Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Часть 1.ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.08.2019
Размер:
449.54 Кб
Скачать

1.5.Підйомне-транспортне обладнання

Для монтажу насосного обладнання й трубопровідної арматури необхідно передбачити підйомно-транспортне обладнання. До такого обладнання відносять: талі, підвісні кран-балки, мостові крани, гвинтові підйомники, лебідки та ін.

Талі можна використовувати для вертикального пересування вантажів масою до 1,0 т в машинних залах, для маневрування ремонтними затворами масою до 4т.

У машинних залах обладнання слід монтувати за допомогою талі вантажопідйомністю до 1,0 т. (якщо воно розташовано в одну лінію).

- підвісних кран-балок вантажопідйомністю до 5,0т. при прогоні до 18,0 метрів (рис.2.11.а. додатку);

- мостових кранів вантажопідйомністю більш 5,0т, при прогоні залу до 31,5м (рис.2.12.додатку). Використання ручної талі і кранів дозволяє зменшити висоту зала. Крім того, вартість таких талів та кранів менше, ніж електричних. Електричні крани і талі рекомендують передбачати у приміщеннях довжиною більше 18 метрів, при висоті підйому вантажу більш 6,0м (рис.2.11б, додатку).

Вантажопідйомність підйомно-транспортного обладнання для машинних залів рекомендується приймати рівною масі найбільш важкого агрегату або монтажної одиниці обладнання (з врахуванням маси траверс та стропів) помноженої на коефіцієнт запасу (Кз = 1,1….1,15). Підібрати крани можна за табл. 2.11, 2.12, 2.13 (додаток).

Оскільки горизонтальні насоси поступають у збірному вигляді, підбір кранового обладнання для їх монтажу слід виконувати за максимальною масою насосного агрегату. У вертикальних насосних агрегатів найбільш важкою деталлю є ротор електродвигуна. Їх монтаж виконується за допомогою мостового крану.

1.6. Визначення висотного положення насосних агрегатів

У насосних станціях систем водовідведення нормами рекомендується встановлювати насоси під затокою (під заливом), тобто верх корпусу насоса розміщується нижче розрахункового рівня води. Це полегшує запуск насосів і спрощує схему автоматизації насосної станції. Включення насосів проектується автоматичним залежно від припливу стічної рідини. Якщо після включення першого насоса рівень води в резервуарі підвищується, включається другий насос і так далі. Рівні включення і відключення першого, другого і п-го насосів розташовуються на 0,2м один вище за іншого (рис.1.3).

Таким чином, за розрахунковий рівень води приймається рівень води в приймальному резервуарі, при якому перший насос включається в роботу – Zвкл.

Zвкл = Zmax - 0,2(n - 1), (17)

де Zвкл - відмітка включення першого насоса відкачування;

Zmax - відмітка максимального рівня води в приймальному резервуарі Zmax = Zлот ; n - число робочих насосів.

Для нормальної роботи насоса верх корпусу насосу розташовують на 0,3-0,5м нижче відмітки рівня рідини в приймальному резервуарі, при якому включається в роботу перший насос.

Відмітку осі насосу визначаємо за формулою

ВН = Zвкл- 0,5- hнас.до осі (18)

Після цього, користуючись настановними кресленнями насосів (або таблицею 2.6., з якої визначаємо розміри насосу от верха до осі - hнас.доосі та розмір від осі до низу- hнас.до низу ), визначають попередню відмітку осі горизонтальних насосів, і відмітку підлоги машинного залу

Zпідл= ВН- hнас.до низу- hф , (19)

де hф – висота фундаменту (визначається згідно рис.2.9; у першому наближенні приймаємо для насосів типу СМ hф= 0,4- 0,6м)

Остаточно відмітка підлоги машинного залу і висотне положення насосів уточнюється при спільному розгляді машинного залу і приймального резервуару насосної станції. Для завершення розрахунку визначення відмітки осі насоса - ВН, необхідно визначити допустиму геометричну висоту всмоктування- Нsдоп.

Допустима геометрична висота всмоктування - Нsдоп - є важливою характеристикою насоса, від якої багато в чому залежить надійна і безаварійна робота насосної станції. Необхідно пам'ятати, що Нs повинна забезпечувати відкачування стічної рідини при нижньому рівні її в приймальному резервуарі, коли насоси працюють з позитивною висотою всмоктування, тобто не знаходяться під затокою в годину мінімального припливу.

Верхній (максимальний) рівень води - Zmax в приймальному резервуарі знаходиться вище за нижній (мінімальний) рівень води -Zmin на величину робочої глибини приймального резервуару, прийнятої для горизонтальних насосів hр= 1,5-2,0м, а для вертикальних насосів - hр = (2-2,5) м.

Таким чином, визначивши відмітку осі насоса, розташованого під затокою відносно рівня води, при якому включається перший насос в роботу, необхідно перевірити можливість роботи насоса з позитивною висотою всмоктування при мінімальному рівні води в резервуарі.

Для цього необхідно визначити допустиму висоту всмоктування. Допустима геометрична висота всмоктування - Нsдоп, визначається за формулою:

Нsдоп = 10-Δhдоп – hвс – v1 2/2g , (20)

де Δhдоп – допустимий кавітаційний запас, який визначаємо за характеристикою всмоктувальній здібності насосу Q­Δhдоп робочій характеристики насосу по каталогу насосів;

v1 2 /2g - швидкісний напір у всмоктувальному трубопроводі насоса, який можна визначити за формулою:

v1 2 /2g = 0.0827/d14 ·Q12 , (21)

d1 – діаметр всмоктувального патрубка насосу, в метрах;

Q1 – витрата одного насоса при роботі на один напірний водовід у м3/с.

Вісь насосу визначається за формулою:

ВН = Zmin + Нs (22)

і порівнюють з прийнятою відміткою осі насоса.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.