2 курс / Биохимия / Биохимия в рисунках и схемах

Порушення гормональної функції надниркових залоз

  Гіпокортицизм - дефіцит усіх КС та змішані зміни метаболізму .

Зниження продукції кортизолу та/або альдостерону спостерігається при багатьох захворюваннях гіпоталамуса та гіпофиза : дефіциті кортикотропину (АКТГ ) та кортиколіберину (КЛ), первинної гіпоплазії надниркових залоз, спадкових вадах біосинтезу гормонів , руйнуванні кортикального шару (туберкульоз ), аутоімунних процесах , крововиливах , гострих інфекціях .

  Адиссонова хвороба (“бронзова хвороба ") – найчастіша форма гіпокортицизму .

Нестача ГК призводить до гіпоглікемії та зниженню стійкості організму до стресів .

Симптоматика складається з м ’язової слабкості (до повного безсилля ), тому що знижується збудливість м ’язів через порушення калій-натрієвого градієнту на мембрані , анорексії , втрати ваги, низького артеріального тиску та гіперпігментації шкіри, часто патологічної потреби в солі при дефіциті мінералокортикоїдів , шлунково - кишковими розладами .

Спадкові  форми глюкокортикоїдної недостатності відрізняються від набутих форм збереженням мінералокортикоїдних функцій .

  Гіперкортицизм - підвищена секреція усіх КС або будь-якої групи КС.

  Кортикостерома - пухлина надниркових залоз (посилений синтез кортизолу );   Хвороба Іценко -Кушинга - ураження гіпоталамо -гіпофизарної системи (посилений

Надлишок кортизолу призводить до суттєвого порушення метаболізму , викликаючи гіперглюконеогенез , тобто надмірне перетворення білків на вуглеводи . Цей стан характеризується втратою м’язової маси, зниженою вуглеводною толерантністю , тобто зниженим надходженням глюкози з крові до тканин (що проявляється аномальним зростанням концентрації цукру в крові при його надходженні з їжою). Це стимулює синтез інсуліну , отже і утилізацію глюкози тканинами , що призводить до ожиріння . Хворі мають луноподібне обличчя , шкіряні стрії, спостерігається стоншення кінцівок . В подальшому може розвитися і цукровий діабет (“стероїдний діабет ”) з кетонемією та кетонурією . Спостерігається атрофія підшкірної сполучної тканини , остеопороз (демінералізація кісткової тканини ), важка гіпертонія (за рахунок адреналіну та альдостерону ).

  Хвороба Кона (альдостеронізм )– надлишкова секреція переважноальдостерону, в

результаті чого затримується NаСl та збільшується осмотичний тиск міжклітинної рідини . Це є сигналом для вивільнення вазопресину , який посилює реабсорбцію води в нирках . Симптоматика : набряки , збільшена збудливість міокарду , гіпертонія .

182

Чоловічі статеві гормони

C19

Чоловічі статеві гормони – андрогени тестостерон: ,

андростерон , дигідротестостерон .

тестостерон

Андрогени  транспортуються по крові у вигляді комплексу з глікопротеїном – тестостеронзв’язуючим глобуліном .

  Як і стероїдні гормони , діють за цитозольним механізмом на хроматин клітин - мішеней , стимулюючи експресію генів, тобто синтез відповідних білків.

  Впив андрогенів на обмін речовин Белковий  обмін

  активують синтез ДНК;   сприяють транскрипції специфічних генів;   посилюють трансляцію .

У результаті андрогени значно посилюють біосинтез білків (анаболічний ефект значно вище, ніж у естрогенів ), сприяють позитивному азотистому балансу .

Вуглеводний і ліпідний обміни

  шляхом стимуляції синтезу катаболічних білков -ферментів вторинно посилюють мобілізацію енергетичних резервів з депо (внутрішньоклітинний ліполіз , аеробне згорання вуглеводів і ВЖК), що забезпечує енергією біосинтез білків;

  активують синтезструктурних фосфогліцеридів і полісахаридів .

  Концентрація тестостерону в сироватці кровіциклічно змінюється протягом доби. Максимальна – з 7 до 9 годин ранку, мінімальна – з 0 до 3 годин ночі.

  Надлишкова секреція андрогенів пухлинами надниркової залози призводить до маскулінізації . Пухлини надниркових залоз можуть виробляти також естрогени , особливо у чоловіків , призводячи до фемінізації .

  Гіпофункція -– євнухоїдізм – недорозвиток статевих органів і вторинних статевих ознак, подовження кінцівок , атрофія скелетної мускулатури , надлишкове відкладення жиру, порушення коркових процесів гальмування .

