4.Облікове значення - актив, зобов'язання, капітал, доходи, витрати

Для успішної діяльності підприємства необхідні різного роду ресурси, в тому числі: грошові кошти, обладнання, сирови­на, приміщення, технології. Ці ресурси називаються засобами підприємства.

Засобами підприємства є ресурси, що належать підприємс­тву та які мають вартість. Баланс показує розмір засобів підпри­ємства на певну дату.

Засоби підприємства є його активами.

Актив - це ресурс, контрольований підприємством у резуль­таті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигод до підприємства.

Активи поділяються на чотири групи:

1. поточні активи (оборотні засоби);

2. інвестиції (капіталовкладення);

3. нерухомість і обладнання (основні засоби);

4. нематеріальні активи.

Активи записують у балансі, як правило, в порядку їх ліквід­ності, і саме поточні активи є більш ліквідними, ніж нерухомість.

Поточні активи - це такі активи, що протягом нормального виробничого циклу повинні бути перетворені в готівку. До них належать: каса, короткострокові інвестиції, рахунки та векселі до отримання, товари, а також витрати майбутніх періодів (аван­сом сплачена страховка, оренда).

Важливо розрізняти: є активи поточними чи довгостроко­вими. Наприклад, короткострокові інвестиції - це вкладені кошти в діяльність підприємства строком не більше року, тоб­то гроші дані в борг; або на "вільні" у даний момент часу кошти придбані акції, які при першій необхідності в готівці можуть бути продані.

Інвестиції у цінні папери, які керівництво компанії не планує продавати в майбутньому році, відображають у розділі "Інвести­ції", до них належать: векселі видані на строк більше року; земля для використання в майбутньому; засоби, накопичені з метою погашення боргів; фінансові вкладення в інші компанії з метою контролю їх діяльності.

Нерухомість і обладнання - довгострокові активи (зем­ля, будівлі, машини), які використовуються в процесі госпо­дарської діяльності.

Вартість нерухомості амортизується (крім землі) і списуєть­ся на витрати і відповідно на фінансові результати фірми. В цю ж групу активів включають також природні ресурси, якими во­лодіє фірма: лісові масиви, нафтові та газові свердловини, вугільні шахти.

Нематеріальні активи - довгострокові активи, які не мають фізичної субстанції, але мають вартість. До них належать: патен­ти, авторські права, гудвіл, торгові марки.

Вони враховуються по ціні придбання, яка протягом строку експлуатації амортизується.

Зобов'язання теперішня заборгованість підприємства, яка виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, за очікуванням, спричинить вибуття ресурсів із підприємства, котрі втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язаннями є зовнішні джерела ресурсів підприємства. Зобов'язання поділяються на поточні та довгострокові. До них належать рахунки до сплати, банківські кредити, заборгованість перед працівниками підприємства, перед державним та місце­вим бюджетами тощо.

Зобов'язання фірми, як правило, складаються з довгостроко­вих і поточних зобов'язань.

Короткострокові зобов'язання повинні погашатися протягом одного виробничого циклу або протягом наступного року.

Довгострокова кредиторська заборгованість погашається че­рез рік або й більше (векселі видані на строк більше 1 року, неоплачені облігації).

Іншим джерелом формування ресурсів підприємства є капітал.

Власний капітал - це залишкова частка в активах підпри­ємства після вирахування всіх його зобов'язань.

Капітал відображає обсяг прав власника фірми, тобто балан­совий звіт дає відповідь на питання: "Яка вартість даного під­приємства?" її можна визначити шляхом порівняння активів підприємства та його зобов'язань.

Інвестори, що надали компанії ресурси у формі капіталу, от­римали натомість звичайні акції. Загальна сума капіталу, нада­на інвесторами, називається "акціонерний капітал". Ще одним джерелом капіталу є його прибуток. Та частина прибутку, яка направляється на погашення зобов'язань відносно інвесторів, залишається в розпорядженні підприємства і має назву "не­розподілений прибуток".

Якщо підприємство не платить по рахунках кредиторам, то кредитори можуть стягнути борги через суд. На відміну від кре­диторів інвестори мають право залишкового позову, тобто якщо підприємство припиняє свою діяльність, то інвесторам припадає та його частка, що залишається після погашення заборгованостей.

Сума активів підприємства не може бути більшою або мен­шою суми зобов'язань підприємства та його капіталу.

Збільшення капіталу за звітний період є доходами підприємс­тва, а зменшення капіталу - є витратами. Доходи за певний період не обов'язково повинні дорівнювати грошовим коштам, отрима­ним за цей період, так як і витрати за звітний період не обов'язково повинні відповідати грошовим платежам за цей період.

Відповідно до принципу погодженості витрати підприємства зумовлюють отримання ним доходів за той же період.

У Звіті про прибутки та збитки розкривається така ін­формація:

а) продаж або інші доходи від основної діяльності;

б) амортизація;

в) дохід у вигляді відсотків;

г) дохід від інвестицій;

д) витрати на сплату відсотків

е) податки на прибуток;

є) екстраординарні витрати;

ж) екстраординарні кредити;

з) значні внутрішньогрупові операції;

й) чистий прибуток або збиток за певний період. Облікова формула звіту про прибутки та збитки:

Доходи — витрати = чистий доход (чистий прибуток)

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надход­ження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за раху­нок внесків власників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшен­ня власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за раху­нок його вилучення або розподілу власниками).

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Як правило, звіт про прибутки й збитки включає в себе такі рубрики:

І. Основна діяльність включає:

а) доход або продаж - тут показують різні джерела доходів від основної діяльності, а також результати різноманітних подій, що можуть вплинути на розмір доходів;

б) витрати на реалізовану продукцію - показують всі витра­ти на реалізовані товари й послуги з реалізації, які направлені на одержання доходу від реалізації;

в) валовий прибуток - це різниця між доходами від основної діяльності і прямими витратами на неї;

г) витрати на реалізацію - відображаються витрати на ре­алізацію, що об'єднують у собі витрати на маркетинг, рекламу, заробітну плату працівників системи збуту;

д) загальні та адміністративні затрати - це такі, що пов'я­зані з управлінням компанією;

е) прибуток від основної діяльності до оподаткування – це різниця між доходами і всіма вказаними витратами.