Тести з теми “Вуглеводи ”
1. У регуляції активності ферментів важливе місце належить їхній постсинтетичній ковалентній модифікації . Яким із зазначених механізмів здійснюється регуляція активності глікогенфосфорилази і глікогенсинтетази ?
A.Фосфорилювання -дефосфорилювання
B.Метилювання
C.Аденілювання
D.Обмежений протеоліз
E.АДФ-рибозилювання
2. Через деякий час після інтенсивного фізичного тренування у спортсмена активується глюконеогенез , основним субстратом якого є:
A.Аспарагінова кислота
B.Лактат
C.Глутамінова кислота
D.Альфа -кетоглутарат
E.Серін
3. У новонародженої дитини після годування молоком спостерігалися диспептичні розлади (диспепсія , блювота ). При годуванні розчином глюкози ці явища зникали . Вкажіть фермент , що бере участь в перетравленні вуглеводів , недостатня активність якого приводить до вказаних розладів .
A.Мальтаза
B.Амілаза .
C.Сахараза .
D.Ізомальтаза .
E.Лактаза
4. Під час бігу на коротку дистанцію у нетренованих людей спостерігається м’язова біль внаслідок накопичення лактату . Вкажіть , з посиленням якого біохімічного процесу це може бути пов’язано.
A. Гліколізу . |
|
B. Глюконеогенезу . |
|
C. Пентозофосфатного шляху . |
|
D. Травлення вуглеводів . |
|
E. Глікогенезу . |
|
5. Яка речовина є основним джерелом енергії для мозкової тканини ? |
|
A. Глюкоза |
|
B. Жирні кислоти |
|
C. Ацетонові тіла |
|
D. Амінокислоти |
|
E. Молочна кислота |
|
Еталони відповідей : |
71 |
1- А; 2 – В; 3 – Е; 4 – В;5 – А. |
6. При голодуванні нормальний рівень гюкози у крові підтримувається за рахунок глюконеогенезу . Яка речовина є основним джерелом глюкози при цьому ?
A.Стеаринова кислота
B.Гліцерин
C.Фруктоза
D.Аланін
E.Молочна кислота
7. Після фізичного навантаження лактат виходить із м язів і перетворюється у печінці на глюкозу . Назвіть цей процес .
A.Гліколіз
B.Цикл Кребса
C.Цикл Корі
D.Гліоксилатний цикл
E.Глікогеноліз
8.Відомо , що в еритроцитах активно функціонує пентозо -фосфатний шлях. Яка
головна функція цього метаболічного шляху у еритроцитах ?
A.Протидія перекисному окисленню ліпідів
B.Генерація енергіі
C.Знешкодження ксенобіотиків
D.Окислення глюкози до лактата
E.Посилення перекисного окислення ліпідів
9. При перетворенні глюкози в пентозному циклі утворюються фосфати різних моносахаридів . Яка з цих речовин може бути використана для синтезу нуклеїнових кислот ?
A.Еритрозо -4-фосфат
B.Рибулоза -5-фосфат
C.Рибоза - 5-фосфат
D.Седогептулозо -7-фосфат
E.Єксилулозо -5-фосфат
10. Відомо , що при аеробному і при анаеробному гліколізі утворюється загальний метаболіт . Назвіть цю сполуку :
А. Лактат В. Пируват С. Фумарат Д. Малат
Е. Оксалоацетат
72
11. У хворої дитини судоми , блювання , втрата свідомості . Аналіз крові натще показал гіпоглікемію . Передбачуваний діагноз – хвороба Кори. Порушення активності якого ферменту веде до цієї хвороби ?
A.Глікргенсинтази
B.Глікогенфосфорилази
C.1,4-глікозидази
D.Аміло -1,6-глікозидази
E.Глюкозо -6-фосфатази
12. При анаеробному гліколізі утворбється декілька багатоергічних сполук . Виберіть одну з них :
A. 2-фосфоглицерат
B. 3-фосфоглицерат
C.1,3-діфосфогліцерат
D.Пируват
E.Лактат
13. Останню реакцію анаеробного гліколіза каталізує лактатдегідрогеназа . Який кофермент входить до складу цього ферменту ?
A.ФАД
B.ФМН
C.НАД+
D.ТПФ
E.ПАЛФ
14. Під час інтенсивної м язової роботи активується фосфороліз глікогену у печінці , внаслідок чого підвищується рівень глюкози у крові. Який гормон активує цей процес ?
