- •Тема 12. Взаємозв'язок управлінського обліку
- •Тема 13. Структура балансу підприємства.
- •Тема 14. Фінансовий аналіз стану активів
- •Тема 16. Страхування матеріальних активів підприємств
- •Тема 17. Фінансова санація та упередження
- •1.1. Суть фінансів. Предмет курсу «Фінанси підприємств»
- •1.2. Грошові відносини як складові фінансів підприємств
- •1.3. Функції фінансів
- •2.1. Зміст фінансової роботи
- •2.2. Завдання і функції фінансової служби
- •2.3. Фінансовий менеджмент на підприємстві
- •3.1. Грошові розрахунки в діяльності підприємств
- •3.2. Безготівкові операції та розрахунки
- •3.3. Загальні принципи ведення касових операцій підприємством
- •3.4. Призначення та структура звіту про рух грошових коштів
- •4,1· Класифікація доходів підприємницьких структур за джерелами формування
- •4.2. Система показників рентабельності
- •4.3. Факторний аналіз динаміки прибутковості
- •4.4. Загальна характеристика звіту про фінансові результати
- •З віт про фінансові результати
- •2. Визначити знаменник пна
- •4. Розрахувати чисельник скоригованого пна
- •5. Розрахувати знаменник скоригованого пна
- •Т ема 5. Оподаткування підприємств та фінансових результатів підприємницької діяльності
- •5.1. Оподаткування прибутку підприємств
- •5 .2. Плата за ресурси
- •5.3. Непряме оподаткування підприємств
- •5.4. Місцеві податки і збори
- •5.5. Документальна перевірка як форма контролю
- •5.6. Попередня перевірка стану розрахунків підприємств з бюджетом
- •5.7. Основні питання програми перевірки
- •5.8. Порядок відображення в актах документальних перевірок аналізу
- •На прибуток
- •5.9. Використання непрямих методів перевірки при оподаткуванні податком на прибуток
- •6.2. Емісійна політика акціонерного товариства
- •6 .3. Порядок формування статутного капіталу акціонерних товариств
- •6.4. Розрахунок дивідендів за акціями акціонерного товариства
- •Т ема 7, Управління корпоративними фінансами. Фінансова та інша звітність акціонерних товариств про власний капітал
- •7.1. Повноваження і компетенція суб'єктів корпоративного управління фінансами
- •7 .2. Облік цінних паперів акціонерного товариства. Депозитарна і реєстрова діяльність
- •7 .3. Фінансова та інша звітність акціонерного товариства про власний капітал
- •8 .2. Фінансові ресурси малого бізнесу
- •8.3. Джерела фінансування малого бізнесу в Україні
- •8.4. Організація спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва
- •8 .5. Державна фінансова підтримка малого бізнесу
- •II. Елементи операційних витрат
- •9.1. Джерела формування оборотних засобів
- •9.2. Політика формування власних фінансових ресурсів
- •6. Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.
- •9 .3. Нормування власних оборотних засобів
- •10.1. Капітальні вкладення і джерела їх фінансування
- •10.2. Проектний аналіз інвестицій
- •10.3. Фінансова оцінка ефективності інвестицій в основний капітал
- •10.4· Фінансова оцінка ефективності фінансування інвестицій у цінні папери
- •11.1. Суть та форми кредитування підприємств банківськими установами
- •1 1.2. Методика оцінки платоспроможності позичальника та порядок надання кредиту
- •11.3. Порядок нарахування відсотків за депозитними та кредитними операціями
- •12.1. Взаємозв'язок фінансового й управлінського обліку та фінансової роботи і фінансового аналізу
- •12.2. Суть фінансового аналізу
- •12.3. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства
- •12.4. Фінансова звітність підприємства як об'єкт фінансового аналізу
- •13.1. Призначення балансу та його структура
- •13·3· Склад, оцінка та відображення у балансі оборотних активів
- •13.4. Структура пасивів балансу
- •14.1. Внутрішній аналіз стану активів промислового підприємства
- •14.2. Фінансовий аналіз короткострокової заборгованості
- •14.3. Аналіз структури джерел коштів і їх використання
- •14.4. Фінансовий аналіз оборотності активів підприємства
- •14.5. Аналіз руху грошових коштів на підприємстві
- •14·6. Фінансовий аналіз дебіторської заборгованості
- •14.7. Аналіз оборотності товарно-матеріальних запасів
- •14.8. Комплексний аналіз стану підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів
- •Блок 2. Показники ліквідності
- •Блок 4. Показники ділової активності
- •1 4.9. Перспективи поліпшення стану розрахунків підприємств
- •1 5.3. Вибір варіанта капіталовкладень
- •1 5.4. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань
- •1 5.5. Розрахунок собівартості продукції
- •15.6. Розрахунок суми капіталу на приріст оборотних засобів
- •15.7, Розрахунок показників фінансового плану та балансу доходів і витрат
- •15.8. Значення і зміст оперативного фінансового плану
