Тема 7. Методи вивчення змісту документів

План лекції

7.1. Надійність і достовірність документів

7.2. Загальні принципи аналізу документів

7.3. Класичні методи аналізу документів

7.4 Сутність і можливості контент-аналізу

7.5 Загальні характеристики процесу контент-аналізу

7.1. Надійність і достовірність документів

Щоб оцінити реальну міру надійності і достовірності інформації, існує ряд способів:

• для найпростішої перевірки необхідно вивчити наміри і мотиви створювача документа, проаналізувати умови, у яких він створювався;

• вивчаючи надійність, можна порівнювати зміст документів, що походять з одного джерела, при цьому вивчаючи зміни, що сталися протягом певного часу у різних ситуаціях, можна відділити постійні категорії від змінних;

• в оцінці достовірності документів може допомогти аналіз помічених поми-лок, які можна класифікувати на випадкові і систематичні, а останні  на свідомі і неусвідомлені.

7.2.Загальні принципи аналізу документів

У соціології та інших науках, що займаються аналізом різноманітних документів, виділяють два класи методів:

• класичні (традиційні) методи аналізу;

• формалізовані методи (контент-аналіз).

Загальні підходи, що мають місце в обох класах, визначені американсь-ким вченим К.Криппендорфом. Він розробив три моделі, що уточнюють характер взаємозв’язку тексту і реальності:

•  асоціативна модель, що виражає характер джерела;

•  дискурсивна модель, що відображує події і явища;

•  комунікативна модель, що визначає вплив на аудиторію.

Класичні і формалізовані методи об’єднують як об’єкт, так і мету дослідження. Різниця полягає у тому, що класичні (традиційні) методи вважаються якісними, а контент-аналіз  кількісним методом. У наш час однозначно визначити у чистому вигляді ці методи як якісні або кількісні, тому, що все частіше у класичних методах використовується різна інформація, а контент-аналіз стає кількісно-якісним методом.

7.3. Класичні методи аналізу документів

Класичні (традиційні) методи аналізу документів  сукупність операцій, що дозволяють інтерпретувати текст з метою дослідника. Це викликане тим, що кожен документ створювався зі своєю метою, яка часто не збігається з метою дослідника. Інтерпретація тексту у ході традиційного аналізу дозволяє проникнути у сутність документа, визначити глибинні замисли і мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту у який створювався документ.

Загальним для усіх класичних методів є наявність зовнішнього і внутрішнього аналізу документа.

Зовнішній аналіз документа дозволяє зробити висновки відносно істо-ричних обставин, у яких створювався документ, його дійсних намірів, дозво-ляє перевірити надійність і достовірність документа, тобто зовнішній аналіз розглядає документ як елемент у системі суспільних відносин і з його допомогою можна зробити висновки про те, наскільки важливим є цей елемент і яку роль він зіграв.

Внутрішній аналіз  це аналіз змісту документа. Він допомагає за особливостями стилю знайти його автора, при необхідності, вивчити співвідношення різних елементів тексту, ставлення автора до теми тощо.

Розглянемо деякі традиційні методи аналізу документів.

При журналістському аналізі тексту виділяють дві процедури:

• визначення основних характеристик тексту;

• оцінка цих характеристик за певними категоріями.

• Як характеристики розглядаються:

• тема;

• ідея;

• образний орієнтир.

Критерії залежать від позиції журналіста:

• аналіз з позиції журналіста матеріалів своїх колег;

• вивчення документа як джерела інформації.

• У першому випадку критеріями є:

• композиція;

• літературна якість твору.

У другому випадку вивчаються:

•  зміст документа і те, що за ним стоїть (контекст);

•  надійність і достовірність тексту;

•  можливі мотиви комунікатора;

•  стиль документа.

Біографічний метод дозволяє досліджувати розвиток суспільства і людини на прикладах конкретних життєписів. Об’єктами таких досліджень є не тільки біографії і автобіографії, а й усі матеріали, за якими можна вивчити життєвий шлях людини. Цей метод використовують в історичних, політичних, психологічних дослідженнях. За допомогою цього метода вивчають установки, мотиви поведінки особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні суспільства.

Історичний метод:

•  включає перевірку на достовірність тексту, яка встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора);

•  з’ясовує мотиви укладання документа, особистості автора;

•  висвітлює історичні обставини при складанні документа.

Крім розглянутих вище використовують літературний, лінгвістичний, психологічний, юридичний, соціологічний методи класичного аналізу документів.

У цілому, класичні методи аналізу дуже схожі. Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис документа, глибоко проникати у його сутність. Вони ефективні у тому випадку, коли дослідник має справу з унікальними документами. Однак у цих методів є суттєвий недолік  вони суб’єктивні. Інтерпретація документа або документів повністю залежить від установок, з якими дослідник підходить до обробки матеріалів. Тому часто у дослідженнях міжнародної обстановки традиційними методами, що проводяться різними дослідниками з однією і тою ж метою, на основі одних і тих же документів, висновки суттєво різняться, аж до протилежних.

Подолати цей недолік, зробити висновки з дослідження об’єктивними і переконливими дає можливість формалізований метод вивчення документів  контент-аналіз.