3.2.Характеристики і компоненти проблемних ситуацій:

• Об’єктні. Відповідають на питання: «Що?» являє собою ситуація.

• Суб’єктні. Відповідають на питання: «Хто?» є учасниками ситуації.

• Причинні. Відповідають на питання: «Чому?» виникла ситуація.

• Цільові. Відповідають на питання: «Навіщо?».

• Характеристики вибору шляхів, засобів, способів. Відповідають на питання: «Як?» розвивається ситуація.

• Характеристики часового розвитку ситуації. Відповідають на питання «Коли?».

Компоненти проблемних ситуацій

• Факт  подія, у якій бере участь людина як суб’єкт.

• Подія  явище, яке не залежить від людей.

• Явище  те, що проявляється у процесі міжнародних відносин.

3.3. Характеристики процесу іар

Процес інформаційно-аналітичної роботи  сукупність спрямованих на певний предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких у визначеній послідовності з використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.

Процес включає такі компоненти:

•  організаційний, спрямований на формування процесу як єдиного ціло-го;

•  методичний, спрямований на відбір операцій і технологічних проце-дур;

•  інформаційний, який веде до одержання аналітичної інформації;

•  комунікативний, спрямований на підтримку зв’язків з інформаційни-ми системами, користувачем, джерелами тощо;

•  логічний, спрямований на формулювання висновків, пропозицій.

3.4. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної роботи

• 1 етап. Загальне знайомство з проблемою, постановка задачі.

• 2 етап. Формування понять, їх визначення

• 3 етап. Збирання фактів, створення емпіричної бази.

Тут виникає поняття «критичної маси», яка дає можливість зробити правильні висновки. З однієї сторони, фактів повинно бути достатньо, з другої  не можна «потонути» у фактах.

• 4 етап. Тлумачення фактів.

• 5 етап. Формування гіпотези, перевірка гіпотез.

• 6 етап. Формування висновків.

• 7 етап. Безпосереднє викладення матеріалів.

Процес інформаційно-аналітичної роботи має ітераційний характер, тобто із наступних стадій можливе повернення до попередніх.

3.5. Засоби іар

Засоби інформаційно-аналітичної роботи  сукупність інтелектуаль-них і технічних засобів, що забезпечують виконання поставленої задачі.

Інтелектуальні засоби включають:

•  відомості  характеристики особливостей об’єкта, який спостерігається або досліджується, представлені у доступній людині формі;

•  дані  факти або відомості, представлені у формалізованому вигляді, що забезпечує їх зберігання, обробку і передачу;

•  повідомлення  форма подачі інформації  сукупність логічно пов’язаних відомостей, що є для користувача єдиним цілим.

Зацікавлених у змісті повідомлення називають користувачами.

Шляхи передачі інформації між користувачами називаються інформаційними комунікаціями.

Технічні засоби інформаційно-аналітичної роботи

•  картки;

•  каталоги;

•  щоденники;

•  інформаційні системи;

•  автоматизовані інформаційні системи;

•  системи інформаційного обслуговування;

•  системи штучного інтелекту;

•  експертні системи;

•  автоматизовані робочі місця аналітиків.

Інформаційні картки  це традиційний засіб збирання і класифікації інформації.

За допомогою інформаційних карток формуються каталоги, які, як правило, бувають тематичними.

Регулярна або тематична реєстрація інформації про визначені події здійснюється у щоденниках.

Сучасні технології ІАР базуються на використанні інформаційних си-стем.

Інформаційна система  система, призначена для вирішення питань пошуку (інформаційно-пошукова система) або логічної обробки інформації (інформаційно-логічна система).

Інформаційно-пошукова система  сукупність інформаційно-пошукового масиву, інформаційно-пошукової мови, правил його викорис-тання, критеріїв видачі інформації на запити, технічних засобів.

Інформаційно-пошуковий масив  упорядкована сукупність докумен-тів, фактів або відомостей про них, призначена для інформаційного пошуку.

Інформаційно-пошукова мова  мова, призначена для вираження змісту документів або описання фактів, а також для описання запитів з метою інформаційного пошуку.

