- •Адміністративне право
- •Адміністративний акт
- •Адміністративні суди
- •Адміністративно-територіальна одиниця
- •Апарат обласної державної адміністрації
- •Бюджетна система
- •Відповідальність державного службовця
- •Відповідальність у державному управлінні
- •Голова місцевої державної адміністрації
- •Горизонтальні зв'язки
- •Громадський контроль
- •Деліктологія державних службовців
- •Державне регулювання
- •Державний друкований засіб масової інформації
- •1) Одна з форм здійснення державної влади, забезпечення додержання законів та інших нормативних актів, що видаються органами держави; 2) система державних органів перевірки.
- •Державно-управлінські відносини
- •Дипломатична служба
- •Документообіг
- •Електронний документ
- •Ефективність державного управління
- •Законодавча ініціатива
- •Збереження документів
- •Зв'язки з громадськістю
- •Змішані (різнорідні) нормативно-правові акти
- •Індивідуальні нормативно-правові акти
- •Інформаційні послуги
- •5) Завершення (високий статус, визнання професіоналізму та компетентності, вшанування заслуг, відчуття необхідності передати свої знання та досвід іншим).
- •Київська міська державна адміністрація
- •Колегія місцевої державної адміністрації
- •Колегія центрального органу виконавчої влади
- •Конкурентна політика
- •Контроль у державному
- •Концепція бюрократії
- •Логічні наукові методи
- •Методологія державного управління
- •Механізми державного управління
- •Модель врума-їтона-яго
- •Монетаристська модель
- •Науковий метод державного управління
- •Нормативно-правовий
- •Організаційна форма управлінської діяльності
- •Організаційно-технічні вимоги до актів
- •Перевищення влади
- •Переміщення по службі
- •Повноваження державного службовця
- •Поділ державної влади
- •Політичне управління
- •Попередній (превентивний) контроль
- •Правове регулювання
- •Правовий статус органу виконавчої влади
- •Предмет науки державного управління
- •Прем'єр-міністр україни
- •Прийняття управлінського рішення
- •Професійний розвиток
- •Професіоналізм управлінської діяльності
- •Регіональна політика
- •Резолюція недовіри
- •Розпорядчий документ
- •Розпорядчо-юридичні
- •Система документації
- •Ситуаційне управління
- •Соціальне управління
- •Спільні акти управління
- •Стиль управління
- •Стратегічне управління
- •Структура організації
- •Структурний підрозділ
- •Управлінська еліта
- •Управлінська послуга
- •Управлінське рішення
- •Управлінські відносини
- •Управлінські патології
- •Урядова правотворчість
- •Урядовий орган державного управління
- •Функціональний тип організаційної структури
Науковий метод державного управління
(грец. metodos — шлях дослі-
116
дження, спосіб пізнання) — комплекс різноманітних засобів (способів, підходів, інструментів, прийомів), якими користується наука державного управління для дослідження закономірностей, що становлять її предмет. В управлінській науці вирізняють три групи найважливіших методів (іноді їх називають підходами) дослідження, специфіка яких зумовлена особливою природою державного управління як діяльності органів виконавчої влади і пов'язаних з цим різноманітних факторів політичного, економічного, соціально-культурного характеру: 1) загальні методи дослідження явищ і процесів управління (див. Загальні наукові методи); 2) логічні методи пізнання (див. Логічні наукові методи); 3) емпіричні методи дослідження (див. Методи емпіричних досліджень).
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА (наукова) РАДА МІНІСТЕРСТВА —
дорадчо-консультативний орган, що створюється у міністерстві для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки і техніки, обговорення найважливіших програм та інших питань. До Н.-т.р.м. входять учені та висококваліфіковані фахівці. Склад Н.-т.р.м. і положення про неї затверджує міністр.
НАЦІОНАЛЬНА ШКАЛА КРЕДИТНИХ РЕЙТИНГІВ —
оцінка кредитних ризиків, на основі результатів якої встановлюється ступінь кредитного ризику позичальника — регіону, органу місцевого самоврядування, галузі національної економіки, суб'єкта господарювання та окремих боргових інструментів — облігацій, векселів, позичок. Використання Н.ш.к.р. дає змогу інвесторам визначити інвестиційну привабливість її об'єктів. Кредитні рейтинги можуть бути короткостроковими (характеризують кредитний ризик у короткостроковій перспективі — до одного року) і довгострокові (характеризують кредитний ризик у довгостроковій перспективі — понад однин рік). Значення кредитних рейтингів варіюються у межах від позначки "найвища кредитоспроможність" до позначки "дефолт".
НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ —
результати інтелектуальної діяльності в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави, зафіксовані на відповідних матеріальних носіях інформації як окремі документи і масиви документів, бази й банки даних, усі види архівів, бібліотеки, музейні фонди та інші, що містять дані, відомості і знання, які є об'єктом права власності
всіх суб'єктів України і мають споживчу вартість (політичну, економічну, наукову, освітню, соціокультурну, оборонну, ринкову, історичну, інформаційну тощо).
НЕНОРМАТИВНИЙ АКТ —
індивідуальний акт, адресований одній або декільком особам, породжуючи для них цивільні права та обов'язки, який не містить у собі загальних норм і правил поведінки для невизначе-ного кола осіб.
