34а

Вступ

Підприємство ПП «Яськов В.В.» - приватне підприємство яке займається оптовими закупівлями та збутом товарів на території Хмельницької області. Юридична адреса підприємства м. Хмельницький, вул. Зарічанська 32, кв. 116.

Керівник та засновник підприємства Яськов Вавлерій Васильович.

Підприємство працює за лінійною структурою управління як і більша частина приватних підприємств України. ПП «Яськов В.В.» є постійним постачальником багатьох роздрібно торгівельних підприємств, веде прибуткову діяльність – тому це підприємство є рентабельним. Асортимент товарів на підприємстві дуже широкий, він складається з багатьох груп продовольчих товарів, серед яких овочі, фрукти, консерви, крупи, гриби, морепродукти тощо. Підприємство займається виключно збутом продовольчих товарів.

Деякі показники-фінансово господарської діяльності зображенні у таблиці 1.

Таблиця 1 - Показники фінансово-господарської діяльності ПП «Яськов В.В.»

Показник	Березень 2011 р.	Квітень 2011 р.	Відхилення	Темп росту
Товарооборот, грн.	50722,3	61983,5	11261,2	122,20
Дохід, грн.	14268,8	16925,8	2657	118,62
Витрати, грн.	7790,8	9665,3	1874,5	124,06
Чистий прибуток, грн.	2872,1	3043,2	171,1	105,96
Рентабельність, %.	8,09	7,15	-0,94	88,38
Середньоспискова чисельність, чол.	568	590	22	103,87
Товарооборот на 1 працівника, грн.	89,3	105,057	15,757	117,65

Як видно з табл. 1, товарооборот ПП «Яськов В.В.» зріс в Квітні на 22,20% порівняно з минулим місяцем.

Це призвело до збільшення доходу підприємства на 18,62%. Разом з тим зросли витрати підприємства на 1874,5 грн. (24,06%), це призвело до зростання чистого прибутку лише на 5,96% та до зменшення рентабельності з 8,09% до 7,15% на 0,94%.

Ці зміни були спричинені через зміни в економічному становищі, підвищенні цін на товари та прийнятті нового податкового кодексу.

1. Практика з набуття навичок роботи інспектора, товарознавця-комерсанта, інспектора торговельного

1. ПП «Яськов В.В.» - оптова база яка являється приватним підприємством.

Це підприємство працює на основі свідоцтва про реєстрацію приватного підприємництва, його можна побачити у додатку №1.

Для реєстрації приватного підприємства необхідні такі документи від засновників-фізичних осіб:

- копії паспортів засновників;

- копії ідентифікаційних номерів засновників;

- копії паспортів директора і бухгалтера;

- копії ідентифікаційних номерів директора і бухгалтера.

Процедура реєстрації приватного підприємства включає в себе етапи:

1. Резервування найменування;

2. Визначення основних видів діяльності (цілі та предмету діяльності);

3. Визначення місцезнаходження приватного підприємства;

4. Підготовка проекту Статуту;

5. Прийняття засновником рішення:

- про створення приватного підприємства;

- про затвердження Статуту приватного підприємства;

- про призначення директора приватного підприємства;

6. Підписання і нотаріальне завірення Статуту приватного підприємства;

7. Сплата державного збору за проведення реєстрації;

8. Подача документів на державну реєстрацію до районної державної адміністрації.

Державному реєстратору необхідно подати:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (додаток №2);

- примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про створення приватного підприємства;

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

- довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи;

- у разі державної реєстрації приватного підприємства, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, додатково подаються легалізовані документи про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження. Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження.

9. Взяття на облік в ДПІ і отримання довідки по формі 4-ОПП;

10. Отримання дозволу та виготовлення печатки ПП;

11. Взяття на облік в Пенсійному фонді;

12. Взяття на облік в Фонді обов‘язкового соціального страхування від тимчасової втрати працездатності;

13. Взяття на облік в Фонді обов‘язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

14. Взяття на облік в Центрі зайнятості;

15. Відкриття розрахункового рахунку в банку;

16. Взяття на облік в якості платника ПДВ або єдиного податку.

