Відрізняються за формою, використовують:

сепаратори;

продування повітрям;

+ трієри;

промивання водою.

20. Безпосередньо перед розмелюванням поверхню зерна:

+ зволожують;

підсушують;

облущують;

замочують.

21. Борошно разового розмелювання характеризується:

однорідністю розмірів частинок;

+ низькою якістю;

світлим кольором;

відсутністю обмежень у використанні.

22. Гідротермічна обробка зерна здійснюється для:

ущільнення ендосперму зернівки;

зменшення пластичності оболонок зерна;

очищення зерна від домішок;

+ підвищення виходу борошна.

23. Мікронізація – це:

одержання крупи шляхом подрібнення;

технологія одержання плющеного зерна;

+ технологія одержання круп’яних продуктів швидкого приготування;

визначення середнього розміру крупинок.

24. Екструдування відбувається за умов:

+ високої температури і високого тиску;

інфрачервоного опромінювання і високої температури;

пропарювання та інфрачервоного опромінювання;

обробки парою при високому тиску.

25. Зниження або втрата сипкості круп виникає внаслідок:

+ збільшення засміченості;

розмноження молочнокислих бактерій;

окиснення жирів;

зменшення показника кислотності.

26. Із зниженням сорту борошна для виробництва хліба показники

Якості (вологості і кислотності) змінюються наступним чином:

вологість і кислотність зменшується;

+ вологість і кислотність збільшується;

вологість зменшується, а кислотність збільшується;

вологість збільшується, а кислотність зменшується.

27. У борошні порівняно з зерном міститься:

більше жиру і цукру;

+ більше крохмалю і менше жиру;

більше цукру і менше клітковини;

менше крохмалю і більше мінеральних речовин.

28. У житньому борошні на відміну від пшеничного міститься:

більше крохмалю і білків;

+ менше крохмалю і білків;

менше цукрів і клітковини;

більше білків і клітковини.

29. Активне вентилювання зернових мас проводити з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних показників;

+ збагачення зернових мас киснем.

30. За кількістю якісного ядра і засміченістю круп визначають:

+ сорт;

розварюваність;

сипкість;

вологість.

31. Біологічну цінність круп визначають залежно від:

виду, номеру;

способу обробки поверхні;

зовнішнього вигляду;

+ вмісту поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин.

32. За хімічним складом найбільше білків містять крупи:

манна, вівсяна;

рисова, перлова;

ячна, кукурудзяна;

+ гречана, горох лущений.

33. За хімічним складом найбільше вуглеводів містять крупи:

+ кукурудзяна, рисова;

вівсяна, ячмінна;

гречана, горох лущений;

пшоно, пшенична.

34. Залежно від технології виготовлення розрізняють такі види вівсяних круп:

проділ, ядрицю;

+ неподрібнені, плющені;

подрібнені, шліфовані;

перлові, ячні.

35. Натура зерна – це:

вага 1 л зерна, в кг;

+ вага 1 л зерна, в г;

вага 1 л зерна, в мг;

відсоток чистого ядра в зерні.

36. Для визначення натури зерна використовують:

хімічний стакан;

конічну колбу;

+ літрову пурку;

колбу К’єльдаля.

37. Основою методу визначення вмісту золи у крупах є:

висушування у сушильній шафі;

+ озолення у муфельній печі;

титрування;

колориметруванння.

38. За призначенням премікси поділяють на:

продуктивні, профілактичні;

лікувальні, профілактичні;

профілактичні, лікувальні, профілактично-лікувальні;

+ продуктивні, профілактичні, лікувально-профілактичні, лікувальні.

39. Для збагачення білково-вітамінних добавок використовують:

Наповнювачі;

комбікорми;

кормо суміші;

+ премікси.

40. Базові зерносховища призначені для :

+ зберігання оперативних запасів;

зберігання державних зернових резервів;

забезпечення сировиною переробних підприємств;

відвантаження зерна на експорт.

41. Зернова маса – це:

сукупність різних компонентів;

сукупність взаємозв’язаних компонентів;

сукупність компонентів зерна основної культури, домішок, мікроорганізмів, комах та повітря між зернових проміжків;

+ сукупність взаємопов’язаних компонентів зерна основної культури,

домішок, мікроорганізмів, комах та повітряних зернових проміжків.

42. Показники свіжості зерна – це:

колір, запах, смак;

+ колір, запах, смак, блиск;

колір, запах;

колір, смак, блиск.

43. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються за температури:

18…52 ⁰С;

20…25 ⁰С;

+ 20…28 ⁰С;

18…30 ⁰С.

44. Комахи гинуть за температури:

40…45 ⁰С;

42…48 ⁰С;

45…50 ⁰С;

+ 48…55 ⁰С.

45. Самосортуванню у разі вільного падіння твердих часточок зернової