НЕНОРМАТИВНО-ПРАВОВА ФОРМА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ — застосування органом виконавчої влади встановлених відповідно до наданої компетенції норм права через видання ним відповідних актів застосування цих норм, а також здійснення інших юридично значущих дій. Н.-п.ф.у.д. знаходить своє вираження в актах державного управління, які носять ненормативний характер як загального, так й індивідуального значення. Органи виконавчої влади можуть здійснювати такі юридичні дії: 1) Ліцензування: на зайняття окремими видами підприємницької діяльності; у сферах банківської діяльності; діяльності з надання фінансових послуг; зовнішньоекономічної діяльності; телекомунікацій; електроенергетики та викори-
стання ядерної енергії; освіти, інтелектуальної власності; виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами (див. Ліцензування). 2) Акредитація вищих навчальних закладів освіти; атестація підприємств, робочих місць, судових експертів; сертифікація товарів, робіт і послуг. 3) Дозвільні процедури: щодо введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих та інших об'єктів (малих архітектурних форм, офісів, торговельних, виробничих та соціально-побутових приміщень тощо) та можливості початку здійснення діяльності на цих об'єктах; на розміщення реклами; на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї. 4) Реєстрація з веденням реєстрів: суб'єктів підприємницької діяльності; актів громадянського стану; автомототранспортних засобів. 5) Легалізація суб'єктів: легалізація об'єднань громадян, недержавних організацій. 6) Легалізація актів: консульська легалізація документів; ностри-фікація — визнання дипломів, виданих в інших країнах; верифікація — встановлення достовірності сертифікатів про походження товарів з України. 7) Соціальні управлінські послуги (напр., призначення субсидій, пенсій) (див. Соціальні послуги).
Поряд із названими, до Н.-п.ф.у.д. також відносять: встановлення різноманітних загальнообов'язкових правил; укладання цивільно-правових договорів; подання обов'язкових звітів; застосування економічних санкцій, заходів адміністративного примусу до порушників юридичних заборон галузевого, відомчого характеру; участь органів влади як позивачів чи відповідачів у судах.
НЕФОРМАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ — нерегламенто-вані відносини працівників, які виникають у результаті адаптації існуючих систем до конкретних умов і задовольняють індивідуальні та групові потреби.
НЕФОРМАЛЬНА СТРУКТУРА КОЛЕКТИВУ — структура, що виникає на основі фактично виконуваних працівником функцій, а не тільки тих, що передбачені йому формальними регламентами.
НЕФОРМАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ — одна з форм соціального контролю за діяльністю апарату державного управління з боку засобів масової інформації, громадських організацій, формування громадської думки (див. Громадський контроль).
НОВА УПРАВЛІНСЬКА ІДЕОЛОГІЯ — доктрина, спрямована на оновлення адміністратив-
ної культури, формування готовності управлінського персоналу до прийняття рішень в умовах зростаючої свободи дій, зовнішніх викликів та підвищення особистої відповідальності з орієнтацією на служіння громадянам.
НОМЕНКЛАТУРА (від лат. nomenclatura — розпис імен, список) — перелік посадових осіб, які затверджуються та заміщуються лише за рішенням або згодою вищого керівного органу. В умовах командно-адміністративної системи Н. була невід'ємною складовою та основою партійної кадрової політики, що призвело до її виокремлення в окрему касту, яка користувалася спеціальними благами та пільгами в умовах тотального дефіциту. В умовах демократичного суспільства номенклатурний підхід є неприйнятним. Добір персоналу на державну службу здійснюється на засадах системи особистих заслуг, що дає можливість залучити професійно підготовлених, компетентних, ініціатив-
них, висококваліфікованих фахівців, які володіють сучасними методами менеджменту та мають організаторські здібності (див. Система особистих заслуг).
НОМЕНКЛАТУРА СПРАВ —
обов'язковий для кожної юридичної особи систематизований перелік назв справ, що форму-
ються в її діловодстві, розміщених у певній послідовності, із зазначенням строків зберігання справ.
НОРМАТИВНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ — адміністративні методи державного управління, спрямовані на встановлення нормативів (певні обмеження, нормування, класифікація, стандартизація, уніфікація, еталонування тощо), які є орієнтиром в управлінській діяльності, а їх дотримання є обов'язковим усіма суб'єктами і об'єктами державного управління. Формою вираження нормативного впливу є встановлення меж обмежень та відхилень, відповідно: стандарт, норма, норматив, довідник, ліцензія, дозвіл, сертифікат є документальним вираженням Н.м.у.
Н.м.у. систематизуються так: 1) за рівнем управління — народногосподарські, загальносистем-ні, внутрішньоорганізаційні; 2) за видами — організаційно-управлінські, фінансово-кредитні, трудові; 3) за терміном дії — довго-, середньо- та короткострокові; 4) за напрямом впливу — на колектив у цілому та на окремих службовців.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ФОРМА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ — видання правових актів, які встановлюють від-
повідні правила поведінки або спрямовані на вирішення якоїсь конкретної проблеми. Н.-п.ф.у.д. реалізується через видання нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; управлінь, відділів, інших служб обласних, Київської і Севастопольської міських, районних державних адміністрацій (див. Нормативно-правовий акт).