Юридична адреса підприємства м. Хмельницький, вул.. Зарічанська 32 кв.116, але через те, що будівництво чи купівля складських приміщень обходиться досить дорого, ПП «Яськов В.В.» орендує складські приміщення у ВАТ «Взутекс», що знаходиться за адресою м. Хмельницький, Проспект Миру 69.

При прибутті на підприємство, керівник підприємства, Яськов Валерій Васильович особисто проводить інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві. Для подальшого ознайомлення з правилами на підприємстві є відповідні інструкції (додаток №4 та №4а), вони знаходяться у приміщенні підприємства для того щоб працівники могли переглянути їх у разі потреби.

Основними елементами є те, що власник не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують. Адміністрація повинна вживати заходів щодо полегшення умов праці працівників, шляхом впровадження прогресивних технологій, автоматизації, механізації тощо.

На власника покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці та протипожежної охорони.

На підприємстві одразу проводиться ознайомлення із структурою управління. ПП «Яськов В.В.» працює за лінійною структурою управління. На підприємстві діють такі посади:

• Директор

• Бухгалтер

• Касир

• Товарознавець

• Комірник

• Завідувач господарства

• Водій

• Вантажник

• Охоронець

У додатку №5 можна наочно побачити схему апарату управління ПП «Яськов В.В.»

1.2 На підприємстві є товарознавець – його діяльність різноманітна, він займається організацією закупівель товару і перевіркою його якості, формуванням асортименту і ціни, відповідає за зберігання продукції. Товарознавець керується посадовою інструкцією товарознавця (її можна розглянути у додатку № 6), згідно цієї інструкції його завдання та обов’язки такі:

1. Здійснює контроль за наявністю матеріальних ресурсів і готової продукції на складах.

2. Контролює додержання вимог щодо збереження якості товарів (додержання принципів товарного сусідства, санітарних правил, норм складування і вимог протипожежного захисту) та торгівлі ними.

3. Перевіряє наявність товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, сертифікату відповідності державній системі сертифікації та відповідність якості товарів чинним стандартам та технічним вимогам.

4. Перевіряє наявність маркових штрих кодів на прийнятих до реалізації товарах, у разі їх відсутності – маркує внутрішніми штриховими кодами.

5. Здійснює оперативний облік надходження і реалізації товарно-матеріальних цінностей, контролює своєчасність відвантаження товарів за договорами постановок, зворотної тари.

6. Оформляє акти претензій та іншу документацію товарно-матеріальних цінностей.

7. Бере участь у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

1.3 Через певний період часу на підприємстві проводиться перевірка технічного стану. За цю перевірку відповідає завідуючий господарством. Він оглядає усе обладнання (ваги, навантажувачі тощо), перевіряє їх справність. У разі пошкодження обладнання чи його несправності він повідомляє про це безпосередньо керівнику підприємства. Через те, що завідуючий господарством звітує про технічний стан в усній формі, акт про технічну перевірку підприємства не складається.

Щодо правил охорони праці, то працівники керуються вищезгаданою інструкцією з охорони праці, в якій вказані загальні положення, вимоги безпеки перед початком роботи, під час роботи, в аварійній ситуації та після закінчення роботи.

Працівники інструктуються перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результат інструктажу заноситься в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого і працівника.

1.4 Макросередовище підприємства - це системи і чинники, які непрямим чином впливають на фірму через її мікросередовище і не підконтрольні їй.

Макросередовище складається з елементів, які прямо не пов'язані з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу. Розрізняють такі основні компоненти макросередовища: політичні, економічні, природні, соціальні, технологічні та деякі науковці визначають ще такий фактор як випадок.

1. Політичні (політико-правові) чинники: внутрішня і зовнішня економічна політика держави; законодавство по господарській діяльності фірм (наприклад прийняття нового Податкового кодексу, що значною мірою вплинуло на прибуток підприємства)

2. Економічні чинники: темпи економічного розвитку, інфляція, безробіття, розподіл прибутків в суспільстві, покупна здатність населення (до прикладу покупна здатність населення деяких регіонів зменшилась і підприємства роздрібної торгівлі, що обслуговують це населення, зменшили обсяги закупівельних партій у ПП «Яськов В.В.»).

