7.3.Особливості ринку інтерактивних послуг

У загальному вигляді сучасні технології розповсюдження інформації передбачають, що користувачі з деякого термінального пристрою "спілкуються" з інформаційними продуктами, основними з яких є бази даних, за допомогою програмних засобів у реальному часі шляхом діалогу. Відповідні технології називаються інтерактивними (on-line). Послуги АБД можуть надаватись у локальному (local) та віддаленому (remote) режимах, або ж користувач може отримати їх за допомогою посередника.

Ця інформація не припускає подальшої обробки.

Інтерактивні служби є центральною ланкою індустрії інтерактивних послуг. Однак, на практиці традиційно інтерактивні служби розглядаються як продавці чи розповсюджувачі (дистріб'ютери) інформації, що не зовсім відповідає дійсності, тому що не враховує великої роботи по забезпеченню доступу до БД та передачі іформації користувачу, на яку витрачаються десятки тисяч доларів. Інтерактивні служби, як і АБД, бувають комутованими, спеціалізованими та міжсистемними. Від цього залежать і ринки збуту.

Інтерактивні послуги це ідеологічно відносно новий напрямок в інформаційній діяльності. Це новий підхід до самої інформації і технології її отримання.

Виробники БД, інформаційні служби, посередники намагаються розробити власну стратегію бізнесу, визначити власну ринкову нішу. Ситуація на внутрішньому українському ринку загострюється через успішне вторгнення на нього західних інформаційних служб.

На загострення конкуренції впливає і той факт, що американські та європейські інформаційні служби мають загальні БД.

На ринку інтерактивних послуг досить важко встановити чітку класифікацію його суб'єктів. Найбільше розповсюдження здобула класифікація, яка використовується фірмою Cuadra/Elservier:

1. Виробники БД (database producers) — організації, які виконують збирання інформації та переведення її у машинозчитувану форму.

2. Інтерактивні служби (onlineservices, vendors, operators, hots)-організації, які виконують інтерактивний доступ до БД, тобто які створюють та експлуатують АБД (основний об”єкт ринку); іноді вони самі виробляють БД.

3. Шлюзи чи міжсистемні інтерфейси (dateways) — організації, які надають доступ до АБД.

4. Телекомунікаційні служби (carriers, telecommunication — network services);

5. Користувачі (users), які поділяються на кінцевих користувачів (end-users) та на проміжних користувачів чи посередників (itermediaries), які надають своїм клієнтам послуги з інформаційному пошуку. До них відносять: бібліотеки, інформаційні центри загального користування (public information centeres), брокерів — спеціалістів-професіоналів, які займаються платним інформаційним обслуговуванням клієнтів.

Відносини між виробниками БД і інтерактивною службою будуються на основі заключеного між ними договору про комерційну експлуатацію БД.

Згідно з його умовами інтерактивна служба завантажує бази даних, отримані від виробника, в АБД і здійснює їх комерційну експлуатацію. Виробник БД в свою чергу відповідає за достовірність і ліцензійну чистоту інформації, а також за регулярне її оновлення. Найважливішим розділом цього договору є положення про фінансові розрахунки між сторонами. Відомі такі схеми розрахунків: орендна та розподілена.

Розподілена схема може бути реалізована двома шляхами. При першому способі підраховується загальний прибуток, отриманий від комерційної експлуатації БД, і саме він є базою для розподілення. В цьому випадку учасники договору сумісно встановлюють ціни, по яким здійснюється розрахунок з користувачами. Більш розповсюдженим є другий спосіб, коли виробникові БД виплачується його доля у вигляді авторського гонорару, чи роялті (royalty).

Взаємовідносини інтерактивних служб з користувачами. Для отримання доступу до АБД користувач повинен заключити контракт з інтерактивною службою, а також з організаціями, що надають телекомунікаційні послуги.

Після укладання контракту користувачеві відкривається доступ до всіх БД, що містяться в АБД, або до деяких з них (останнє має місце тоді, коли вимагається передплата на БД). При цьому користувач отримує ідентифікатор і пароль, по яких його розпізнає інтерактивна служба.

Авторські права на інформацію звичайно належать виробникам БД (рідше – генераторам первинної інформації). Звичайно авторське право не розповсюджується на загальнодоступні матеріали: урядові документи, а також усілякі статистичні дані, дослідження чи звіти, що публікуються державними органами, історичні дані, інформацію довідкового характеру (каталоги і т.п.) тощо.

За підсумками роботи користувача на протязі деякого календарного періоду (як правило, місяця) виставляється рахунок, що підлягає сплаті.