального руху.
- •Приклади розв'язування задач.
- •Задачі для самостійної роботи. Основний закон динаміки твердого тіла.
- •Енергія обертального руху. Закони збереження
- •2. Молекулярна фізика та термодинаміка
- •2.1 Молекулярно-кінетична теорія ідеальних газів. Рівняння стану ідеального газу. Перший закон термодинаміки. Статистичний і термодинамічний методи дослідження.
- •Термодинамічна система.
- •Ідеальний газ.
- •Закон Бойля-Маріотта.
- •Закон Авогадро.
- •Закон Дальтона.
- •Закон Гей-Люссака.
- •Рівняння стану ідеального газу.
- •Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеальних газів.
- •Закон Максвелла про розподіл молекул ідеального газу по швидкостям.
- •Барометрична формула.
- •Внутрішня енергія термодинамічної системи.
- •Число степенів вільності.
- •Перший закон термодинаміки.
- •Теплоємність.
- •Приклади розв'язання задач.
- •Задачі для самостійної роботи.
- •2.2 Адіабатний процес. Робота газу при різних процесах Явища переносу. Робота газу при його розширенні.
- •Адіабатичний процес. Рівняння Пуассона.
- •Робота газу в адіабатичному процесі.
- •Політропічні процеси.
- •Середня довжина вільного пробігу молекул.
- •Явища переносу.
- •Теплопровідність.
- •Дифузія.
- •Внутрішнє тертя (в’язкість).
- •К руговий процес (цикл).
- •Ккд кругового процесу. Цикл Карно.
- •Приклади розв'язання задач.
- •Задачі для самостійної роботи.
- •2.3 Другий закон термодинаміки. Рідини. Ентропія.
- •Статистичне тлумачення ентропії.
- •Другий закон термодинаміки.
- •Третій закон термодинаміки.
- •Реальні гази, рідини та тверді тіла.
- •Рівняння Ван-дер-Ваальса.
- •Внутрішня енергія реального газу.
- •Рідини та їх опис.
- •Поверхневий натяг.
- •Змочування.
- •Тиск під скривленою поверхнею рідини.
- •Капілярні явища.
- •Приклади розв'язання задач.
- •Задачі для самостійної роботи.
- •Додатки
- •1. Вектор.
- •9. Градієнт.
- •Основні фізичні постійні
Космічні швидкості.
Першою космічною швидкістю називають таку мінімальну швидкість, яку треба надати тілу, щоб воно могло рухатися навколо Землі по круговій орбіті, тобто перетворитися на штучний супутник Землі.
(2-й закон Ньютона);
(R – радіус Землі)
=7,9 км/с.
Другою космічною швидкістю називається найменша швидкість, яку треба надати тілу, щоб воно могло подолати тяжіння Землі і перетворитися на супутник Сонця. В цьому випадку кінетична енергія тіла повинна дорівнювати роботі, що здійснюється проти сил тяжіння:
;
=11,2 км/с
Третьою космічною швидкістю називають швидкість, яку необхідно надати тілу на Землі, щоб воно покинуло межі Сонячної системи, подолавши тяжіння Сонця: 3 = 16,7 км/с.
Приклади розв'язування задач.
Приклад 1. На візку масою m1 = 20 кг, який може вільно переміщатися вздовж горизонтальних рейок, лежить брусок масою m2 = 5 кг. Коефіцієнт тертя між бруском і візком k = 0,2. Брусок тягнуть з силою F, напрямленою паралельно рейкам. Знайти прискорення бруска та візка, якщо сила змінюється за законом де Побудувати графіки залежності знайдених прискорень від часу.
А наліз і розв’язання.
У задачі розглядається поступальний рух двох тіл, між якими діє сила тертя. Наявність її дозволяє припустити, що при деяких значеннях прикладеної сили F брусок і візок будуть рухатися разом з однаковим прискоренням, а при більших значеннях сили F брусок почне обганяти візок, тобто буде ковзати по ньому.
Якщо відносна швидкість бруска (швидкість бруска відносно візка) дорівнює нулю, то сила тертя буде силою тертя спокою і може приймати будь-яке значення від 0 до тобто де N – сила нормальної реакції при дії одного тіла на інше. Якщо , то сила тертя буде силою тертя ковзання
Сила тертя завжди направлена у бік, протилежний відносній швидкості. Тому сили тертя, діючи на візок і брусок, напрямлені так, як показано на рис. 1.10, причому .