3. Соціальні чинники, які діляться на дві групи, :

• соціально-демографічні - чисельність, щільність розміщення населення; міграція і зміна співвідношення міського і сільського населення; зміни в чисельності і структурі сім'ї, у кількості браків;

• соціокультурні - система прийнятих в суспільстві установок, життєвих цінностей і традицій; соціальні класи і їх характеристики; культура і субкультура, що формуються на національній, расовій, релігійній і регіональній основі.

4. Технологічні чинники: рівень і темпи науково-технічного прогресу; рівень державної підтримки і фінансування науки і наукових досліджень; міра впровадження нововведень в товари, засоби виробництва і технології; наукомісткість продукції і технологічних процесів різних галузей (технологічний розвиток значно полегшив роботу підприємства, так як на підприємстві працює вантажно-розвантажувальна техніка, що зменшує витрати на працівників).

5. Природні чинники: стан і перспективи використання природних ресурсів; міра державної регламентації раціонального використання і відтворення природних ресурсів; екологічні нормативи і рівень розвитку системи екологічного моніторингу.

6. Географічні чинники: розміщення підприємства (завдяки тому, що поблизу складу підприємства знаходиться чимало роздрібних підприємств – ПП «Яськов В.В.» має постійних клієнтів).

Конкурентами ПП «Яськов В.В.» являються інші оптові бази у м.Хмельницькому. Основні конкуренти це великі оптові бази як «Бакалія», «Фруктовий Рай», «ГофроПак» і т.п., хоч і конкурентів вистачає - підприємство всеодно стабільно тримається на ринку, так як являється постійним постачальником у батьох роздрібних підприємств.

1.5 Складовою частиною комерційної діяльності із закупівель матеріальних ресурсів є організація господарських зв'язків та вибір постачальника. Господарські зв'язки по поставках продукції включають економічні, організаційно-правові та фінансові відносини між виробниками і споживачами. Вибір постачальника на підприємстві здійснюється у тому випадку, коли серед постачальників немає монополіста. За інших рівних умов краще скористатися послугами місцевих постачальників. Коли постачальників небагато, то критеріями вибору найбільш вигідного з них служать порівняльні виробничі потужності, ціни на які закуповують матеріали, надійність постачальників. Вибір найбільш вигідного для підприємства постачальника має велике значення. Від нього залежить величина витрат на закупівлю матеріальних ресурсів.

У разі великої кількості постачальників складається більш ширший перелік критеріїв відбору: періодичність поставки, фінансові умови, комплектність поставки, гарантії, упаковка тощо.

Ідентифікування товарів на підприємстві проводиться за допомогою сканера та штрих-кодів на товарах. Якщо на товарі відсутній штрих-код, то до нього кріпиться штрих-код місцевого значення.

1.6 У комерційній практиці найбільш поширеними є договори постачання товарів, які покликані встановити чіткі та ясні взаємовідносини постачальників і покупців товарів.

Договір поставки - це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.

Договір поставки складається з таких розділів:

• Преамбула - це вступна частина договору, в якій вказується номер, місце і дата підписання договору, визначаються сторони (підприємства, фірми), від імені яких укладається договір;

• Предмет договору визначає назву, кількість і розгорнутий асор­тимент належних поставці товарів, якість і комплектність товарів і є одним з основних положень договору;

• Ціни на товари і загальна сума договору відносяться до сут­тєвих умов договору. Ціни визначаються згодою партнерів і вказуються або в договорі, або в специфікації; можливе погодження цін в протоколі, який є частиною договору;

• Строки постачання товарів - це узгоджені контрагентами дати або періоди, коли товари повинні бути поставлені продавцями у встановлені договором пункти. Строки постачання товарів повинні забез­печувати ритмічність надходження товарів і безперебійність торгівлі ни­ми;

• Вимоги до тари і упакування можуть викладатися в тексті до­говору або посиланням на відповідні стандарти чи ТУ, а порядок повер­нення тари зазначається в договорі;

• Порядок відвантаження, доставки і здавання товарів також повинні бути передбачені під час укладання договору. Витрати на транспортування товарів можуть бути доволі значними, тому ще до укла­дання договору слід чітко визначити, чи будуть транспортні витрати включатися в ціну товарів за доставки товарів постачальником;

• В умовах важкого фінансового стану більшості підприємств над­звичайно важливе значення має вибір порядку розрахунків за товари. Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, в безготівко­вому порядку через банк шляхом перерахування грошей з рахунку покупця на рахунок постачальника;

• Санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань і відшкодування збитків. В цьому розділі договору визначають­ся розміри і максимальні суми штрафів при порушенні сторонами своїх конкретних зобов'язань;

• Урегулювання спорів під час постачання товарів може бути здійснено двома способами: судовим або арбітражним. Способи врегу­лювання спорів повинні бути відображені в договорі.