A.Інсулін
B.Глюкагон
C.Кортизол
D.Адреналін
E.Тестостерон
15. Під час інтенсивної м язової роботи енергетичні потреби скелетних м язів дуже зростають . Який гормон забеспечує мобілізацію глікогену у м язах?
A.Інсулін
B.Глюкагон
C.Кортизол
D.Адреналін
E.Тестостерон
73
16. Пентозо -фосфатного шлях постачає НАДФН для відновлюючих синтезів ліпідів . До складу якого ферменту цього метаболічного шляху входить НАДФН ?
А. Транскетолаза В. Глюкозо -6-фосфатдегидрогеназа С. Трансальдолаза Д. Лактоназа
Е. Пентозофосфатизомераза
17. Пентозофосфатний цикл в залежності від умов може переключатися на гліколіз завдяки спільним метаболітам . Назвіть такий метаболіт .
A.6-фосфоглюконат
B.Фруктозо -6-фосфат
C.Ксилулозо -5-фосфат
D.Рибулозо -5-фосфат
E.6-фосфоглюколактон
18. Відомо , що під час синтезу гликогена гілки у його молекулі утворюються під дією ферменту розголуження глікогену . Який зв язок утворює цей фермент ?
А. α –1,6-глікозидний В. β–1,6-глікозидний С. α–1,4-глікозидний Д. β–1,4-глікозидний Е. α –4-6-глікозидний
19. Людина раптово виконує важку фізичну роботу . Який процес метаболізму вуглеводів активується при цьому ?
А. Анаеробный гліколіз В. Аеробний гліколіз С. Глюконеогенез Д. Глікогеноліз Е. Глюкогенез
20. Після інтенсивної фізичної роботи у печінці активується глюконеогенез . Яка сполука , що утворбється у м язах, є субстратом цього процесу ?
А. Цитрат В. Фумарат
С. Фруктозо -1,6-фосфодиоксиацетон Д. Лактат Е. Фосфоенолпируват
74
ОБМІН ЛІПІДІВ
Ліпіди – це різноманітні за структурою органічні сполуки , що мають загальну властивість -гідрофобність.
Основні класи ліпідів
1. Нейтральні жири – триацилгліцериди (ТАГ) –
насичений
ацил
ненасичений
ацил
насичений
ацил
ТАГ – найбільш компактна та енерговмісна форма зберігання енергії. Це гідрофобні сполуки . Завдяки цій властивості вони утворюють структури, ізольовані від води (краплі жиру).
2. Гліцерофосфоліпіди– амфіфільні сполуки . Це дозволяє їм утворювати бішарові структури мембран .
|
гідрофобні |
|
«хвости» |
|
етаноламін |
гідрофільна |
холін |
«голова » |
Х |
серин
3. Стероїди –амфіфільні
сполуки:
холестерин ; стероїдні гормони; жовчні кислоти вітамін D.
гідрофобна гідрофільна частина
частина
ефіри гліцерину та вищих жирнх кислот (ВЖК):
RСООН
Вищі жирн і кислот и входят ь до складу більшості ліпідів людини . Поряд із глюкозою вони є важливими «паливними
молекулами » - |
джерелами |
||
енергії . Це можливо |
завдяки |
||
великої кількості атомів водню |
|||
у їхньому складі . Наприклад, |
|||
насичені жирні кислоти: |
|
||
С15Н31СООН пальмітинова |
|
||
С17Н35СООН стеаринова |
|
||
Ненасичені жирні кислоти: |
|
||
С17Н33СООН олеїнова |
|
|
|
С17Н31СООН лінолева |
|
|
|
С17Н29СООН ліноленова |
|
||
С19Н31СООН арахідонова |
|
||
Вільні жирн |
і кислот |
и |
– це |
амфіфільні |
сполуки . Вони |
||
мають гідрофільну , тобто |
|
||
заряджену, |
«голову » |
та |
гідро- |
фобний, тобто |
незаря джений |
«хвіст»: |
|
гідрофільна |
|
«голова » |
|
гідрофобний |
|
«хвіст» |
|
насичена |
ненасичена |
75 |
ВЖК |
ВЖК |
Травлення нейтральних жирів– це поступовий гідроліз триацилгліцеридів за допомогою панкреатичної ліпази (ліполіз).
