Технологічна схема приймання та обробки зерна підприємства загалом з технічною характеристикою всіх зерносховищ, дані за об’ємами прийомами:

+ обробки, зберігання та відвантаження зерна;

попередня оцінка якості зерна;

кількісно-якісний облік;

якість зерна.

66. Використовують засоби пересувної механізації

для складання робочих схем;

+ для створення тимчасових потоково-технологічних ліній;

для збільшення пропускної здатності елеватора;

для зв’язку між складами.

67. За конструкцією робоча будівля елеватора може бути

+ монолітною залізобетонною або збірною із залізобетонних елементів;

окремо стоячим або зблокованим із силосним корпусом будинком;

збірна або залізобетонна;

металева або з бутового каменю.

68. Зерносховища забезпечують проведення наступних операцій із зерном:

+ приймання, обробку, зберігання, формування великих однорідних партій, внутрішнє переміщення, відвантаження;

приймання, обробку, зберігання, внутрішнє переміщення, відвантаження;

обробка, зберігання, формування великих однорідних партій, відвантаження;

приймання, обробка, зберігання, відвантаження.

69. Однорідна партія зерна:

+ однорідна за зовнішніми ознаками і показниками якості зернова маса;

однорідна зернова маса;

зернова маса яка має однорідні показники якості;

частина простору у зерносховищі, огороджена стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило закривається кришкою

або решіткою.

70. Силос – це:

+ сховища, висота стін якого мінімум у півтора рази більша розмірів за планом, а дно звичайно конусне;

приміщення, в якому зерно зберігається на плоскій або нахиленій підлозі;

старий тип зерносховища, без вікон із невеликими дверима і дуже високим порогом;

частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило днище має вигляд перевернутої піраміди.

71. Маршрут – це:

+ ланцюг машин, механізмів, оперативних бункерів і силосів для зберігання зерна, призначених виконувати будь-яку конкретну операцію із переміщення і оброблення зерна;

ланцюг машин, призначених виконувати будь яку конкретну операцію з оброблення зерна;

ланцюг машин, механізмів призначених виконувати будь яку конкретну операцію з переміщення і оброблення зерна;

приміщення, в якому зерно зберігається на плоскій або нахиленій підлозі.

72. Сушильно-очисна башта призначена:

для роботи з сухим зерном;

+ для роботи з сирим зерном;

для роботи з кукурудзою в качанах;

потужними властивостями сипкого матеріалу.

73. Помольну суміш зерна формують не менше ніж на:

30 діб;

20 діб;

+ 10 діб;

5 діб.

74. Спосіб виділення коротких та довгих домішок:

ситове сепарування;

фракційне сепарування;

аеродинамічний вплив;

+ коміркове сепарування.

75. Спосіб виділення легких домішок:

магнітне сепарування;

+ аеродинамічне сепарування;

коміркове сепарування;

ситве сепарування.

76. Машина, яка для очищення зерна може замінити вівсюговідбірник:

повітряно-ситовий сепаратор;

пневмосепаратор;

каменевідбірник;

+ концентратор.

77. Допустиме збільшення кількості битих зерен в оббивній машині з сітчастим циліндром, % не більше:

0,5;

+ 1,0;

1,5;

2;

78. Машина, яка призначена для знезараження зерна та борошна:

сепаратор;

концентратор;

+ ентолейтор;

деташер.

79. Розміщення рифлів вальців рекомендується на і,іі та ііі драних системах у разі склоподібного ендосперму зерна не менше 40%:

+ вістря на вістря;

спинка на вістря;

вістря на спинці;

спинка на спинці.

80. Які деформації на зерно діють при взаєморозташуванні рифлів вальців спинка по спинці:

зсуву та зрізу;

+ стиску та зсуву;

зсуву;

зрізу.

81. Величина первинного встановленого міжвальцьового зазора для і драної системи:

0,5…0,6 мм;

0,10…0,15 мм;

+ 0,08…0,10 мм;

0,06…0,08 мм.

82. Машина ударно - стираючої дії, яка встановлюється для вимелювання оболонок із систем драного процесу:

ентолейтор;

деташер;

віброцентрофугал;

+ вимелювальна машина.

83. Вміст сміттєвої домішки, який допускається в зерні, що направляється на і драну систему, % не більше:

1,5;

1,0;

0,2;

+ 0,4.

84. Уклін рифлів вальців, який рекомендується для v драної системи у разі сортового помелу пшениці:

4…6%;

6…8%;

7…8%;

+ 8…9% ;

85 Сита, які застосовуються під час відбору борошна вищого сорту:

+ 43к-58к;

43к-49к;

38к-49к;

38к-58к.

