2. Поняття і параметри виробничої функції.

Виробнича функція - це співвідношення між будь-якою комбі­нацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Виробнича функція будується для певної технології і може бути використана для визначення мінімальної кількості витрат для виробництва будь якої кількості товарів.

Якщо весь спектр комбінацій виробництва уявити як ви­трати: праці (L); капіталу (K); матеріалів (M), то вироб­нича функція може бути визначена таким чином

Q=f (L,K,M),

де Q - максимальний обсяг продукції, що виробляється при даній технології і даному співвідношенні праці (L), капіталу (K), матеріалів (M).

Властивості виробничої функції:

а) Існує границя для збільшення обсягу виробництва, що може бути досягнуто шляхом збільшення витрат одного ресурсу при незмінності інших.

б) Існує певна компліментарність факторів виробництва, але без скорочення обсягів виробництва можлива і певна взає­мозамінність цих факторів.

в) Зміни у використанні факторів виробництва більш еласти­чні у довгостроковому періоді, ніж у короткостроковому.

Короткостроковий період - це період виробництва, протягом якого деякі фактори не можуть бути змінені.

Довгостроковий період - це період виробництва, протягом якого виробники мають можливість і час для зміни всіх факторів виробництва продукції.

Довгостроковий і короткостроковий періоди - категорії еко­номічні, а не часові.

Постійний фактор – це економічний ресурс, який є фіксованим іне може бути змінений протягом короткострокового періоду, навіть коли змінюється його вартість.

Змінний фактор – це економічний ресурс, який може бути змінним у корот­костроковому періоді.

3. Сукупний, середній і граничний продукт. Закон спадної граничної продуктивності.

Розглянемо випадок, при якому один із факторів є фіксова­ним, а інший - змінним. K - постійний фактор; L - змінний фактор.

Сукупний продукт (ТР_L) змінного фактора виробництва - це кількість продукції, що виробляється при певній кількості фактора і при незмінності інших факто­рів.

Середній продукт (AP_L) змінного фактора виробництва - це співвідношення обсягу сукупного продукту змінного фактора (L) і використаної кількості цього фактора

Граничний продукт (МР_L) змінного фактора виробництва - це зміна (при інших рівних умовах) ( )сукупного продукту цього фактора (L) у відповідності зі зміною його кількості ( ), що ви­користовується

Графік кривої сукупного продукту (ТР_L). Крива сукупного продукту певного фактора виробництва показує зміну випуску продукції при зміні одного з факторів (L), коли інші зали­шаються незмінними. При русі по кривій сукупного продукту виробництво може бути збільшене, якщо збільшується співвід­ношення між змінними і постійними факторами (L/K) (тобто до L₃).

Графік кривої середнього продукту (AP_L). Середній про­дукт праці (AP_L) досягає максимуму у точці K, коли кіль­кість годин праці, що відповідає дотику кривої сукупного продукту (TP_L) і прямій, що виходить з початку координат дорівнюють (L₂).

Графік кривої граничного продукту (MP_L). Точка С - це точка перегину кривої сукупного продукту, їй відповідає ма­ксимальне значення граничного продукту в точці W. Гранич­ний продукт досягає максимуму раніше, ніж середній продукт праці. Граничний продукт зменшується до нуля в точці L₃ і в подальшому має від’ємне значення.

Рис. 6.1. Закон спадної дохідності (граничної продуктивності) від використання фактора виробництва

Закон спадної граничної продуктивності (дохідності): якщо при фіксованих факторах зростає використання одного ви­робничого фактора, то досягається точка, в якій додаткове використання цього змінного фактора при незмінних інших факторах веде до зниження обсягу випу­ску продукції.

Закон спадної дохідності діє у короткостроковому пері­оді, коли принаймні один фактор залишається незмінним. Закон спадної дохідності залежить від певної техноло­гії виробництва (зміна технологій може привести до зрос­тання всієї кривої випуску продукції).