7.4. Сутність і можливості контент-аналізу

Контент-аналіз  кількісно-якісний метод вивчення документів, що характеризується об’єктивністю висновків і строгістю процедури, що полягає у квантифікаційній обробці тексту із подальшою інтерпретацією результатів.

Предметом контент-аналізу є проблеми соціальної дійсності, у тому числі міжнародних відносин і зовнішньої політики, які висвітлюються або, навпаки, приховуються у документах, а також внутрішні закономірності об’єкта досліджень.

Основні принципи контент-аналізу:

•  строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відтворюваність;

•  повне охоплення усіх досліджуваних джерел інформації;

•  об’єктивність аналізу.

Мета і завдання контент-аналізу  дослідження документа або сукупності документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів, установок і умов, які його породили.

Типи контент-аналізу:

•  пошуковий і контрольний;

•  направлений і ненаправлений;

•  прямий і непрямий;

•  структурний.

Пошуковий контент-аналіз характеризується тим, що у ньому фіксується наявність або відсутність певних елементів змісту.

Контрольний контент-аналіз розглядає частоту наявності елементів змісту.

Направлений контент-аналіз повинен мати чітку мету і фундаментальну наукову гіпотезу.

Ненаправлений контент-аналіз, використаний до великих обсягів даних, може призвести до дарма втраченого часу.

Прямий контент-аналіз передбачає простий підрахунок одиниць дослі-дження у тому вигляді, у якому вони подані.

Непрямий контент-аналіз тонко інтерпретує те, що представлено у змісті документа, тому може визначити прихований зміст комунікації.

Структурний контент-аналіз обумовлений тим, що деякі елементи не-можливо підрахувати, не звертаючи уваги на контекст, на їх зв’язок з іншими словами.

Види контент-аналізу:

• підрахування символів (одиниць аналізу);

• класифікація символів відносно комунікатора до проблеми на позитивні і негативні;

• аналіз за документами (головними і другорядними);

• тематичний аналіз;

• структурний аналіз (аналіз взаємозв’язків тем у тексті: взаємодоповнюючі, об’єднуючі, зіштовхуючі);

• серійний аналіз (аналіз за всіма матеріалами на тему).

Контент-аналіз також поділяють на:

•  семантичний (класифікація елементів змісту на основі їх значень);

•  прагматичний (пов’язування з елементами характеристик комунікатора чи адресата);

•  текстовий (розчленування тексту повідомлення на елементи змісту і синтез категорій моделі змісту тексту);

•  послідовний (аналіз динаміки змісту у часі з жорсткою фіксацією ланцюж-ка перехідних станів).

Сильні сторони контент-аналізу:

• об’єктивність;

• строгість;

• системність;

• квантифікація об’єкта дослідження.

Слабкі сторони контент-аналізу:

• не розрізняються напівтони у документі;

• чим менший обсяг тексту, тим менш обумовлені висновки;

• втрачається своєрідність документа.

7.5. Загальні характеристики процесу контент-аналізу

Процес контент-аналізу містить такі етапи:

• вибір категорії аналізу (містких і одночасно лаконічних висловлювань, що стосуються проблеми дослідження, відносно яких сортуються одиниці аналізу і квантифікується текст);

• вибір одиниць дослідження (тієї частини змісту, яка виділяється як елемент, що потрапляє під ту чи іншу категорію);

• квантифікація тексту (підрахування і кількісне співставлення одиниць аналізу у документі або частині документа);

• інтерпретація даних дослідження (відслідковування тенденцій статистичних змін, внутрішньотекстові порівняння, співставлення контент-аналітичних і інших джерел).

У таблиці наведені загальні характеристики аспектів досліджень, завдань, об’єктів і предметів контент-аналізу засобів масової комунікації і інших документів.