86. Відношення окружних швидкостей валків переважно для розмелювальних систем:

1:1;

+ 1,5:1;

2:1;

2,5:1.

87. За одну кормову одиницю прийнято поживність:

1 кг пшениці;

1 кг кукурудзи;

+ 1 кг вівса;

1 кг жита.

88. У результаті гідротермічної обробки зерна відбувається:

+ послаблення зв'язку між оболонками та ендоспермом;

укріплення зв'язку між оболонками та ендоспермом;

укріплення ендосперму;

зниження міцності та еластичності оболонок.

89. Проводять часткові лущення поверхні зерна у виробництві борошна:

для полегшення подальшого сепарування зерна;

для утворення тріщин в ендоспермі зерна;

для зниження мікробіологічної забрудненості зерна та частково видалення оболонок з поверхні зерна;

+ для видалення зародку.

90. Отримують толокно?

з вівса;

+ з ячменю;

з пшениці;

з кукурудзи.

91. Під час шліфування та полірування рису видаляють:

зародок та оболонки;

+ зародок, оболонки та майже повністю алейроновий шар;

оболонки;

зародок та майже повністю ендосперм.

92. Для оцінювання хлібопекарських властивостей житнього борошна визначають:

+ кількість та якість клейковини;

газоутримувальну здатність;

автолітичну активність;

здатність до потемніння.

93. Для приготування пшеничного тіста найбільш доцільно застосовувати пшеничне борошно:

з низьким вмістом клейковини;

+ з високим вмістом клейковини;

без клейковини;

вміст клейковини не має значення.

94. Кислотність борошна – це показник:

наявності мінеральних домішок;

+ витримування умов зберігання;

наявності вітамінів;

технологічних властивостей.

95. Під час зберігання зерна застосовують наступні режими збереження зерна:

+ у сухому стані, в охолодженому стані, без доступу повітря;

у сухому стані та в охолодженому стані;

у охолодженому стані та без доступу повітря;

у сухому стані та без доступу повітря.

96. Сила борошна визначається вмістом:

+ білків;

жирів;

вуглеводів;

води.

97. Анатомічна частина зерна, у якій міститься значна кількість білків:

алейроновий шар;

оболонка;

+ ендоспермі;

периферійна частина.

98. Вода, яка може сприяти укріпленню клейковини борошна:

Хлорована;

м'яка;

+ жорстка;

Дистильована.

99. Від кількісного співвідношення анатомічних частин зерна залежить:

від кислотності зерна;

+ від виходу і складу борошна;

від натури зерна;

від сорту борошна.

100. За хімічним складом всі зернові культури поділяють на групи:

+ зерно, багате на крохмаль, культури, багаті на білок, та олійні культури;

зерно, багате на пектин, культури, багаті на білок, та олійні культури;

зерно, багате на крохмаль, культури, багаті на вітаміни, та олійні культури;

зерно, багате на крохмаль, культури, багаті на білок, та культури, багаті на цукор.

101. Помели зерна на борошно поділяють:

+ на разові (прості) і повторювальні (складні);

на прості і складні;

на односортові і багато сортові;

на низькі повторювальні (прості) і високі (сортові).

102. Борошно вищого гатунку отримують з:

алейронового шару;

цілого зерна;

зародка;

+ ендосперму;

103. Найбільшою зольністю відрізняється:

+ макаронне борошно;

борошно вищого ґатунку;

борошно першого ґатунку;

оббивне борошно.

104. Збагачення крупки під час виробництва борошна – це:

насичення крупки киснем;

додавання в крупку вітамінів;

додавання в крупку біологічно активних речовин;

+ імпортування крупки за розміром і якістю;

105. Кондиціонування зерна перед помелом укладається в:

очищенні від смітних домішок;

дробленні зерна перед помелом;

сортуванні зерна;

+ обробці зерна водою і теплом.

106. Вид крупи визначають:

гатунком зерна, з якого вона вироблена;

вмістом ендосперму в зерні;

розміром зерна;

+ культурою зерна;

107. За критичної вологості зерна інтенсивність дихання:

не змінюється;

різко знижується;

+ різко зростає;

відсутнє.

108. Асортимент борошна включає:

гатунки, групи, класи;

гатунки, групи, підгрупи;

гатунки, класи, підкласи;

+ типи, види, ґатунки.

109. Проводять процес сепарування зерна у виробництві борошна:

для зниження мікробіологічної забрудненості зерна;

для стабілізації технологічних властивостей зернової маси;

+ для видалення домішок із зернової маси;

для насичення киснем повітря.