Як зразок можна розглянути договір поставки ковбасних виробів для ПП «Яськов В.В.» від Тов «Проскурів-Агро» у додатку №7.

З визначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане поняття асортименту. Розподіл товарів за окремими групами та співвідношення їх і становлять асортимент. Він обумовлюється або в самому договорі, або у специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною. Специфікація до договору ПП «Яськов В.В.» з ТОВ «Проскурів-Агро» у додатку №8.

1.7 На підприємстві ПП «Яськов В.В.» використовується централізований метод доставки товарів.

Централізований метод товаропостачання передбачає виконання операцій із завезення товарів у магазини та інші об'єкти роздрібної торговельної мережі силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за замовленнями магазинів у передбачені графіком терміни.

При цьому всі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної мережі; обов'язком постачальника є завантажування товарів на транспортний засіб, їх перевезення, забезпечення збереження і вчасної доставки в кожен магазин. Централізоване завезення товарів здійснюється згідно з поточними заявками магазинів.

Підприємство працює за цим методом через те, що централізоване завезення товарів дозволяє:

• організувати планомірне завезення товарів відповідно до затверджених графіків, маршрутів, технологічних карт;

• впроваджувати комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт, розвивати перевезення товарів у контейнерах, тарі-обладнанні, пакетні (пакетно-модульні) перевезення, скорочувати простої транспортних засобів і ефективніше використовувати їх;

• прискорити і спростити документообіг і розрахунки між постачальниками та оптовими покупцями.

При порушені умов договору, а саме в разі несвоєчасного постачання товару в зазначений термін у договорі, постачальник сплачує замовнику за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості недопоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла протягом терміну затримки постачання.

Але сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов’язань за договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання, а також жодна із сторін не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань по договору, якщо це невиконання чи неналежне виконання зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов'язана терміново повідомити у письмовій формі іншу сторону.

1.8 Усі підприємства торгівлі користуються «Інструкцією про приймання продукції виробничо–технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7».

Ця інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами. Особливості приймання можуть бути передбачені у договорах поставки.

В ній вказано, що при прийомі вантажу від органів транспорту підприємство-одержувач відповідно до правил перевезень вантажів, що діють на транспорті, зобов'язано перевірити, чи забезпечено збереження вантажу при перевезенні, а також продукція, що поступила в справній тарі, приймається за якістю і комплектності, як правило, на складі кінцевого одержувача. У цій інструкції описані усі можливі випадки при прийманні товарів за якістю.

1.9 Усі товари, які надходять на склад ПП «Яськов В.В.», повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Організація приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов'язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані.

Приймання товарів на складі здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів на складі підприємства є:

• ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

• розкривання тари;

• перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.

Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, ТУ або іншими обов'язковими для сторін документами.

При прийманні товарів складається акт приймання товарів за кількістю та якістю (з актом можна ознайомитись у додатку №9).

1.10 Асортимент товарів — це сукупність їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Залежно від складності асортименту вирізняють товари простого та складного асортименту. До товарів простого асортименту належать товари, які мають невелику кількість видів або ґатунків (овочі, сіль, борошно тощо). Товари, що мають у межах одного виду внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір), зараховують до товарів складного асортименту (взуття, одяг).

Асортимент товарів на підприємстві ПП «Яськов В.В.» дуже широкий, він складається з багатьох груп продовольчих товарів, серед яких овочі, фрукти, консерви, крупи, гриби, морепродукти тощо. Асортиментний перелік деяких груп товарів, що реалізуються на підприємстві можна у додатку №10.

1.11 У разі невиконання умов щодо асортименту та кількості товарів збитки отримує як підприємство-постачальник, так і підприємство-покупець.

