1.2. Грошові відносини як складові фінансів підприємств

Сукупність грошових відносин у державі можна розділити на декілька груп:

• грошові відносини, пов'язані з купівлею-продажем товарів;

• грошові відносини, пов'язані з купівлею-продажем послуг;

• грошові відносини, пов'язані з купівлею-продажем робочої сили (з/п);

• грошові відносини, з допомогою яких здійснюється перероз­ поділ доходів.

Яш ж конкретні види грошових відносин включають фінанси?

5

P.А. Слав'юк

П ерш за все, це грошові відносини підприємств з державою. Не менш вагомими є грошові відносини з приводу використання санкцій і стимулів при виконанні договорів. Значне місце в діяль­ності підприємств і організації займають грошові відносини з пра­цівниками. Окремо слід виділити грошові відносини держави з на­селенням. У виробничій та комерційній діяльності значну роль відіграють грошові відносини підприємств зі страховими ком­паніями, банками. В умовах ринкової економіки важливу роль відіграють грошові відносини у процесі зовнішньо-економічної діяльності.

На рівні підприємств фінансові відносини охоплюють:

• відносини з іншими підприємствами і організаціями з при­ воду постачання сировини, матеріалів, комплектуючих ви­ робів, реалізації продукції, надання послуг;

• відносини з банківською системою та небанківськими устано­ вами з приводу банківських послуг при отриманні і погашенні кредитів, купівлі та продажу валюти та інших операцій;

• відносини зі страховими компаніями і організаціями з при­ воду страхування активів, комерційних та фінансових ри­ зиків;

• відносини з товарними, сировинними, фондовими біржами;

• відносини з інвестиційними інститутами з приводу розмі­ щення інвестицій;

• відносини з філіалами та дочірніми підприємствами;

• відносини з працівниками з приводу виплати заробітної плати, премій, дивідендів;

• відносини з акціонерами (зовнішніми інвесторами);

• відносини з податковою адміністрацією з приводу сплати податків і зборів;

• відносини з аудиторськими фірмами.

1.3. Функції фінансів

У економічній літературі виділяють дві ключові функції фінан­сів підприємств:

- розподільчу;

контрольну (функція нагромадження стосується фінансів

Розподільча функція проявляється в тому, що за допомогою фінансів реалізуються послідовності розподілу національного до-

Фінанси підприємств

х оду (НД). Адже перш ніж розпочнеться розподіл на індивідуальне споживання, створюються резервний фонд, фонди розвитку вироб­ництва, покриваються витрати. Завдяки цій функції забезпечується кількісне співвідношення між різними фондами. Це означає, що при розподілі НД важливе значення має не тільки послідовність відокремлення його частин, але й дотримання пропорцій на макро-і мікрорівнях економіки. Помилки і прорахунки в розумінні зако­номірностей пропорційного розподілу національного доходу на кожному рівні і кожному етапі розвитку держави можуть призвес­ти до негативних наслідків у розвитку економіки.

Завдяки розподільчій функції забезпечується оптимальне поєднання різних інтересів в Україні (загальнодержавних, колек­тивних, особистих) і створюються стимули для ефективного госпо­дарювання.

Контрольна функція перебуває в тісному зв'язку і взаємобумов-леності з розподільчою функцією. Якщо існують закономірності розподілу національного доходу, то й існує механізм інформування про результати дотримання цих закономірностей та контролю за дотриманням цих закономірностей. Фінансовий контроль — це пе­ревірка спеціально уповноваженими органами форм і змісту фінан­сових відносин та порядку здійснення фінансово-господарської діяльності. Фінансовий контроль може бути державний, незалеж­ний (у формі аудиту), внутрішньогосподарський, який проводить­ся бухгалтерією, фінансовим відділом у формі:

• рахункової перевірки;

• тематичної перевірки;

• економічного аналізу.

Аудит — це незалежний платний фінансовий контроль, а також система надання платних послуг з удосконалення фінансово-госпо­дарської діяльності. Аудит здійснюють аудиторські фірми чи ок­ремі самостійні аудитори, які мають ліцензію. Значна кількість фінансової інформації та звітності підприємств відповідно до існу­ючих нормативних документів завіряється аудиторами.

Залежно від часу здійснення фінансовий контроль ділиться на попередній, поточний і наступний. Попередній контроль прово­диться до здійснення фінансово-господарських операцій; поточ­ний — під час фінансових і господарських операцій; наступний — після здійснення операцій і покликаний виявити ті порушення, які виникли і не були встановлені під час попереднього і поточного контролю.

7

Р.А. Слав'юк

Т ема 2. Організація фінансової роботи на підприємстві