- •16.1. Особливості страхового захисту активів підприємств
- •16.2. Страхова відповідальність та страхова оцінка майна підприємства
- •16.3. Страховий захист власників товарів при перевезенні вантажів
- •16.4. Встановлення величини страхового тарифу
- •16.5. Страхові суми і страхові премії як об'єкт страхових відносин підприємства зі страховою компанією
- •16.6. Порядок укладання і дії договору страхування
- •17.1 Суть та необхідність санації підприємств зі складним фінансовим станом
- •17.2. Оцінка внутрішніх і зовнішніх факторів фінансової неспроможності підприємства
- •17.3. Фінансові джерела санації
- •17.4. Оцінка можливості банкрутства та підстави для порушення справи про банкрутство
- •17.5. Порядок оголошення підприємства банкрутом і механізм розподілу конкурсної маси
- •1) Власний капітал χ 100%.
- •2) Дебіторська заборгованість.
1 4.9. Перспективи поліпшення стану розрахунків підприємств
Логічним продовженням аналізу стану розрахунків на підприємстві є узагальнення та порівняння результатів проведеного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованостей. Не-обхідность такого порівняння випливає із двостороннього відображення розрахунків підприємства, що досліджуються, у фінансовій звітності, — з одного боку, дебіторській та, з другого боку, кредиторській заборгованості. Суть запропонованої оцінки полягає у співставленні загальної величини дебіторської та кредиторської заборгованостей та в розрізі окремих її видів. Крім того, доцільно використати ряд аналітичних фінансових коефіцієнтів, що характеризують взаємне співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості та їх вплив на фінансовий стан підприємства.
Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості є важливим елементом контролю за раціональним співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства з огляду на дотримання стабільності його фінансового стану та поступального розвитку підприємства. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємств і призводить до необхідності залучення додаткових джерел фінансування.
З метою аналізу стану розрахунків підприємства шляхом порівняльного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості складається аналітична таблиця. В даній таблиці відображені та співставлені балансові статті з розрахунків підприємства у розрізі дебіторів та кредиторів. Складання такої таблиці є зручним інструментом визначення існування перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською.
Щоб визначити, як впливає на фінансовий стан підприємства співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, що склалося на підприємстві, необхідно порівняти дані аналітичних таблиць за кілька років, а також проаналізувати ряд наступних фінансових коефіцієнтів.
Перш за все, порівняльний аналіз слід доповнити розглядом такого відносного показника, як співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, що розраховується за формулою
313
Р.А. Слав'юк
д е Καύββ — коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості;
ДЗ — загальна сума дебіторської заборгованості, тис. грн.;
КЗ — загальна сума кредиторської заборгованості, тис. грн.
Нормативне значення цього показника визначено в межах 1,5...2. Тобто нормальним вважається стан, коли кредиторська заборгованість перевищує дебіторську не більше, ніж у два рази, але не менше, ніж в 1,5 раза.
Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що вимагає негайного погашення. Ознаками платоспроможності є наявність грошей у касі та на рахунку в банку, а також відсутність простроченої заборгованості. Причому наявність незначних залишків грошей на банківському рахунку ще не означає, що підприємство неплатоспроможне, бо кошти на поточний рахунок підприємства можуть надійти впродовж кількох днів. Для оцінки платоспроможності складається платіжний баланс.
Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Отже, є три рівні платоспроможності: грошова, розрахункова, ліквідна (див. табл. 11, 12, 13).
Таблиця 11 Грошова платоспроможність
Засіб платежу |
На початок року |
На кінець року |
Платіжні зобое 'язання продавця |
На початок року |
На кінець року |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
б |
Каса |
|
|
Короткострокові кредити |
|
|
Поточний рахунок |
|
|
Кредити, не погашені в строк |
|
|
Валютний рахунок |
|
|
Кредитори |
|
|
Інші рахунки |
|
|
Інші пасиви |
|
|
Короткострокові фінансові вкладення |
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
Всього |
|
|
Коефіцієнт грошової платоспроможності |
|
|
|
|
|
314
P.А. Слав'юк
Я ка максимальна (гранична) кредиторська заборгованість може бути погашена за наявної дебіторської заборгованості?
Економічний сенс граничної кредиторської заборгованості у цьому випадку полягає у визначенні кредиторської заборгованості, яку погашають тільки за рахунок дебіторської заборгованості, за умовного зупинення виробництва у момент часу, в який здійснюється оцінка. В разі розрахунку величини граничної кредиторської заборгованості приймають, що підприємство не має на рахунку грошових коштів; якщо ж насправді ці кошти є, то на їхню суму зменшують величину кредиторської заборгованості.
При цьому величину шуканої граничної кредиторської заборгованості необхідно визначати з врахуванням того, що за час повернення дебіторами їхнього боргу сума кредиторської заборгованості за рахунок її обслуговування зростає.
За рахунок наявної дебіторської заборгованості, крім основної суми кредиторського боргу, має бути погашена і величина його обслуговування. Цю вимогу можна подати у вигляді такого рівняння:
де Дч —сума чистого доходу, який одержало підприємство за рахунок повернення йому дебіторської заборгованості, після сплати всіх податків;
Крт.н.с. — шукана величина граничної кредиторської заборгованості;
То — момент часу, за який здійснюється оцінка; Тд — момент часу, за який здійснюється повне повернення підприємству дебіторської заборгованості, наявної у момент
0Кг — сума обслуговування кредиторського боргу підприємства у будь-який момент часу t відрізка Тд, То.
Величину КгранмЄг визначають методом ітерації, виходячи із забезпечення перетворення поданого рівняння у рівність.
Знайдені показники використовуються при оцінці фінансової стійкості підприємств, щодо якої розрізняють чотири її рівні — абсолютний, нормальний, допустимо нестійкий, кризовий. Для кожного з цих рівнів пропонуємо визначати відповідну йому граничну величину позичкових коштів. Останню розраховують як суму двох показників: граничної кредиторської заборгованості й обґрунтова-
316
Фінанси підприємств
н оі за допомогою швестищионго аналізу величини залучених кредитів і прирівняних до них зобов'язань. Оскільки обґрунтування доцільності залучення кредитів, наявних у момент часу, за який здійснюється оцінка, проводиться завжди раніше від цього моменту, то їхню суму під час розрахунків можна прийняти як сталу величину. Отже, розрахунок граничних сум позичкових коштів зводиться до визначення величини граничної кредиторської заборгованості, що відповідає кожному з рівнів стійкості. Вважаємо, що величина граничної кредиторської заборгованості, яку визначають за поданим вище рівнянням, характеризує нормальну стійкість, оскільки кредиторська заборгованість погашається без продажу майна підприємства.
Абсолютній рівень стійкості характеризується виконанням низки додаткових обмежень, які роблять більш жорсткими умови, за яких фінансову стійкість можна назвати нормальною. Зокрема, щодо кредиторської заборгованості, це може бути вимога її обмеження будь-якою мінімальною величиною або строком погашен-няю.
Особливий інтерес становить гранична кредиторська заборгованість Кгранкс, що відповідає допустимому рівню стійкості. Достатньою умовою забезпечення фінансового становища підприємства як нестійкого є те, що за критерієм співвідношення позичкових коштів і власних коштів фактична кредиторська заборгованість перевищує її граничну величину Кграннс, При розрахунку шуканої величини граничної кредиторської заборгованості Кграннс, що характеризує допустиму нестійкість, враховуємо, що одним із шляхів поліпшення свого фінансового становища для підприємства є рішення про реалізацію частини своїх активів. Природно, з погляду нормального підприємництва, фінансове становище, за якого є потреба у продажу активів, не можна назвати стійким. Це, швидше, передкризовий стан. Проте в перехідний період іноді до цих заходів доводиться вдаватися, і у багатьох випадках вони допомагають підприємству продовжувати свою господарську діяльність.
317
P.А. Слав'юк
Т ема 15. Фінансове планування на підприємстві 15.1· Особливості фінансового планування
В умовах ринкової економіки для вирішення виробничих або комерційних завдань, які потребують вкладення коштів, необхідна розробка внутрішнього документа фірми — бізнес-плану підприємства. Бізнес-план повинен:
мати чітку інформацію про те, яке місце займає підприємство на ринку;
містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства;
детально описати схему його функціонування;
розкривати принципи та методи керівництва підприємством; обов'язково утримувати програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати іншу справу і забезпечити її ефективність;
показати перспективу розвитку виробництва інвесторам і кредиторам.
