II. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період поперед­нього періоду
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230
Витрати на оплату праці	240
Відрахування на соціальні заходи	250
Амортизація	260
Інші операційні витрати	270
Разом	280

191

Р.А. Слав'юк

м еханізми, що дозволяють зв'язати постачальників капіта­лу з тими, хто має в ньому потребу);

- помірні проценти;

відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу). Головне питання — визначити, що уряд може зробити для спри­яння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:

• поширення участі комерційних банків у наданні позик ма­ лим підприємствам;

• нагляд і регулювання за наданням банками позик малим підприємствам;

• забезпечення збільшення капіталу, який може бути викори­ станий шляхом розвитку конкуренції на ринку надання по­ зик малим підприємствам;

• зміщення акцентів і раціоналізація державних програм до­ помоги малим та середнім підприємствам;

сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприєм­ствам.

На доступність фінансування впливає система забезпечення по­зик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб вит­рачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню приватним сектором позик підприємствам, які мають в цьому по­требу, гарантуючи повернення позики у разі їх неплатоспромож­ності. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Для того, щоб ця програма функціонувала, повинна існувати комерційна банківська система з відповідним капіталом. Крім то­го, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки деяка част­ка позик не буде сплачена позичальниками, і уряд змушений буде повернути всю позику або її частку кредиторові. Чи існують умови для такого підходу в Україні?

На жаль, кредитні джерела для малого підприємництва в Україні практично відсутні. Головна причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, відсутність стабільності в ре­гулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише короткострокові кредити і під високі процентні ставки. Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування підприємств і за­довольняють лише незначну частку діючих бізнесменів.

Однак в Україні існує три потенційно доступних джерела отри-

194

Фінанси підприємств

мання фінансів для малого бізнесу:

• Український фонд підтримки підприємництва; Український державний фонд підтримки селянських (фер­ мерських) господарств;

• Державний інноваціййий фонд України.

З метою сприяння реалізації державної політики фінансової підтримки підприємництва, створення відповідних умов для роз­витку малого підприємництва у грудні 1991 року Кабінет Міністрів України створив Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, який у серпні 1995 року був перетворений в Український фонд підтримки підприємництва (по­станова Кабінету Міністрів України №687 від 27 серпня 1995 p.).

Згідно з цією постановою Український фонд підтримки підпри­ємництва (далі — Фонд) є некомерційною організацією і не має за мету своєї діяльності отримання прибутку. Основними завданнями Фонду є:

сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного викори­стання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів частко­вої сплати відсотків за видані підприємцям кредити устано­вами банків;

• співробітництво з міжнародними, іноземними та українсь­ кими фінансовими організаціями у питаннях розвитку підприємництва;

• участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінан­ сового розвитку підприємництва в Україні.

Для реалізації основних завдань Фонду використовуються кош­ти, передбачені державним бюджетом, на фінансову підтримку підприємництва.

Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого підпри­ємництва є Державний інноваційний фонд України (Держіннофонд), який був утворений відповідно до Закону України «Про засади дер­жавної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності» По­становою Кабінету Міністрів України №77 від 18 лютого 1992 р. Ко­шти Держіннофонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, обов'язкових відрахувань підприємств, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб. Фонд підтримується запровадженнями наукових розробок, на які існує конструкторсько-технологічна доку­ментація, виготовлено дослідний зразок та невелика партія продукції.

196

Р.А. Слав'юк

З аявниками інноваційних проектів є підприємства всіх форм власності. Розгляд проектів та вирішення питання фінансування за результатами експертиз проводяться незалежно від форм влас­ності. Переважна кількість проектів надходить від підприємств не­державного сектора економіки, які за кількістю працюючих мо­жуть бути віднесені до малого та середнього підприємництва, що є наслідком більшої ініціативності цих підприємств.

Держіннофонд України здійснює підтримку інноваційної діяльності малого та середнього підприємництва також за такими напрямами:

- консультації та допомога у складанні бізнес-плану інно­ ваційного проекту;

проведення маркетингових досліджень за інноваційною продукцією, що планується;

- проведення науково-технічної та фінансової експертизи інноваційного проекту за кошти Держіннофонду;

оцінка ризиків виконання інноваційного проекту; супроводження й управління інноваційним проектом. Одержання підприємством пільгової позички на 1-1,5 року за інноваційним проектом дозволяє підприємству оновити основні фонди, провести технологічне переоснащення виробництва для ви­пуску наукоємкої продукції, для заміни імпортної продукції.

З метою відпрацювання і впровадження інвестиційного ме­ханізму фінансування інноваційних програм і проектів підпри­ємств, які зазнають зміни форм власності, та подальшої постприва-тизаційної підтримки інноваційної діяльності таких підприємств Держіннофонд України створив Український центр підтримки інноваційної діяльності, на який покладено такі завдання:

організація спільного інвестування в цінні папери підпри­ємств у процесі приватизації та у післяприватизаційний період, розвиток фондового ринку в Україні;

- координація взаємодії інвесторів;

забезпечення контролю за використанням інноваційних коштів та виконанням інноваційних договорів шляхом отри­мання часток (паїв, акцій) у статутному фонді підприємств з метою досягнення очікуваного економічного ефекту; забезпечення гарантій повернення коштів інвесторам з ура­хуванням умов їх надання;

створення умов для максимально ефективного використан­ня інноваційних коштів в інтересах інвесторів та можливо­го їх реінвестування.

196

Фінанси підприємств

Т ема 9. Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств