- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Основні правила техніки безпеки при роботі в лабораторії
- •Мета роботи
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Вимірювання амплітудної напруги
- •1 .Під'єднати входи осцилографа й цифрового вольтметра до виходу звукового генератора (рис.2).
- •Вимірювання періоду
- •Вимірювання параметрів імпульсного сигналу
- •1. Під'єднати вхід осцилографа до виходу імпульсного генератора.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота n 2
- •Мета роботи
- •Теоретичні відомості
- •Коротка технічна характеристика увтз-1м Номінальна напруга, в 220 Установка опору спрацювання 2100 Ом
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Основна технічна характеристика. Напруга живлення, в 220
- •Максимальний струм навантаження 15 а
- •Будова та принцип дії
- •В иконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Технічна характеристика
- •Допустимі коливання напруги від номінального значення 15%
- •Будова та принцип роботи реле
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Основна технічна характеристика
- •Мета роботи
- •Теоретичні відомості
- •Перевірка конденсаторів на відсутність замикання
- •Перевірка електролітичних конденсаторів
- •Випробування транзисторів
- •Монтажні випробування транзисторів
- •Вимір внутрішнього опору омметра
- •Визначення основи транзистора
- •Випробування тріодних тиристорів
- •Контрольні запитання
Вимірювання параметрів імпульсного сигналу
1. Під'єднати вхід осцилографа до виходу імпульсного генератора.
2. Подати напругу живлення до приладів. Дати їм прогрітися протягом 10 хв.
3. По черзі встановити три різні форми імпульсного сигналу (форми імпульсів вказує викладач).
4. Виміряти параметри імпульсного сигналу (tф, tі, tс, Uмакс., γ) за наведеною методикою:
ручками горизонтальної розгортки, вертикального підсилення і синхронізації досягти стійкого зображення досліджуваного сигналу;
встановити ручку вертикального зміщення променю так, щоб мінімальний рівень сигналу збігся з однією з нижніх ліній на екрані осцилографа, а максимальний знаходився в межах екрану; виміряти параметри імпульсів згідно з рис.5
Н а рис.5 показаний “зовнішній вигляд” імпульсу трохи спотворений (порівняно з прямокутним), щоб наглядніше було видно його окремі частини.
Один з параметрів імпульсу – його амплітуда (Uмакс.),найбільша висота імпульсу без урахування невеликих викидів. Час зростання імпульсу характеризує тривалість фронту tф, а зменшення – тривалість спаду tс. Тривалість “життя” імпульсу tі, - час між початком і кінцем імпульсу, який визначається на рівні 0,5Uмакс. (інколи на рівні 0,7Uмакс.).
Імпульсний сигнал оцінюють ще й скважністю γ, яка показує співвідношення між тривалістю імпульсу і періодом чергування імпульсів γ = tі/T, де Т – період чергування імпульсів.
ЗМІСТ ЗВІТУ
Звіт повинен містити: назву й мету роботи; основні теоретичні передумови; блок-схему осцилографа; схеми виконання роботи; осцилограми сигналів з відповідними результатами обчислень.
Контрольні запитання
1.Як за допомогою осцилографа виміряти діюче значення досліджуваного синусоїдального сигналу?
2.Для чого калібрують підсилювачі горизонтальної і вертикальної розгортки?
3.Пояснити принцип утворення горизонтальної розгортки осцилографа.
4.Пояснити принцип утворення зображення досліджуваного сигналу на екрані осцилографа.
5.Пояснити призначення вузла синхронізації.
6.Як за допомогою осцилографа виміряти частоту й період досліджуваного сигналу?
7.Яку форму коливань виробляє генератор горизонтальної безперервної розгортки і чому?
8.Яким чином відбувається фокусування електронного променю в електронно-променевій трубці?
9.Для чого застосовують генератор гасіння променю?
10.Що таке закритий і відкритий вхід осцилографа, для чого вони застосовуються?
Лабораторна робота n 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИСТРОЮ ВМОНТОВАНОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО ЗАХИСТУ УВТЗ-1М
Мета роботи
1. Ознайомитись з будовою і принципом дії УВТЗ-1М.
2. Вивчити принципову схему, визначити розміщення деталей в
УВТЗ-1М.
3. Дослідити режими роботи УВТЗ-1М. Розглянути питання самоконтролю.
Теоретичні відомості
Всі основні аварійні режими електродвигунів (обрив фази, зупинка ротора двигуна від перевантаження) сприяють перегріванню статорної обмотки. Якщо пристрій захисту електродвигуна своєчасно не спрацює, то обмотка згорить. Таким чином, якщо контролювати температуру статорної обмотки і при небезпечному її нагріванні електродвигун автоматично вимикати, то він буде захищений від всіх основних аварійних режимів.
Оскільки температуру статорної обмотки контролюють за допомогою температурних датчиків, вмонтованих у лобову частину обмотки, такий захист двигунів називають вмонтованим.
Температурними датчиками вмонтованого захисту в основному є позистори. Які характеризуються позитивним температурним коефіцієнтом опору. Фактично при низьких температурах у позисторів негативний коефіцієнт опору, а при температурах спрацювання позистора коефіцієнт стає позитивний і досить великий. Завдяки цьому опір позистора різко, майже стрибкоподібно, збільшується рис. 1. Така різка зміна опору легко дозволяє створити пристрій захисту з високою точністю спрацювання. Завдяки малим розмірам позистори зручно встановлювати в статорні обмотки трифазних електродвигунів будь-якої потужності.