триацилгліцерид діацилгліцерид моноацилгліцерид гліцерин
Умови |
попередньо емульгований жир; |
|
активна панкреатична ліпаза ( рН 7,5 - 8); |
||
травлення: |
||
панкреатичний білок коліпаза; |
||
|
наявнясть амфіфільних жовчних кислот |
холева
кислота
жири
їжі |
шлунок |
|
гідрофільна
частина
жовчна
кислота
гідрофобна частина
|
|
панкреатичні |
солі |
жовчний |
ліпаза та коліпаза |
жовчних кислот |
міхур |
|
вода |
дванадцати - |
підшлункова |
|
пала кишка |
|
міцела |
|
залоза |
ТАГ |
жовчні |
тонка кишка |
|
кислоти |
|
Жовчні кислот |
и |
синтезуються у печінці |
з холестерин у, кон ’ю-
гують с гліцином або таурином із утворен - ням кон ’югатів (парных жовчних кислот ), котрі
у складі |
овчіж |
потрапляють в |
жовчний |
міхур, а далі - у тонку кишку.
76
|
|
ОН |
|
|
Функції |
|
|
12 |
|
|
жовчних |
||
|
|
|
|
таурохолева |
кислот: |
|
НО 3 |
|
|
(парна жовчна кислота ) |
емульгують |
||
7 ОН |
|
жири; |
||||
Жовчні кислоти |
заміщення у: |
активують |
||||
|
|
|
|
С-3 С-7 С-12 |
ліпазу; |
|
|
|
|
|
|
приймають |
|
холева |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
участь у |
||
хенодезоксихолева |
- Н |
всмоктуванні |
||||
дезоксихолева |
- Н |
продуктів |
||||
ліполізу |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Етапм травлення, всмоктування та транспорту |
|||||||||||
|
Харчові |
|
|
|
|
|
ТАГ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
жири |
|
|
|
|
|
10. ВЖК |
у |
клітинах, наприклад , |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
міоцитах, |
окиснюються до кінце- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
вих |
|
продуктів з утворенням АТФ |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
або, як у адипоцитах , запасаються |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
завдяки включенню у синтез ТАГ. |
|||||||
|
жовчні |
шлунок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
кислоти |
|
|
ТАГ |
|
|
|
|
|
|
|
||||
жовчний |
рН 1,5-2 |
11. Частина |
|
|
|
|
|
міоцит |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
міхур |
|
|
|
|
|
ВЖК |
|
|
|
|
|
|
|
або |
|
|
|
|
|
|
|
надходить до |
|
|
|
|
|
адипоцит |
|||
|
|
|
|
|
|
крові, зв’язу- |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
ється з аль- |
|
|
|
|
|
|
|
|
9.Частина |
|
несприятливі |
|
|
бумінами та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВЖК |
||||
|
умови для |
|
|
|
транспорту - |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
надходить до |
||||
|
перетравлення |
|
|
ється у такому |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
клітин |
|||||
|
ліпідів |
|
|
|
вигляді . |
|
|
|
|
|
|
ВЖК |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жирової |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тканини, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
міокарда, |
|
|
|
|
|
5. 90% жовчних |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
скелетних |
||
|
|
|
|
|
|
кислот |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
АТФ |
|
|
м’язів, |
|||
|
|
|
|
|
|
всмоктуються |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молочних |
|
|
|
|
|
|
|
з кишечника |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залоз. |
|
|
|
|
|
|
|
у кров, далі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тонка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
потрапляють у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
кишка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
печінку, де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
знов |
|
|
|
|
|
|
ліпопротеїнліпаза |
||
1. Солі жовчних кислот |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
використо - |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
емульгують харчові |
|
|
|
|
вуються для |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жири у тонкому |
|
|
|
|
утворення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кишечнику з утворенням |
|
|
|
|
жовчі |
|
|
|
|
8. ЛП-ліпаза, що активується |
|||||
змішаних міцел. |
|
|
|
|
(ентеро- |
|
|
|
|
|
|
апоС II, |
розщеплює на |
||
|
|
|
|
|
|
гепатична |
|
|
|
|
поверхні |
ендотелію капиля - |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
2. Панкреатична |
|
|
|
циркуляція – |
|
|
|
|
рів |
жирової ткани ни ТАГ, |
|||||
|
|
|
7-8 обертів на |
|
|
|
|
що містяться у |
хіломікронах , |
||||||
ліпаза (та коліпаза) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
добу). |
|
|
|
|
на ВЖК і |
гліцерин . |
||||||