У разі якщо підприємство-постачальник поставляє партію де кількість чи асортимент товарів не співпадає з зазначеними у договорі поставки, то тоді постачальник сплачує штраф або за домовленістю з покупцем доставляє товари які були відсутні. Але через це може порушитись графік поставок підприємства і воно понесе збитки.

При необхідності підприємства у нових товарах складається заявка на замовлення товару у постачальника. Зразок заявки є у додатку № 11.

1.12 Кожний товар, що з'явивляється на ринку проходить свій життєвий цикл.

Життєвий цикл товару — концепція, що визначає послідовність періодів існування товару. Він містить такі етапи як розробка, впровадження, зростання, зрілість і падіння.

• Етап розробки товару - на цьому етапі закладаються основи майбутнього комерційного успіху товару, розробляється ідея про товар, уявлення про нього.

• Етап впровадження — період появи товару на ринку і поступового збільшення обсягу продажу.

• Етап зростання — свідчить про визнання товару споживачами. Фірма отримує прибутки, обсяги продажу продовжують зростати.

• Етап зрілості - темпи збуту уповільнюються, на цьому етапі життєвого циклу товару на ринку з'являється чимало конкурентних аналогів.

• Етап падіння - передбачає зняття товару з виробництва, розпродаж продукції за низькими цінами.

1.13 Як вже було вище сказано під час приймання товарів складається акт приймання товарів за кількістю та якістю у якому фіксується фактична кількість товарів, що надішли. Фіксуються дефекти товарів, брак,бій чи лом. При їх виявленні складається претензія і відправляється постачальнику.

Поняття роздрібні ціни – це ціни, за якими здійснюється розрахунок з кінцевим споживачем товару. Роздрібна ціна включає в себе собівартість товару, прибуток, ПДВ, оптово-збутову надбавку і торговельну націнку. Ціна на підприємстві ПП «Яськов В.В.» встановлюється так, щоб вона була привабливою для покупців, але й приносила прибуток.

На процес ціноутворення на підприємстві впливають різні чинники, їх можна розділити на такі групи: загальноекономічні, економічні, спеціальні, специфічні та позаекономічні. Одні з них сприяють зниженню цін, інші викликають зростання ціни.

Чинники, що сприяють зниженню ціни:

• зростання виробництва;

• стрімкий поступ;

• зниження виробничих витрат;

• зростання продуктивності праці;

• конкуренція;

• зниження податків тощо.

Чинники, що викликають зростання ціни:

• зниження виробництва;

• нестабільність економічної ситуації;

• монополістичний стан підприємства;

• ажіотажний попит;

• збільшення маси грошей в обігу;

• зростання податків;

• зростання заробітної платні;

• зростання ціни робочої сили.

1.14 Час від часу на підприємстві проводяться позапланові ревізії й перевірки, актуальність яких зростає у зв’язку з реформуванням економіки, появою багаточислених форм господарської діяльності.

Підготовка матеріалів ревізії включає складання акту, отримання пояснень. Ревізія закінчується підписанням акту і додатків до нього.

За результатами ревізії розробляються заходи, направленні на усунення виявлених порушень і недоліків.

1.15 За для покращення діяльності підприємства потрібно залучити такі заходи:

• оновлення кадрів більш кваліфікованими;

• розширення та оновлення асортименту;

• пошук нових постачальників товарів;

• вилучення з обігу товарів які користуються.

Одним з прибуткових заходів це становлення ПП «Яськов В.В.» офіційним дистриб’ютором закордонної фірми виробника, так як дистриб'ютор – це фірма або агент промислового підприємства, які здійснюють реалізацію продукції й виступають як торгівці за договором на основі угоди про право на продаж в окремому регіоні. Угода фірми передбачає виконання дистриб'ютором ряду функцій, пов'язаних з реалізацією товару: організацію реклами в даному регіоні, передпродажну підготовку технічно складних товарів, наданням покупцям сервісних послуг, аналіз кон'юнктури ринку та відгуків покупців про придбані ними вироби фірми тощо.

У маркетингу (особливо міжнародному) – це фірма, що здійснює функції торгового посередника в організації руху товару для виробника товару.

Тобто певний сегмент ринку на території Хмельницької області був би під контролем ПП «Яськов В.В.».