Інформаційно-логічна система  система, яка у змозі вирішувати пи-тання не тільки пошуку наявної інформації, а й одержання нової інформації шляхом використання прави логічного висновку і умовиводів.

Реалізація вказаних функцій дає відчутні результати тільки при використанні ЕОМ, тому нас будуть цікавити автоматизовані системи.

Автоматизована система  комплекс інформаційних, програмних, методичних технічних засобів, що здійснює певні функції в автоматичному режимі.

Автоматизована обробка даних  обробка даних, що здійснюється автоматичними засобами при можливій участі людини.

Автоматизована інформаційно-пошукова система  інформаційно-пошукова система, реалізована за допомогою засобів електронно-обчислювальної техніки, у якій автоматизовані процеси пошуку і передачі інформації, а у ряді випадків - введення документів, даних і запитів.

Автоматизація пошуку і обробки даних можлива лише при відповідній їх організації у певну структуру. Такою структурою є база даних.

База даних, у загальному випадку, сукупність даних, організованих за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними незалежно від прикладних програм.

З позицій кібернетики база даних  структурована сукупність даних, що забезпечує адекватну модель предметної області при мінімальній надмір-ності даних.

У базах даних відображується інформація про об’єкти і відносини між ними.

Бази даних можуть бути централізованими і розподіленими. Робота з розподіленими базами даних здійснюється за допомогою комп’ютерних ме-реж. З їх використанням вирішуються питання пошуку, збирання, зберігання і видачі інформації, що складає систему інформаційного обслуговування.

Система інформаційного обслуговування  сукупність мов, алгоритмічних і технічних засобів для введення, запам’ятовування, зберігання, пошуку, видачі і використання інформації. Засоби системи забезпечують організацію і управління базою даних, специфікацію формату повідомлень, обмін відомостями між користувачами.

Для виконання аналітичної роботи необхідно запроваджувати системи штучного інтелекту  автоматизовані системи, що моделюють інтелектуальну діяльність людини. Такими системами на сьогодні є: лінгвістичні процесори, навчальні системи, експертні системи, системи підтримки прийняття рішень.

Лінгвістичний процесор  автоматизована система текстової або розмовної (усної) інформації. До складу лінгвістичних процесорів входять: системи машинного перекладу, автоматизовані інформаційні системи, автоматизовані словники, автоматизовані системи аналізу і синтезу, корекції, компресії текстів і розмовної мови.

Навчальна система  автоматизована система, що використовує су-часні інформаційні технології з метою навчання. До них належать електронні підручники, засоби мультимедіа, автоматизовані системи контролю знань тощо.

Експертна система  автоматизована система, що здатна замінити експерта при підготовці прийняття рішення у окремих вузькоспеціалізованих галузях знань і діяльності.

Експертна система використовує уже не тільки базу даних, а і базу знань  сукупність формалізованих знань у певній предметній області, що представлені у вигляді фактів і правил, які виражають евристичні знання про методи вирішення задач у даній предметній області.

Основними елементами бази знань є поняття, дані, фрейми, слоти.

Поняття  цілісна сукупність суджень, що стверджують певні ознаки об’єкта.

Дані  факти або відомості, представлені у формалізованому вигляді.

Фрейм  схема представлення знань, у якій поняття характеризуються набором слотів, що визначають асоціативне вираження одних понять через інші.

Слот  мінімальна складова фрейма, яка наповнюється конкретною ін-формацією про об’єкт ї його властивості.

Автоматизоване робоче місце аналітика  сукупність автоматизова-них систем пошуку і обробки інформації, що використовуються для підготовки і прийняття рішень.

Реалізація змісту ІАР у відомстві, організації, закладі характеризує їх інформаційну культуру.

Інформаційна культура проявляється у зовнішньому і внутрішньому аспектах.

Зовнішній аспект інформаційної культури характеризує рівень постановки ІАР, використання методології, техніки досліджень.

Внутрішній аспект інформаційної культури відображує:

• усвідомлення власних інформаційних потреб;

• знання джерел інформації;

• уміння здійснювати правильну оцінку первинних фактів і даних;

• уміння визначати тенденції;

• навики розробки алгоритмів досягнення поставленої мети.