Розглянемо сили, що діють на візок. Окрім сили тертя на візок діють вертикальні сила тяжіння, сила нормального тиску бруска і сила нормальної реакції рейок. Сила тертя між візком і рейками, за умовою відсутня.
На брусок окрім горизонтальних сил і діють також вертикальні сили тяжіння і нормальної реакції візка .
Оскільки початкові швидкості відсутні, то характер сил тертя визначається співвідношенням між прискореннями обох тіл:
якщо ;
якщо
причому і – це прискорення візка і бруска відносно Землі. Обидва ці вектори співпадають за напрямком з силою F: прискорення візка виникає під дією однієї сили тертя напрямленої однаково з силою F, прискорення бруска не може бути напрямлено в інший бік тому, що сила тертя не змінює напрям руху на протилежний. Ці прискорення знайдемо з рівняння другого закону Ньютона, записаного для кожного тіла. Оскільки вертикальні сили, що діють на кожне з тіл, скомпенсовані, то рівняння руху для кожного з тіл відразу запишемо в скалярній формі (для проекції на вісь Oх):
(1)
Із системи рівнянь (1) знайдемо значення F, при яких :
У цьому випадку і Тоді
Отже, при
с
прискорення обох тіл однакові. Розв’язавши систему (1) відносно a, одержимо
(2)
Прискорення обох тіл прямо пропорційні часу і змінюються від 0 до
м/с2.
При прискорення тіл різні, але сила тертя має певне значення: Тоді звідки
м/с2; (3)
Прискорення бруска a2 буде зростати лінійно з часом, починаючи від значення м/с2.
Графік залежності прискорення від часу (рис. 1.11) можна побудувати на основі виразів (2), (3). При графік – пряма лінія, паралельна осі абсцис, графік – пряма лінія, яка йде вгору більш круто.
Відповідь: До моменту часу 3,1 с прискорення обох тіл однакові і зростають за законом Після цього прискорення візка м/с, а прискорення бруска зростає за законом . Ці залежності відображені на графіку (див. рис. 1.11).
Приклад 2. На горизонтальній поверхні знаходиться нерухома абсолютно гладка півсфера радіусом R = 90 см. З верхньої точки сфери без початкової швидкості зісковзує мале тіло. З якої висоти h, рахуючи від вершини, тіло зірветься з півсфери?
А наліз і розв’язання.
Тіло до деякої точки на півсфері – точки відриву від поверхні – рухається по дузі кола радіусом R.
З авдяки тому, що поверхня півсфери абсолютно гладка, силою тертя можна знехтувати. На тіло діють тільки сила тяжіння і сила нормальної реакції з боку півсфери (рис 1.12). Рівняння другого закону Ньютона для цієї частини траєкторії має вигляд
(1)
Проекції сил на напрямок x, нормальний до траєкторії, надають тілу нормальне прискорення , де V – миттєва швидкість тіла, яка поступово збільшується. В точці С тіло перестає взаємодіяти з поверхнею півсфери, тобто сила тиску тіла на півсферу і відповідно сила нормальної реакції перетворюються на нуль. Починаючи з цієї точки, тіло рухається тільки під дією сили тяжіння і траєкторія його буде залежати від модуля і напряму швидкості в точці відриву від півсфери. Таким чином, в цій точці нормальне прискорення надається тілу тільки проекцією сили тяжіння і проекція (1) на вісь x має вигляд
.
Як видно з рис. 1.12, Тоді
(2)
Для того, щоб визначити висоту, на якій знаходиться точка відриву, треба знайти зв’язок швидкості тіла при його русі по півсфері з його координатами, тобто з висотою. Такий зв’язок можна встановити, знаючи закони зміни з часом координат і швидкості тіла. Це саме можна зробити, якщо розглядати рух тіла в полі тяжіння Землі. Оскільки система консервативна (сила тяжіння і реакція опори консервативні, а силою тертя нехтуємо), повна механічна енергія тіла залишається сталою, тобто
(3)
При ковзанні тіла по півсфері з вершини до точки C потенціальна енергія його змінюється на де h – шукана висота, яка відраховується від вершини півсфери. Кінетична енергія тіла при цьому зростає на
На вершині півсфери тіло знаходиться в положенні нестійкої рівноваги і швидкість V0, необхідну для початку руху, можна вважати дуже малою. Тоді, підставляючи знайдені вирази в (3), одержимо
(4)
Рівняння (2) і (4) містять в собі швидкість VС і висоту h, які відносяться до однієї і тієї ж точки і створюють систему рівнянь, сумісний розв’язок якої дозволяє знайти м.
Відповідь: h = 0,3 м.