Борошна :

клейковини згідно з ДСТУ;

газоутримувальна здатність;

+ одиниці шкали приладу ІДК;

розтяжність, пружність.

139. Культура, що має найнижчу натуру зерна:

пшениця;

ячмінь;

жито;

+ овес.

140. Зернова культура, що характеризується найбільшим показником плівчастості:

+ овес;

пшениця;

рис;

пшениця.

141. За хімічним складом всі зернові культури розділяють на групи:

+ багаті на крохмаль, багаті на білок, багаті на жири;

багаті на пектин, багаті на білок, багаті на жири;

багаті на крохмаль, багаті на вітаміни, багаті на жири;

багаті на крохмаль, багаті на білок, багаті на цукрі.

142. Впливають на сипкість зернової маси:

+ форма, розмір, стан поверхні зерна, вологість, кількість та склад домішок зерна;

температура зерна;

температура зерна та стан поверхні зерна;

консистенція ендосперму.

143. Асортимент круп, що виробляють із зерна ячменю:

+ крупа перлова п’ятиномерна, крупа ячмінна триномерна;

крупа «Полтавська»;

крупа «Артек», крупа ячмінна триномерна;

крупа «Геркулес».

144. Виробляють із зерна пшениці:

+ крупа «Артек», крупа «Полтавська»;

крупа «Полтавська», толокно;

крупа «Продільна»;

крупа «Продільна», крупа «Полтавська».

145. Борошномельні властивості зерна пшениці оцінюють за показниками :

свіжісті, вологість, засміченість;

+ крупність і виповненість, натура, консистенція ендосперму, щільність, міцність, твердість ендосперму, зольність;

хімічний склад, енергія і здатність до проростання, склоподібність;

ознаки свіжості, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, хімічний склад.

146. Властивість більшої чи меншої рухомості зернової маси, що дозволяє легко переміщувати зернову масу, використовуючи принцип самопливу – це:

шпаруватість;

+ сипкість;

самосортування;

шеретування.

147. Клейковина за типами:

нормальна, ненормальна, слабка, середня, міцна;

слабка, середня;

середня , нормальна, міцна, сильна, неміцна;

+ нормальна, слабка, міцна.

148. Наслідок сипкості зернової маси та неоднорідності твердих компонентів, що призводить до поділу зернової маси на окремі компоненти – це:

+ самосортування;

шпаруватість;

температуропровідність;

дихання.

149. Виробляють із зерна вівса:

вівсяні пластівці «Геркулес», пелюсткові пластівці, крупа «Полтавська»;

крупа вівсяна плющена, крупа «Артек»;

+ крупа вівсяна недроблена, крупа вівсяна плющена, вівсяні пластівці «Геркулес», пелюсткові пластівці, толокно;

ядриця, толокно, крупа «Артек».

150. Залежить вологовіддача зерна та насіння під час сушіння:

+ від розміру зерна, анатомічних особливостей будови зерна;

від анатомічних особливостей будови зерна, ознак свіжості;

від ознак свіжості, вологості зерна;

від анатомічних особливостей будови зерна, ознак свіжості, засміченості зерна, кислотності зерна.

151. На величину шпаруватості зерна впливають:

форма, розмір, стан поверхні зерна, інтенсивність дихання;

+ кількість та склад домішок, форма, розмір, стан поверхні зерна, маса зерна;

температура зерна;

маса зерна, температура зерна.

152. Основний режим зберігання зернових мас в Україні:

+ у сухому стані;

у регульованому газовому середовищі;

в охолодженому стані;

за умов кондиціювання.

153. Поділяють зерно за призначенням під час сушіння:

+ насіннєве, продовольчо – фуражне;

насіннєве;

насіннєве, продовольче;

насіннєве, технічне.

154. Характеризують клейковину за показниками:

+ колір, розтяжність, пружність, здатність до бубнявіння;

колір, пружність, еластичність, температура;

пружність, вологість, колір, розпливчастість, хімічний склад;

колір, пружність, еластичність, запах, зольність, смак.

155. Рівноважною вологістю зерна називають:

+ вологість, яка відповідає стану динамічної рівноваги між парціальним тиском водяної пари у повітрі та в зерні;

вологість, за якої виникає вільна волога і різко зростає інтенсивність дихання;

вологість, за якої змінюється щільність зерна;

вологість, за якої змінюється температура зерна.

156. Способи зберігання зернових мас у зерносховищах:

+ насипом у засіках, без засіків; в тарі (мішки із міцних і грубих тканин, паперові мішки, крафт-мішки); в силосах; в бунтах;

насипом без засіків; в бунтах; на стеллажах;

в тарі (дерев’яна, металева, паперова);

в тарі (мішки із міцних і грубих тканин, паперові мішки, крафт-мішки); штабелями.

157. За якими показниками якості оцінюють борошномельні властивості зерна жита?

ознаки свіжості, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність.+

вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність, вміст ядра.

плівчастість, вміст ядра.

маса 1000 зерен.

158. Існують типи зерносховищ:

+ підлогові, засікові, комбіновані, елеватори, силосного типу;

силосного типу, наземні, заглиблені, напівзаглиблені;

наземні, заглиблені, напівзаглиблені;

елеватори, наземні, заглиблені, напівзаглиблені.

159. До пошкодженого клопом шкідливою черепашкою відносять:

чорне зерно;

зерно, яке не має змін на поверхні;

зерно, яке має запах нафтопродуктів;

+ зерно, яке має слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається вдавленість або зморшки; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

160. Форми зараженості зерна шкідниками :

відкрита форма;

закрита форма;

+ прихована та явна форма;

не виділяють жодних форм зараженості.

161. “Сира” клейковина– це:

+ білкова маса, яка поглинає воду – бубнявіє і збільшується в об’ємі, здатна розтягуватись і пружинити;

вуглеводний комплекс, який не поглинає воду, але здатний розтягуватись і пружинити;

комплекс жирів, які здатні поглинати воду;

сполука небілкового походження.

162. Консистенція ендосперму, яку може мати зерно:

пориста;

звітрена;

лише борошниста;

+ склоподібна, напівсклоподібна і борошниста.

163. Отримують крупу манну:

спеціальною переробкою зерна ячменю;

+ як побічний продукт під час виробництва борошна сортового помелу;

спеціальною переробкою вівса;

спеціальною переробкою жита.

164. Технологічна роль лущення зерна під час виробництва крупи:

+ видалення квіткових, плодових і насіннєвих оболонок;

видалення смітної домішки;

видалення металомагнітних домішок;

видалення зародків.

165. Кондиціювання зерна під час виробництва борошна:

+ це зволоження зерна до вологості 15,5–16,5%;

це зволоження зерна до вологості 25–30%;

це висушування зерна до вологості 10%;

це зволоження зерна до вологості 15,5–16,5%, а потім висушування його до вологості 12%.

166. Відносяться до злакових культури:

+ пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий.

167. Відносяться до бобових культури:

пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

+ горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий, цукрова тростина, картопля.

168. Запах, який властивий нормальному зерну:

+ мало відчутний борошнистий або хлібний;

комірний, солодовий, плісеневий;

сажковий, часниковий, полиновий;

бензиновий, димний.