Короткострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції.
Еластичність кривої попиту фірми залежить від кількості конкурентів на ринку монополістичної конкуренції та ступеня диференціації товару в галузі. Чим більша кількість конкурентів та слабкіша диференціація товару, тим еластичніша крива попиту кожного з них. Чим більший нахил кривої попиту на товар монопольноконкуруючої фірми, тим глибша диференціація товару і тим більший вплив може мати ця фірма на ціну товару.
Крива попиту окремої фірми в умовах монополістичної конкуренції має спадний характер. Її еластичність вища, ніж еластичність кривої попиту галузі, оскільки на ринку продаються товари-субститути інших фірм. Спадний характер кривої попиту дає фірмі можливість одержати економічний прибуток, мінімізувати збитки та знаходитися в ситуації закриття у короткостроковому періоді.
Рис. 10.1 Короткострокова рівновага фірми, що максимізує економічний прибуток в умовах монополістичної конкуренції
Рис. 10.2 Короткострокова рівновага фірми, що мінімізує збитки в умовах монополістичної конкуренції
Рис. 10.3 Закриття фірми у короткостроковому періоді в умовах монополістичної конкуренції
Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції.
У довгостроковому періоді будь-яка фірма, що виробляє товар на ринку з монополістичною конкуренцією, може збільшити своє виробництво. Можуть з’явитися нові фірми, яких приваблює економічний прибуток. Фірма, збільшуючи випуск, буде оцінювати майбутні прибутки, керуючись правилом MR=LMC
На ринках з монополістичною конкуренцією постійно йде процес інновацій і імітації товарів-конкурентів під своєї маркою (наприклад, варто було одній з фірм, що випускає жувальну гумку, оголосити що її продукція запобігає карієсу, як всі фірми почали імітувати конкурентну стратегію цієї фірми).
Рис. 10.4 Довгострокова рівновага фірми
Збільшення кількості продавців у галузі відповідно збільшує у довгостроковому періоді і пропозицію товарів, що приводить до зниження цін на товари. Це відбувається на фоні зміщення кривої пропозиції фірми вправо. Якщо будь-яка фірма одержує економічний прибуток, на цей ринок обов’язково будуть намагатись вийти нові фірми, які зменшать попит на продукцію окремої фірми і обмежуватимуть граничний дохід (MR) від продукції фірми. Тому галузь не може знаходитись у стані рівноваги, поки фірми можуть встановлювати ціни на товар більші, ніж середні витрати (АС) при випуску, що максимізує прибуток.
При довгостроковій рівновазі крива попиту (D) на товар будь-якої фірми в галузі є дотичною до кривої середніх витрат у довгостроковому періоді (LAC). Вільний вхід до галузі не дозволяє фірмам одержувати економічний прибуток у довгостроковому періоді.
Цей же процес може відбуватись і у зворотному напрямку.
Нецінова конкуренція.
На ринку з монополістичною конкуренцією фірми несуть витрати, пов’язані з поліпшенням якості існуючих або з розробкою нових товарів. Фірмам це більш вигідно, ніж конкурувати за допомогою зниження цін. Кожна фірма прагне досягти певного стану стабільності, коли її марка стає синонімом певного іміджу. Фірма прагне довести, що якість товарів відомих марок набагато вища, ніж вартість конкуруючих товарів менш відомих фірм.
Поліпшення якості товарів окремою фірмою дозволяє їй одержувати прибуток певний час, доки її знахідки не будуть скопійованими фірмами-конкурентами. Однак поліпшення товарів бувають лише поверховими, несуттєвими. Як тільки фірма досягає якісних змін на ринку, вона починає рекламну компанію. Реклама, заохочування продавців, презентації та інші заходи щодо просування товарів включаються у витрати реалізації. (Витрати на рекламу у США становлять понад $100 млрд. на рік).
Реклама може впливати на рівень попиту на товар фірми і на цінову еластичність цього попиту. Вона може також впливати на перехресну еластичність попиту стосовно цін на товари конкуруючих фірм. А диференціація продукту пристосовує продукт до споживчого попиту.