- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеська державна академія будівництва і архітектури Кафедра водовідведення і гідравліки
- •Методичні вказівки
- •1.1.Визначення розрахункових витрат і повного напору насосів за різними режимами роботи насосної станції
- •1.2. Підбір насосів і двигунів
- •1.3.Розміщення основного обладнання в машинному залі
- •1.4.Проектування й розрахунок всмоктувальних й сполучних напірних ліній насосної станції
- •1.5.Підйомне-транспортне обладнання
- •1.6. Визначення висотного положення насосних агрегатів
- •1.7. Побудова графіку спільної паралельної
- •1.8. Підбір знижувальних трансформаторів
- •1.9. Контрольно-вимірювальні прилади
- •1.10. Визначення місткості приймального резервуару
- •1.11. Проектування будівлі насосної станції
- •1.12. Допоміжні системи насосних стаций
- •1.13. Екологічні заходи при проектуванні і
1.8. Підбір знижувальних трансформаторів
З допоміжного електричного обладнання необхідно підібрати силові трансформатори й запроектувати приміщення електричної підстанції, що включає в себе дві камери для розміщення трансформаторів, приміщення розподільних пристроїв високої напруги й щитового приміщення (диспетчерській ). Всі ці приміщення розташовують у надземній частині станції, крім диспетчерської, вони захищаються капітальними стінами без вікон і без опалення, й ніякі труби не повинні проходити під цими приміщеннями. Їхня висота повинна бути не менш 4-х метрів. Диспетчерська повинна мати опалення, хороше природне освітлення і розташовуватися поруч із машинним залом. Габаритні розміри приміщень підстанції наводяться в літературі [1], [2], [3]. Якщо енергетична система забезпечує напругу електроживлення 6,3 кВ,або 10кВ, а електродвигуни насосних агрегатів підібрані на меншу напругу, то необхідно встановити трансформатори, розрахункова потужність яких (у кВ·А ) визначається за формулою:
P = (Kc·∑Nn·n)/ηдв·cosφ + 20, кВ·А (24)
де ∑Nн·n - номінальна потужність всіх електродвигунів основних насосних агрегатів (без резервних );
Кс - коефіцієнт попиту за потужністю, що залежить від числа працюючих електродвигунів: при - двох двигунах - 0,9; при трьох - 0,85, при чотирьох - 0,8, при п'ятьох і більше - 0,7; cosφ - коефіцієнт потужності електродвигуна; ηдв – коефіцієнт корисної дії електродвигуна. Значення ηдв і cosφ беруться з технічних характеристик електродвигунів. Залежно від типорозміру електродвигуна cosφ = 0.80 …0.92, а ηдв = 0,9 ... 0,93.
До розрахункової потужності, визначеною за формулою (23), варто додати додаткову потужність для потреб насосної станції (двигуни дренажних насосів та друге допоміжне обладнання) в кількості 10-50 кВ·А. Кількість трансформаторів приймається не менше двох. При виході з ладу одного з встановлених трансформаторів допускається перевантаження тих, що залишилися в роботі. Тимчасове перевантаження не повинне перевищувати 20 - 40% номінальної потужності трансформатора. Сучасні трансформатори виробляють потужністю 160-250кВ·А; 400-630; 750-1000; 1350-1800 кВ·А.
До складу приміщень електричної частини входять:
камери трансформаторів, розподільні пристрої й щитова.
Трансформатори й масляні вимикачі, як пожеженебезпечне обладнання, яке знаходиться під високою напругою, розміщують в окремих приміщеннях з капітальними стінами і обмеженим доступом обслуговуючого персоналу. Приміщення, де розташовується обладнання низької напруги: щит управління, щит вимірювання та сигналізації, щити низької напруги, за допомогою яких включається допоміжне обладнання, називається щитова. Це приміщення, де постійно перебуває обслуговуючий персонал, повинно мати природне освітлення, вихід в машинний зал і внутрішнє вікно в бік машинного залу. Розподільний пристрій (РУ) високої напруги складається з комірок, в яких розміщується високовольтна апаратура. Осередки РУ виконуються у вигляді шаф КРУ (комплектний розподільчий пристрій). Докладніше можна прочитати в розділі 3 § 11 Електрична частина насосних станцій [2].