2.9. Формулювання робочих гіпотез

Економічна гіпотеза

Наукове положення, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення: про структуру економічних об'єктів,

способи звязків між економічними явищами, чинниками і можливі підходи щодо розв'язання техніко-економічних і соціальних проблем

Джерелом аналітичних економічних гіпотез є спостереження реальних ситуацій, а також система пояснень цих подій поняттями, які вже є в економічній теорії та суміжних науках. Коли наші знання не відповідають рівню доказу даних спостереження, тоді виникають нові припущення, тобто інші додаткові або взагалі нові гіпотези.

Наприклад, ставлення людей до праці, за словами соціолога В.А.Ядова, [59] пояснюється соціально-економічними умовами. Ми цілком згодні, тоді виникає запитання: «Чому люди за однакових умов по-різному ставляться до виконання своєї роботи?». Напевно, загальне пояснення з точок зору соціологічної і економічної теорії недостатнє. Є інші причини, що детермінують ставлення до праці. Що можуть пояснити з цього приводу конкретні науки? Психологія стверджує, що мотивація праці обумовлена не тільки зовнішніми збуджувачами, але і особливою формою їх переломлення у індивідуальній свідомості особистості. далі, ми знаємо, що одні й ті ж особи по-різному ставляться до різних видів трудової діяльності, тобто одним професіям вони імпонують, іншим – ні. Тобто ставлення до праці зумовлено їх функціональним змістом і престижністю різних видів роботи. З економічної точки зору рівень плинності робочої сили одних професій більший, інших – менший. Такі умовиводи підтверджують наукові припущення, а також правильність магістралі дослідження. А якщо ми маємо спеціальну економічну теорію певної предметної галузі (організація праці), тоді вибудова гіпотез значно полегшується. Коли ж такої чіткої і перевіреної практикою теорії немає, тоді будуємо гіпотетичну систему, у якій знання дійсності надане „у кредит”.

Попередній системний аналіз об’єкта, - це і є формуванням стратегічної гіпотези з предмета аналізу.

Відштовхуючись від цього, ще не перевіреного відповідними дослідженнями, знання, ми накопичуємо аргументи щодо вибудови ряду деталізованих висхідних гіпотез, котрі і є можливим поясненням аналітичної проблеми. Базуючись на цьому, перевіряється обґрунтованість висунутого пояснення, але ще не цілком, а нібито частинами.

Гіпотези повинні бути логічним ланцюгом системи доказів висунутого пояснення. Тільки за таких умов підтвердження однієї гіпотези надає додаткове підґрунтя щодо прийняття пов’язаного з нею припущення. Перевірка наступного припущення, тобто гіпотези, пропонує нові підтвердження на користь загального посилання і т.д., і т.п. Зрозуміло, що спростування першої робочої гіпотези потребує висування нових.

Висхідні гіпотези повинні формувати ланцюг висновків із гіпотез-наслідків (операція дедуктивної обробки гіпотез). В емпіричному дослідженні (аналізі) перевіряються саме гіпотези-наслідки, які сформульовані менш загальними поняттями ніж висхідні припущення.

Інакше гіпотезу неможливо перевірити за емпіричними даними. Лише за умови побудови системи аналітичних гіпотез закінчується розробка проекту розв’язання головної проблеми соціально-економічного дослідження.

У 1939 р. було винайдено метод „мозкового штурму” (breinstorming). Це спосіб колективної генерації гіпотез, ідей на засіданні експертів, яке проводиться за спеціально розробленою схемою. Пряма „мозкова атака” базується на гіпотезі: „Серед багатьох ідей, що виказали експерти, є декілька хороших”. Основною особливістю цього метода генерування ідей є те, що період вільного творчого генерування ідей, пропозицій і гіпотез, що відноситься до розвитку будь-якої наукової проблеми, чітко відділений від етапу критичної оцінки отриманої інформації, а сама ця оцінка виконується в такій формі, яка не зв’язує, а стимулює подальше творче обговорення вирішуємих питань.

Метод „мозкової атаки” передбачає реалізацію наступних етапів.