1. Ослаблення конкуренції за допомогою двох основних джерел:

- злиття фірм, таємних змов компаній;

- технічного прогресу, що часто вимагає існування невеликого числа великих фірм, а не великого числа дрібних.

2. Нерівний розподіл доходів. Ринкова система дозволяє найбільш здатним чи спритним підприємцям накопичувати величезну кількість матеріальних ресурсів. Право спадкування з часом підсилює процес нагромадження, що породжує в ринковій економіці надзвичайно нерівний розподіл грошових доходів.

3. Існування зовнішніх витрат і вигод переливу (екстерналій), що приходяться на інших економічних агентів, що не є безпосередньо покупцями і продавцями.

Екстерналії (зовнішні ефекти) - витрати чи вигоди, які виникають у виробництві чи споживанні визначеного товару, що приходяться на долю якої-небудь третьої сторони, не зв’язаної з виробництвом чи споживанням даного товару.

Прикладом виникнення витрат переливу є забруднення навколишнього середовища виробником якого-небудь товару. При цьому втрати суспільства перевищують приватні втрати виробника даного товару.

Вигоди переливу виникають при одержанні таких благ, як освіта, масова імунізація, розвиток НТП у результаті проведення наукових досліджень, тощо. При цьому вигоди суспільства перевищують вигоди економічного агента, що надає благо.

4. Необхідність надання суспільних товарів.

У економічній теорії виділяють чисто приватні і чисто суспільні блага.

Чисто приватне благо може бути використано тільки тим суб’єктом, що платив за нього, і кожна одиниця такого блага може бути продана за окрему платню.

Чисто суспільне благо споживається колективно усіма громадянами незалежно від того, платять люди за нього чи ні. Воно характеризується двома основними властивостями: 106н.106 фабрикатів і невиключенністю у споживанні.

Суспільні товари – товари колективного користування, попит на який неможливо виразити в грошовій формі і задовольнити за допомогою ринку.

5. Неповнота і недосконалість (асиметрія) інформації, що не дає можливості суб’єктам ринку ухвалювати якнайкращі рішення. Забезпеченість достовірною інформацією – складна проблема яка важко піддається вирішенню навіть за участю держави.

6. Нестійкість економічної системи.

Циклічність розвитку ринкової економіки обумовлює існування криз, що веде до зростання безробіття, банкрутств підприємств і банків, зниження життєвого рівня населення тощо

Через існування цих недоліків ринковий механізм має потребу в корекції, що здатна здійснити тільки держава. У результаті сучасна ринкова система базується на синтезі зусиль ринкового механізму і регулюючих функцій держави. Держава виправляє «провали» ринку, домагаючись ефективності, справедливості, стабільності у функціонуванні всієї економіки. Обидві сторони керування економікою – ринок і держава – важливі.

Таким чином, державне регулювання – комплекс форм і засобів централізованого впливу на розвиток економічних об’єктів і процесів з ціллю стабілізації і прилаштування існуючій економічної системи к умовам що постійно змінюються.

2

Використовуючи свої функції, держава може досить істотно впливати на економічне життя суспільства.

Основні функції держави.

5. Формування правової основи економічної діяльності. За допомогою законів і інших нормативних актів держава встановлює «правила гри», тобто, «як можна і як не можна» поводитись суб’єктам господарювання. Держава визначає і захищає права власності, статус підприємств, права виробників і споживачів, умови і форми посередницької діяльності, правила реалізації товарів, умови розміщення іноземних інвестицій і багато чого іншого. Держава повинна організовувати контроль за дотриманням «правил гри» учасниками економічного життя, виконувати функції верховного судді і карати порушників. Порушення господарського законодавства можуть бути пов’язані з недотриманням умов поставки товарів, обмеження конкуренції, нечесною рекламою, поширенням неправдивої інформації про якість, властивості товару, тощо.

Діяльність держави в сфері господарського законодавства створює одну з важливих передумов для нормальної роботи окремих економічних суб’єктів і національної економіки в цілому. Це умова спокійного й впевненого ведення домашніми господарствами, підприємствами своїх справ.

2. Захист і розвиток конкуренції. Наявність конкуренції складає одне з основних умов ефективного функціонування ринку. Потенціал вільного підприємництва щонайкраще реалізується в інтересах споживачів тільки при наявності конкурентної боротьби. Фактор конкуренції виробників створює можливість вільного вибору для споживачів, чим забезпечується їхній вплив на продавців товарів. Сам ринок не володіє імунітетом проти монополізму, він має потребу в зовнішній допомозі. Таку допомогу йому робить держава проводячи заходи щодо захисту і розвитку конкуренції, що не рідко ще називають антимонопольною політикою.

3. Організація виробництва товарів і послуг суспільного користування. У системі змішаної економіки приватні виробники не можуть чи не хочуть займатися створенням визначених товарів чи послуг. Вони або не беруться за їх виробництво взагалі, або не забезпечують достатньої їхньої пропозиції. До прикладів, що раніше приводились, можна додати будівництво й обслуговування трубопроводів, національну оборону і внутрішню безпеку громадян, послуги освіти, медицини, культури, великі наукові дослідження, тощо. Держава цілеспрямовано «забирає» у ринка виробництво ряду товарів і послуг, думаючи, що займатися ними в рамках державного сектора вигідніше для суспільства.

4. Перерозподіл доходів. Перерозподіл полягає у тому, що держава за допомогою податкової системи «відбирає» частину доходів у населення і підприємств і передає їх визначеним категоріям людей. Ця передача може здійснюватися різними шляхами. Один з них – трансферні платежі, що прямо формують грошові доходи пенсіонерів, інвалідів, безробітних, тощо. Іншій – здешевлення деяких товарів і послуг за рахунок державних дотацій їх виробникам.

5. Облік побічних (зовнішніх) ефектів – екстерналій. Держава регулює негативні зовнішні ефекти для третьої сторони, яка не є учасником угоди.

6. Здійснення макроекономічної стабільності. Державна економічна політика покликана згладжувати економічні коливання і сприяти:

« економічному росту;

« стабільності цін;

« досягненню повної зайнятості;