розщеплює ТАГ |
|
|
|
капіляр |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
до ВЖК і МАГ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
(гидроліз до гіицерину |
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Хіломікрони переносять |
||||||
відбувається у незначній |
|
|
|
стінка |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
харчові ТАГ по |
|||||||
мірі ). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
кишечника |
|
|
|
|
лімфатичним судинам і |
|||||
|
|
|
|
|
|
АпоСII |
|||||||||
3. ВЖК і МАГ всмоктуються |
|
|
|
|
|
крові до тканин і органів |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( жирової тканини, |
||||||
у стінку кишечника у вигляді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
скелетних м’язів, міокарда, |
|||||
міцел із амфіфільними |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тощо). |
|
|
|||
жовчними кислотами , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
фосфоліпідами та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
хіломікрон |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
холестерином . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
ВЖК |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. У слизовій оболонцікишечника |
|
|
|
|
6. У епітелії слизової оболонки кишечника |
||||||||||
міцела розпадається, а із МАГ |
|
|
|
|
|
ТАГ, фосфоліпіди, холестерин і апопротеїни |
|||||||||
і жирних кислот відбувається ресинтез |
|
|
«упаковуються» в хіломікрони – |
|
|||||||||||
специфічних для людини ТАГ. |
|
|
|
ТАГ |
|
ліпопротеїни, |
що транспортують екзогенні |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
жири з кишечника до тканин. |
77 |
|
Травлення гліцерофосфоліпідів |
|
|
|||||
|
|
|
|
фосфоліпаз, кот рі |
||||
Гліцерофосфоліпіди (ФЛ) пере травлюються за допомогою |
||||||||
гідролізують ефірні зв ’язки у |
молекулах |
гліцерофосфоліпідів, |
напри клад, |
|||||
фосфатидилінозитолдифосфатів). |
Продукти травлення фосфоліпідів: |
|||||||
фосфоліпаза А1 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
R1СООН - насичена жирна кислота |
|||||
фосфоліпаза А2 |
|
R2СООН - |
ненасичена жирна кислота |
|||||
|
|
|
|
|
|
|||
фосфоліпаза С |
|
|
фосфорна |
кислота |
|
|||
|
фосфатидил - |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
інозитол - |
|
|
|
|
|
|
|
|
дифосфат |
|
|
|
|
|
гліцерин |
|
|
|
|
Н |
|
||||
фосфоліпаза D |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
інозитолдифосфат (ИФ) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Панкреатична фосфоліпаза А 2 надходить до |
тонк ої кишк и у |
неактивн ій форм і та |
||||||
активується тріпсином шляхом част кового протеол ізу. В наслідок її дії |
утворюються |
токсичні лізофосфоліпіди, кот рі не накопичуються , т ому що майже водночас на фосфоліпіди діють кишечні фосфоліпази А1, С і D.
Травлення ефірів холестерину
|
|
RСООН |
|
+ |
|
|
Н2О |
|
|
холестеролестераза |
|
ефір холестерину (ЕХС) |
|
холестерин (ХС) |
|
|
Ефіри ходестерин у, котрі надходять у складі продуктів тваринного походження , (рослинні стеро їди не засвоюються), гідролізуються кишечно ю або панкреатич ною холестеролестеразою до вільних жирних кислот и холестерину.
При порушенні травлення та всмоктування ліпідів нерозщеплені ліпіди виводяться із
78 |
організму із калом. Це називається стеатореєю або жировим стулом . |
|
Ресинтез специфічних жирів у стінці кишечника
МАГ, котрі надійшли у стінку кишечника можуть, перетворюватися за двома шляхами:
-ліполіз до гліцерину та ВЖК;
-ресинтез власних специфічних ТАГ за участю 2 молекул ацил-КоА:
моноацилгліцерин |
|
діацилгліцерин |
|
триацилгліцерин |
|
|
|
|
|
Транспортні форми екзоненних ліпідів – хіломікрони
Хіломікрони - це основна молекулярна форма, у вигляді
якої ресинтезовані |
ТАГ проходят ь крізь латеральну |
|||
мембрану ентероцитів і проникають у лімфатичні |
||||
судини , |
а далі – у лімфатичну протоку і кров. По крові |
|||
харчові |
жири транспорт уються хіломікронами у |
|||
тканини. |
|
|
|
|
Хіломікроні |
– це найбільш |
великі ліпопротеїнові |
||
частинки: |
діаметр |
100-1000 нм. Вони складаються з |
ліпідів і білків, утворюються у слизовій оболонці кишечника . Хіломікрони переважно містять гідрофобні ТАГ (до 90%), котрі локалізовані у ядрі цієї частинки поруч із гідрофобними ефірами холестерин у. До складу хіломікронів входить невелика кількість
амфіфільних фосфол іпідів, вільного холестерин у та білку, котрі разом утворюють амфіфільну оболонку.
