- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеська державна академія будівництва і архітектури Кафедра водовідведення і гідравліки
- •Методичні вказівки
- •1.1.Визначення розрахункових витрат і повного напору насосів за різними режимами роботи насосної станції
- •1.2. Підбір насосів і двигунів
- •1.3.Розміщення основного обладнання в машинному залі
- •1.4.Проектування й розрахунок всмоктувальних й сполучних напірних ліній насосної станції
- •1.5.Підйомне-транспортне обладнання
- •1.6. Визначення висотного положення насосних агрегатів
- •1.7. Побудова графіку спільної паралельної
- •1.8. Підбір знижувальних трансформаторів
- •1.9. Контрольно-вимірювальні прилади
- •1.10. Визначення місткості приймального резервуару
- •1.11. Проектування будівлі насосної станції
- •1.12. Допоміжні системи насосних стаций
- •1.13. Екологічні заходи при проектуванні і
1.7. Побудова графіку спільної паралельної
РОБОТИ НАСОСІВ ТА ВОДОВОДІВ
Встановити у якому режимі буде працювати насос, можна лише за умовою, якщо відома характеристика системи, в яку цій насос подає рідину. Тому необхідно побудувати графік спільної паралельної роботи усіх насосів і двох водоводів. У нашому випадку система - це напірний водовід. На графіку повинні бути нанесені всі робочі характеристики насоса: напірна Q – Н, потужності Q – N, характеристика ККД Q - η , кавітаційна Q -Δhдоп або Q -Ндоп вак, і
характеристики паралельної роботи двох, трьох і т.д. насосів ( до числа всіх робочих насосів), також характеристики одного, і двох водоводів.
Характеристики паралельної роботи насосів і водоводів будують складанням витрат - Q при однакових напорах - Н. Характеристику водовода будують методом підбору, задаючись витратою Q1, Q2 , Q3... Qn і визначаючи відповідний напір Н1 Н2 Н3… Нn за формулою (4):
H = Hr + ∑ hw,
де Нг - геометричний напір насосів;
∑hw - загальні втрати напору в системі (водоводи, сполучні напірні і всмоктувальні лінії усередині насосної станції).
Величина ∑hw залежить від діаметру, матеріалу та довжини водоводу, числа місцевих гідравлічних опорів, шорсткості, та витрати рідини, що перекачується насосами.
Втрати напору доцільно визначати за формулою:
∑ hw = 1,1(SQвод )2 = 1,1(Ат · l + Ас ·∑ζ)· (Qвод )2
де, S – загальний опір системи, с2/м5 ;
S = Sвод + Sbc + Sh , с2/м5 (23)
Qвод - витрата в м 3/с. Величини Sbc і Sh визначається за формулою (15) в результаті розрахунку всмоктувальних та сполучних напірних ліній насосної станції. Величина Sвод визначається за формулою (10):
Sвод = Ат·lвод ,
де Ат = f (d), (c2/м6) - питомий опір трубопроводу, обумовлений за матеріалу й діаметру труб; lвод - довжина водоводу,( м);
Задаючись витратою Q1, Q2 , Q3... Qn і визначаючи відповідний напір Н1, Н2 , Н3… Нn за формулою (4), одержують серію точок кривій, яку називають характеристикою водоводу, і яка по формі є лівою віткою параболи. На рис. 2.4. (див. приклад) наведений графік спільної паралельної роботи насосів і водоводів. Ha графіку повинні бути вказані подача одного насоса - Q1 , двох- Q1+2 і т.д. до числа робочих насосів, при роботі на два водоводи і відповідні напори: Н1, H2, H3 і т.д. Крім того повинні бути показані потужність на валу - Nв1 для підбору двигунів, допустимий кавітаційний запас - ∆hдоп, у кінці робочої зони і ККД насоса -η1, η2, η3 і т.д. відповідно при роботі одного, двох і т.д. насосів. Всі розрахунки зводять у таблицю 2.3., приклад 1.
Після завершення побудови графіку спільної роботи насосів та водоводів, виконують аналіз графіка спільної роботи, який показує, що зазвичай мінімальний режим водовідведення Qмін недоцільно забезпечувати підібраними насосами, оскільки подачу Q1 насос забезпечує при тиску Н1, набагато більшому, ніж необхідно в мережі, а в мережі необхідний при цьому тиск Нмін , тобто різницю напору (Н1- Нмін) в години мінімального водовідведення необхідно глушити засувкою, це допускається, але в невеликих межах, коли Н1/Нмін буде не більш 1,2. Для забезпечення економічної роботи насосної станції необхідно для мінімального режиму водовідведення підібрати інший насос (або один з прийнятих насосів обладнати електродвигуном з частотним приводом для можливості регулювання частоти обертання валу насоса).