Для складання бізнес-плану можуть бути такі спонукальні мотиви: надати інформацію про підприємство і наміри власників;
- викласти стратегію і тактику підприємства і показати, як взаємодіють різні підрозділи підприємства, що являють со бою єдине ціле;
представити фінансову мету та докладні кошториси, за допомогою яких можна контролювати фактичні витрати і прибутки;
запевнити третю сторону надати необхідні кошти або сприяти розвитку підприємства в іншій формі. Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цілі внутрішньофірмового планування в зарубіжних країнах можуть бути різноманітними. Прийнято вважати, що керівництво будь-якого зарубіжного підприємства, незалежно від виду його діяльності, повинно знати, які завдання у сфері економічної діяльності воно може запланувати на наступний період.
Разом з тим бюджет фірми є основою для контролю. Порівнюючи фактичні показники з запланованими, можна здійснювати так званий бюджетний контроль фірми.
318
Фінанси підприємств
Б юджет фірми є водночас формою координації. Бюджет являє собою виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації виробленої продукції. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів.
Бюджет фірми є основою для встановлення завдань для персоналу, менеджерів. Бюджет фірми розробляється на наступний період. Саме тому значно простіше розглядати альтернативні варіанти, не обов'язково апробуючи їх негайно. Завдання розробляються на основі апріорних тверджень, проте з врахуванням звітних показників.
У бюджетуванні є й елемент делегування повноважень. Схвалення керівництвом фірми бюджету підрозділу слугує основою для того, що оперативні рішення в майбутньому приймаються на рівні даного підрозділу децентралізовано. Якщо бюджети на рівні підрозділів не розробляються, то керівництво фірми не схильне до децентралізації процесу прийняття оперативних рішень.
Фінансовий план підприємства може включати такі документи:
прогноз обсягів реалізації;
кошторис грошових видатків та надходжень;
таблицю доходів і.витрат;
прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства;
- розрахунок точки досягнення беззбитковості.
Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік.
Фінансове планування дозволяє вирішити такі завдання:
виявити, якими грошовими коштами може володіти підприємство;
виявити і оцінити джерела їх надходження; оцінити достатність коштів для виконання завдань;
визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;
оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах;
- збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням ко мерційної самоокупності.
В умовах, коли підприємствам надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну для себе. Форма балансу доходів і видатків може бути подана у формі такої таблиці:
319
P.А. Слав!юк
Таблиця 14
Баланс доходів і витрат {фінансовий план) підприємства (можливий варіант)
|
Показник |
Код |
Сума |
1 |
2 |
5J |
4 |
1 |
Доходи і надходження коштів |
01 02 03 04 05 06 07 |
|
Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг - всього, в т.ч. пдв акцизний збір амортизаційні відрахування внески до цільових державних фондів кошти на оплату відсотків за кредит прибуток від реалізації |
|||
2 |
Приб}ток від іншої реалізації продукції |
08 |
|
3 |
Доходи від позареалізаційних операцій |
09 |
|
4 |
Довгострокові кредити |
10 |
|
5 |
Довгострокові позики |
11 |
|
6 |
Доходи від першого випуску акцій |
12 |
|
7 |
Цільове фінансування і надходження з бюджету |
13 |
|
8 |
Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів |
14 |
|
9 |
Безповоротна фінансова допомога |
15 |
|
10 |
Інші доходи і надходження |
16 |
|
|
ВСЬОГО доходів і надходжень |
17 |
|
1 |
Витрати і відрахування коштів |
18 |
|
Витрати на реалізовану продукцію, роботи, послуги |
|||
2 |
ПДВ, сплачений при оплаті за товари, роботи, послуги |
19 |
|
3 |
Довгострокові фінансові інвестиції |
20 |
|
4 |
Капітальні вкладення |
21 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Поповнення оборотних засобів |
22 |
|
6 |
Орендна плата |
23 |
|
7 |
Відрахування в резервний фонд |
24 |
|
8 |
Відрахування від прибутку в фонд економічного стимулювання |
25 |
|
9 |
Виплачені дивіденди |
26 |
|
10 |
Відрахування на благодійні цілі |
27 |
|
11 |
Погашення довгострокових кредитів |
28 |
|
320
Фінанси підприємств