2.2.2 Шрифтове оформлення
Виділить весь текст (мишею або командою ВиправленняВиділити все). Привласніть виділеному тексту шрифт Times New Roman, розмір 13 пунктів. На панелі інструментів Форматування в списку розмірів немає значення 13. Щоб установити саме цей розмір, зробіть так:
а) клацніть мишею усередину білого поля списку розмірів (туди, де в результаті повинне бути число 13), там з'явиться курсор;
б) наберіть 13 із клавіатури й натисніть [Enter];
в) зніміть виділення з тексту.
Відповідно до зразка з додатка до роботи, виділить напівжирним шрифтом заголовки й ряд термінів у тексті. От перелік цих фрагментів:
3.4. Документи і їхня роль у правовій
інформатиці
3.4.1. Поняття документа. Види документів
і їхня інформаційна значимість
documentum (доказ)
письмові акти
технічних засобів фіксації, зберігання й передачі правової інформації
фото-, кіно-, відео-, фоно- і інші документи
машинні документи
перфокарти, перфострічки, магнітні стрічки й диски, оптичні диски й ін.
документ - це завжди матеріальний об'єкт
інформаційні властивості
спосіб вираження й фіксації інформації і її матеріальний носій
2.2.3 Оформлення абзаців
Три рядки заголовків відцентруйте за допомогою кнопки панелі інструментів Форматування.
В інших абзацах – абзацах основного тексту – треба встановити вирівнювання по ширині й призначити “червоний” рядок, тобто відступ. Виділить всі ці абзаци. Кнопкою на панелі інструментів установіть вирівнювання по ширині. Щоб призначити “червоний” рядок, викличте вікно властивостей абзаців командою ФорматАбзац й у списку Перший рядок виберіть варіант Відступ.
Тепер змінимо міжрядковий інтервал. Виділить весь текст, виберіть команду ФорматАбзац й у списку Міжрядковий укажіть варіант Полуторний.
Зверніть увагу, що для вибору “червоного” рядка й міжрядкового інтервалу команду ФорматАбзац довелося виконувати два рази – оскільки треба було виділяти різні фрагменти тексту.
2.2.4 Розміщення переносів
У документах з великою кількістю однорідних абзаців для економії простору аркуша часто включається перенос слів. Цей параметр діє на весь документ, і для його установки виділяти текст не треба.
Щоб включити перенос, виберіть команду СервісМоваРозміщення переносів і поставте прапорець Автоматичне розміщення переносів. Закрийте діалогове вікно кнопкою OK і зверніть увагу на те, що з правого краю тексту з'явилися дефіси – там, де Word автоматично зробив у словах переноси.
2.2.5 Виноски
Подивиться на зразок документа в додатку Б.2 до цієї роботи. На першій сторінці є три виноски. В основному тексті номера виносок виглядають як надрядкові індекси. Текст виносок набраний унизу аркуша, під розділовою горизонтальною рисою. Це – звичайні виноски. Ще бувають кінцеві виноски, текст яких набирається наприкінці документа. У вашому документі всі три виноски звичайні.
Першу виноску зробіть так:
а) поставте курсор у першому абзаці після слова паперу, перед крапкою, тобто, саме в тому місці, де повинен бути надрядковий індекс із номером виноски;
б) виберіть команду ВставкаВиноска; з'явиться діалогове вікно, як показано на рис. 2.1; нехай залишаться параметри за замовчуванням – Звичайна виноска, нумерація Автоматична; натисніть кнопку OK;
в) Word створить розділову рису внизу сторінки й помістить курсор у те місце, де ви повинні набрати текст виноски; наберіть (після тексту [Enter] натискати не треба!):
Павленко Ф. Енциклопедичний словник. СПБ., 1913; Тлумачний словник живої великоросійської мови. Т.1. М., 1956, с 17.
г) для того, щоб вийти з виноски, просто клацніть де-небудь в області основного тексту.
Рисунок 2.1 - Діалогове вікно команди ВставкаВиноска
Аналогічним образом додайте ще дві виноски. Зверніть увагу, що Word нумерує виноски автоматично.
Виноска 2 наприкінці другого абзацу, після слова значення й лапок:
Велика радянська енциклопедія. Т. 7. М, 1952. с. 5.
Виноска 3 наприкінці четвертого абзацу, після слова значення й лапок:
Тлумачний словник з інформатики. М., 1991, с. 89.