110. Складання помельної партії зерна – це:

просіювання і очищення зерна від металевих домішок;

волого-теплова обробка зерна;

сухе очищення зерна;

+ змішування зерна різних типів, яке має різні якісні показники.

111. Обрушення зерна проводять:

для виготовлення дробленої крупи;

для відділення від зерна домішок;

для полегшення подальшої обробки зерна;

+ для відділення від зерна квіткових плівок.

112. До групи тих, що містять високу кількість крохмалю відносяться:

+ пшениця, жито, рис, кукурудза, овес;

пшениця, жито, рис, ячмінь, соняшник;

пшениця, жито, рис, ячмінь, овес;

кукурудза, ячмінь, соняшник.

114. Анатомічна частина зерна міститься значна кількість білків:

алейроновий шар;

оболонка;

+ ендоспермі;

периферійна частина.

115. Анатомічна частина зернівки пшениці, яка найбільш багата вітамінами:

ендосперм;

+ оболонки з алейроновим шаром;

зародок;

цілісне зерно.

116. Анатомічна частина зерна, яка відсутня у насіння бобових культур:

зародок;

+ ендосперм;

оболонки;

алейроновий шар.

117. Анатомічна частина зерна злакових культур, яка вміщує найменшу кількість мінеральних речовин:

алейроновий шар;

ендосперм;

+ зародок;

оболонки.

118. Натура зерна, яке направляється для виробництва солода має бути:

не менше 630 г/л;

+ не менше 590 г/л;

не менше 570 г/л;

не менше 580 г/л.

119. Процес розподілення твердих тіл на частини, руйнування їх під дією зовнішіх сил називається:

змішуванням;

+ подрібненням;

розмелюванням;

зволожуванням.

120. Навеска зерна – це:

+ частина точечної проби, призначена для визначення показників якості зерна;

частина об’єднаної проби, призначена для визначення показників якості зерна;

частина середньої проби, призначена для визначення показників якості зерна;

частина середньодобової проби, призначена для визначення показників якості зерна.

121. Для відділення не облущених зерен рису використовують:

ситовійну машину;

розсіви;

повітряно-решетні машини;

+ “падді” машину;

122. Технологічна операція збагачення “крупок” під час отримання борошна проводиться з метою;

підвищення вмісту вітамінів;

+ зниження показника зольності борошна;

підвищення вмісту білка;

підвищення вмісту мікроелементів.

123. Мінімально допустимий рівень показника склоподібності пшениці для виробництва хлібопекарського борошна;

40 %;

+ 50 %;

60 %;

70 %.

124. Технологічна операція, що проводиться із зерном на шасталках:

вологотеплова обробка;

сортування за розміром;

+ видалення остів;

лущення

125. Рівень показника склоподібності, що мінімально рекомендується, в зерні пшениці для виробництва макаронних виробів;

40%

50%;

60%;

+ 70%.

126. Показник вмісту клейковини в зерні виражається:

+ % ;

мг\100г ;

г\100г ;

г\ л.

127. Культура, що має найвищу натуру зерна:

+ пшениця;

ячмінь;

жито;

овес.

128. Операція, що не відноситься до фінішної обробки ядра під час отримання крупи:

плющення;

полірування;

+ лущення;

шліфування.

129. Зернова культура, що характеризується найбільшим показником плівчастості:

пшениця;

рис;

пшениця;

+ овес.

130. Білок, що входить до складу клейковини зерна пшениці:

орішин;

+ гліадин;

казеїн;

гаптеїн .

131. Шкідливий вплив зерен , які уражені грибковими захворюваннями – це:

погіршення хлібопекарної якості борошна;

погіршення смаку хлібобулочних виробів;

+ забруднення зерно продуктів мікотоксинами;

збагачення борошна протеолітичними ферментами.

132. Рівень масової частки сирої клейковини, що мінімально рекомендується, в зерні пшениці для виробництва макаронних виробів:

22%;

24%;

26%;

+ 28%.

133. Борошно, яке містить до 40% білка:

+ соєве;

ячмінне;

житне;

вівсяне.

134. Основним чинником самозігрівання зернових мас є:

хімічний склад зерна;

зараженість шкідниками;

+ вологість зерна;

склад смітної домішки.

135. Укріплення клейковини під час дозрівання борошна зв’язане з дією:

кисню;

вуглекислого газу;

+ вільних жирних кислот;

температури.

136. Активне вентилювання зернових мас проводиться з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних показників;

+ сушіння зернових мас.

137. Активне вентилювання зернових мас проводиться з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних показників;

+ регулювання температури.

138. Показник, який використовують для характеристики якості