Відмінність капіталістичного позичкового капіталу від лихварського капіталу:

- позика стає капіталом, витрачається на придбання чинників виробництва, тобто носить виробничий характер;

- кредитор одержує тільки частину прибутку від використання позичкового капіталу;

- позичковий капітал сприяє розвитку капіталізму.

Джерела позикового капіталу:

- амортизаційні відрахування які з різних причин протягом певного часу відтворення капіталу не використовуються;

- тимчасово вільні грошові кошти із-за неспівпадіння між моментом продажу готового продукту і моментом закупівлі предметів праці;

- грошові кошти що утворюються через тимчасовий розрив між отриманням виручки і виплатою зарплати;

- частина прибутку (не розподілений прибуток), призначений для нагромадження;

- грошові кошти населення що йдуть на заощадження;

- грошові кошти держави, громадських організацій, добродійних фондів.

Особливості позичкового капіталу:

- позичковий капітал виступає як капітал – власність на відміну від промислового і торгового, які виступають як капітал – функція;

- позичковий капітал має своєрідну форму відчуження (тобто перестає бути моїм), звичайний товар відчужується шляхом реалізації, а позичковий капітал шляхом позики;

- позичковий капітал існує виключно в грошовій формі.

Позичковий відсоток і підприємницький дохід.

Прибуток, що одержується в результаті позичкового капіталу ділиться на дві частини:

- позичковий відсоток – це свого роду «ціна» позичкового капіталу, платня за користування його споживчою вартістю (здатність приносити прибуток), яка передається його власнику.

- підприємницький дохід – це друга частина прибутку, що привласнюється функціонуючим підприємцем.

Норма позичкового відсотку – це відношення доходу, одержаного на позичковий капітал до величини капіталу наданого в позику (виражений у відсотках).

Норма % = маса відсотка / позичковий капітал * 100 %

На норму відсотка впливають чинники:

- співвідношення попиту і пропозиції на позичковий капітал;

- термін позики;

- категорія позичальника;

- наявність і відсутність гаранта;

- розмір позики;

- характер забезпечення позики;

- ступінь монополізації;

- норма прибутку: оскільки відсоток складає частину прибутку, при нормальному ході економічного розвитку середня ставка відсотка не може бути вище середньої норми прибутку.

В умовах інфляції виникає відмінність між номінальною і реальною ставками або нормами відсотка.

Номінальна ставка відсотка – це рівень відсотка, виражений в грошах по їх поточному курсу.

Реальна ставка відсотка – це рівень відсотка, виражений в незмінних грошах, тобто з поправкою на інфляцію.

Реальна ставка відсотка = номінальна ставка відсотка – темп інфляції.

3

Формою руху позичкового капіталу є кредит.

Кредит – це система економічних відносин, яка виражається у русі майна або грошового капіталу, що надається в позику на умовах поворотності, терміновості, матеріальної забезпеченості і, як правило, за платню у вигляді відсотка.

Необхідність кредиту обумовлена закономірностями кругообороту і обороту капіталу в процесі відтворення: на одних ділянках з’являються тимчасово вільні кошти, які виступають джерелом кредиту, на інших виникає потреба в них.

До основних властивостей кредиту належить його строковість, поверненість, платність, тобто сплата позичкового відсотка за право тимчасового користування позикою.

В умовах ринкової економіки кредит виконує наступні функції:

1. перерозподільчу (за допомогою кредиту грошові, матеріальні ресурси перерозподіляються на умовах їх наступного повернення між підприємствами, галузями, регіонами країни);

2. заміщення готівки кредитними грошами і операціями (безготівкові розрахунки);

3. емісійна функція (в процесі кредитування створюються платіжні засоби);

4. контрольна функція реалізується в процесі спостереження за діяльністю позичальників і кредиторів при оцінці кредитоспроможності і платоспроможності клієнтів, при контролі за дотриманням принципів кредитування.

Форми кредиту:

1. Комерційний кредит – кредит що надається одними функціонуючими підприємцями іншим у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Він оформляється векселем. Вексель – боргове зобов’язання згідно якому позичальник забов’язується виплатити вартість одержаного кредиту к певному моменту часу. Його об’єкт – товарний капітал.

2. Банківський кредит надається банками, спеціальними кредитно-фінансовими установами функціонуючим підприємцям у вигляді грошових позик. Це основний вид кредиту в сучасних умовах. Об’єктом банківського кредиту служить грошовий капітал.

3. Споживчий кредит надається споживачам у формі комерційного (продаж товарів з відстроченням платежу) і банківського кредиту (позики на споживчі цілі).

4. Іпотечний кредит – це довгострокові позики під заставу нерухомості (землі, виробничих, житлових будівель);

5. Лізинг-кредит – представлення у довгострокову оренду машин і устаткування, транспортних засобів, тощо, при схороненні права власності на них за орендодателем.

6. Державний кредит – сукупність кредитних відносин в яких позичальником або кредитором виступають держава і місцеві органи влади по відношенню до громадян і юридичних осіб.

7. Міжнародний кредит – рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поворотності, терміновості і платності.

Мобілізацію всіх грошових коштів і їх трансформацію в позичковий капітал забезпечує банківська система, яка включає три основні групи кредитно-фінансових інститутів:

- центральний банк;

- комерційні банки;

- спеціалізовані кредитно-фінансові установи.

У центрі кредитної системи знаходиться центральний банк, який, як правило належить державі і є найважливішим засобом макроекономічного регулювання економіки.

Центральний банк монополізує випуск (емісію) кредитних грошей в готівковій формі (банкноти), акумулює і зберігає касові резерви інших кредитних установ, офіційні золотовалютні резерви держави, здійснює кредитування комерційних банків, кредитує і виконує розрахункові операції для уряду, здійснює контроль за діяльністю інших кредитних інститутів.

Другим елементом сучасної банківської системи є комерційні банки – кредитні установи універсального характеру які проводять кредитні, фондові, посередницькі операції, здійснюють розрахунки і організовують платіжний оборот в масштабі всього народного господарства.

Комерційний банк – фінансовий інститут, що акумулює тимчасово вільні грошові заощадження, який представляє їх у тимчасове використання, а також здійснює розрахунки між населенням, підприємствами і державами.