8. Принцип дослідження «м’яких» систем

Загальна теорія систем розвивається за двома напрямками:

• теорія «жорстких» систем, що вимагає суворих кількісних побудов, які базуються на дедуктивному методі;

• теорія «м’яких» систем, що розглядає системи, які адаптуються до умов зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому свої характерні особливості.

«М’які» системи, які підлягають довгостроковим змінам, зберігають свою внутрішню сутність і здатність до розвитку.

У відповідності з цими визначеннями моделі міжнародних відносин на-лежать до «м’яких» систем. Особливості моделювання «м’яких» систем поля-гають у відділенні реального світу проблемної ситуації від концептуального, абстрактного світу розвитку системних уявлень.

9.Основні етапи моделювання «м’яких» систем

Основні етапи (стадії) моделювання системи міжнародних відносин як представника «м’яких» систем:

•  встановлення неструктурованої проблемної ситуації;

•  виділення конкретної проблемної ситуації;

•  вибір базових визначень придатних систем;

•  побудова концептуальної моделі;

•  порівняння реальної ситуації і результатів моделювання;

•  формування бажаних змін;

•  прийняття рішень і проведення дій, що покращують ситуацію.

Концептуальна модель відображує можливу цілеспрямованість системи і активність її елементів з урахуванням конкретних ідеологій, політик, картин світу. Так, абстрактні уявлення порівнюються із реальною дійсністю.

Тема 3. Зміст інформаційно-аналітичної роботи

План лекції

3.1. Основні визначення

3.2. Характеристики та компоненти проблемних ситуацій

3.3. Характеристики процесу ІАР

3.4. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної роботи

3.5. Засоби ІАР

3.6. Припущення

3.7. Передбачення і прогнозування

3.8. Методи прогнозування

3.1. Основні визначення

Кожний предмет, будь-яке явище в природі і суспільстві має свій зміст і свою форму.

Зміст як філософська категорія  це сукупність взаємодій різних сторін і властивостей об’єкта, функцій, що виконуються цим об’єктом. Зміст об’єкта, процесу, явища певним чином організований, тобто структурований. Цю структуру, яка проявляється за зовнішніми ознаками, характеризує форма.

Зміст інформаційно-аналітичної роботи у міжнародних відносинах розкривається через поняття: суб’єкт, об’єкт, предмет, процес і засоби.

Суб’єктом міжнародних відносин виступають народи, нації, держави, системи держав, міжнародні організації, політичні сили і індивідууми.

Суб’єктом інформаційно-аналітичної роботи виступає аналітик  спеціаліст у галузі міжнародних відносин і їх різноманітних аспектів.

Об’єктом інформаційно-аналітичних досліджень у міжнародних відно-синах є міжнародна обстановка  сукупність факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан, розвиток і результати міжнародних відносин, визначають види напрямків, форм, методів і способів.

Предмет інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відноси-нах складають конкретні ситуації міжнародної обстановки.

Ситуація  характеристика стану міжнародної обстановки, яка склала-ся на визначений період, у визначеному напрямку, у визначеній сфері.

Стан може бути задовільним або незадовільним. Якщо стан задовіль-ний  йдеться про стандартні ситуації. Якщо стан незадовільний  виникає проблемна ситуація.

Проблема  невідповідність між метою, інтересами суб’єктів міжнарод-них відносин і обставинами, що склалися.

Проблемні ситуації  сукупність виявлених розбіжностей між суб’єктами міжнародних відносин. Крайні прояви проблемних ситуацій  конфлікти, кризові ситуації.

Інформаційні ситуації  інформаційне відображення ситуації у голові аналітика або у пам’яті ЕОМ.