апопротеїни
фосфо - холестерин ліпіди
триацлгліцериди і ефіри холестерину
Основною функцією хіломікронів |
є |
перенесення з током крові харчових |
ТАГ |
із |
||||
кишечника, де вони всмоктуються , |
у тканини . Концентрац ія х іломікронів у плазм і |
|||||||
крові досягає максимальної |
на 3 - 6 годину після приймання жирної їжі, а потім вона |
|||||||
поступово зменшується . Швидкість елімінації цих частинок із плазми |
достатньо |
|||||||
велика. У здоров их людей , |
які |
голодували протягом 12 |
годин, х іломікрони |
не |
||||
визначаються. Це відбувається завдяки дії |
ліпопротеїнліпази – фермента , кот рий |
|||||||
міститься на поверхні ендотелію капілярів тканин і органів |
(жирової тканини , |
|||||||
скелетних м ’язів, м іокарда). Цей фермент «впізнає» хіломікрони завдяки |
вза ємодії з |
|||||||
апопротеїном апоС-II, який функціонує як його активатор . Ліпопротеїнліпаза |
капілярів |
|||||||
гідролізує нейтральн і жири (ТАГ) |
у складі |
хіломікронів до гл іцерину та ВЖК. |
В |
|||||
результаті реакції утворюються |
залишкові |
(ремнантні ) |
хіломікрони, |
які потім |
||||
потрапляють у печінку, в котрій вони остаточно розщеплюються. |
|
|
79 |
ТАГ у складі ХМ
ТАГ |
жирова |
|
у складі |
|
|
ЛПДНЩ |
тканина |
ВЖК + |
(депо ТАГ) |
||
|
|
альбуміни |
|
м’язи |
|
|
печінка |
|
|
серце |
|
СО2 |
АТФ Н2О |
|
Катаболізм триацилгліцеридів
ТАГ надходять в орган |
ізм людини з |
||
їжею. |
ісляП перетравлення |
, |
|
всмоктування |
та |
біохімічних |
|
перетворювань |
у ентероцитах , кров і |
та |
печінці ТАГ депонуються в адипоцитах
– кл ітинах жирово ї ткани ни. В знач но меншій кількості ТАГ містяться у клітинах інших органах , наприклад , печінки. Накоп ичення резерв ів ТАГ є найбільш ефективним механізмом акумуляції метаболічної енергії . Завдяки великій насиченості атомами водню при окисненні ТАГ утворюється набагато більша кількість енергії у порівнянні з вуглеводами та білками .
гормон
(адреналін, глюкагон )
неактивна
аденілатциклаза
активна
аденілатциклаза
АТФ
цАМФ
неактивна
протеїнкіназа
неактивна
тригліцеридліпаза
активна
тригліцеридліпаза
ТАГ
80
Внутрішньоклітинний ліполіз
ТАГ мо жуть здійснювати свою енергетичну функцію лише після попереднього гідролітичного розщеплення на гліцерин і жирні кислоти шляхом внутрішньоклітинного ліполізу . Цей процес мобілізації жирн их кислот із жирової тканини відбувається під дією тканинних ліпаз
(Е1, Е2, Е3), з кот рих Е1 - ТАГ-ліпаза – гормонзалежний фермент, т обто його активність регулюється деякими
гормонами . |
|
Наприклад, |
вона активується адренал іном |
|||||||||
(при стресі), глюкагоном |
(при голодуванні), гальмується |
|||||||||||
інсуліном. |
Контроль активност |
|
і ТАГ-л |
іпази |
||||||||
|
|
|
здійснюється за каскадним механізмом |
|||||||||
|
|
|
гормональної |
|
регуляц ії функц ій |
клітин. |
||||||
|
АТФ |
Безпосередньо ТАГ-л |
іпаза актив |
ується |
||||||||
|
шляхом фосфорилювання . |
ВЖК, що |
||||||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
утворилися , далі окиснюються у багатьох |
|||||||||
Е1 |
тканинах і органах |
(міокарді, скелетн их |
||||||||||
м’язах, печінці) , крім мозку. |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
Е2 |
|
|
|
|
Е3 |
|
|
|
|
|
|
ДАГ |
|
|
МАГ |
|
гліцерин |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВЖК |
|
|
|
ВЖК |
|
|
ВЖК |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|