Синтетичні аналоги андрогенів – стероїдні анаболіки – нероболіл , ретаболіл та ін. - мають анаболічну активність , на порядок вищу за активність тестостерону . Їх використовують при схудненні , анемії , недостатності зросту , негативному азотистому балансі .

Введення до організму анаболічних стероїдів , які є аналогами природних гормонів , призводить до зростання концентрації цих гормонів у крові. За принципом зворотного зв ’язку екзогенні гормони впливають на гіпоталамо -гіпофізарну систему , даючи тій сигнал про призупинення продукції своїх, ендогенних гормонів . Тому більшість негативних ефектів після закінчення прийому анаболічних стероїдів виникають саме через те, що організм вже не здатний виробляти андрогени самостійно .

.

184

гальмування  скорочення матки і маточних труб; підготовку  ендометрію до імплантації

заплідненої яйцеклітини ; розвиток  матки, формування родових шляхів ;

розростання  молочних ходів і лактацію ;

зниження  сексуальної реактивності .   Механізм дії жіночих статевих гормонів –цитозольний.

  Вплив на обмін речовин

  Білковий обмін. Як ліпофільні стероїди , жіночі статеві гормони впливають на активність специфічних генів у хромосомах і індукують синтез специфічних білків. Вони є сильними анаболіками , забезпечують позитивний азотистий баланс . Забезпечують синтез колагену , посилюють мінералізацію кісток .

Вуглеводний  обмін. Будучи індукторами білків-ферментів стимулюють гліколіз і пентозо -фосфатний шлях. При цьому організм отримує енергію для анаболічних процесів і фосфопентози для синтезу нуклеїнових кислот , що необхідно для біосинтезу білків.

Ліпідний  обмін. Сприяють швидкому оновленню ліпідів , перешкоджають накопиченню жирів у печінці та жировій тканині , сприяють виведенню холестерину з організму (риск розвитку атеросклерозу у жінок репродуктивного віку нижче , ніж у чоловіків ).

Гормональна регуляція обміну кальцію

  Кальцій є важливим хімічним елементом для організму людини , виконуючи різноманітні функції :

  структурну – входить до складу кісток , зубів;   нервово -м’язову – індукує м’язове скорочення , забезпечує контроль збудливості ;

  ферментативну – є кофактором багатьох ферментів ;   сигнальну – є внутрішньоклітинним вторинним месенджером ;   бере участь у згортанні крові;   регулює проникність клітинних мембран ;

  Організм дорослої людини містить приблизно 1 кг кальцію , 99% якого входить до складу скелету . У міжклітинній рідині міститься близько 20 ммоль кальцію , з яких майже половина – уплазмі крові.

Концентрація кальцію в плазмі крові є важливою гомеостатичною константою : 2,24 – 2,85 ммоль /л. Кальцій у плазмі крові знаходиться у вигляді трьох основних форм:

  іонізований кальцій   зв’язаний з білками (сироватковими альбумінами )

  у вигляді солей з аніонами органічних і неорганічних кислот

  Постійна концентрація кальцію в крові підтримується у вузькому діапазоні завдяки гормональному контролю .

паращитоподібної залози у відповідь на зниження концентрації іонів кальцію в плазмі крові. Одноланцюговий поліпептид (84 амінокислоти ), утворюється з прогормону шляхом часткового протеолізу . Деградація в печінці відбувається через 30 хвилин .

  Вплив на обмін – підвищує концентрацію кальцію в крові та знижує

концентрацію фосфору .

  Механізм дії –мембранно -внутрішньоклітинний .

  Тканини – мішені : кістки , нирки , кишечник .

  Кісткова тканина :

  знижує концентрацію колагену в остеобластах ;   підвищує активність остеокластів , що призводить до резорбції кістки та виходу кальцію в кров;

  через цАМФ інгібує активність ізоцитратдегідрогенази (фермент ЦТК), що веде до накопичення ізоцитрату та цитрату , які зв’язують кальцій і виводять його в кров;   посилює накопичення лактату , що також призводить до виведення кальцію з кісток .

  Нирки :

  підвищує реабсорбцію кальцію і виведення фосфору , зберігаючи кальцій для організму ;

  стимулює продукцію 1,25-діоксіхолекальциферол – активного вітаміну D.

  Кишечник :

  опосередковано стимулює всмоктування кальцію в кров шляхом активації синтезу кальцитриолу (який безпосередньо активує всмоктування кальцію ).

Паратгормон підвищує концентрацію кальцію в крові

  Гіпопаратиреоз

Може розвитися в результаті помилкового видалення паращитоподібної залози під час операції на щитоподібній залозі. У крові знижується концентрація кальцію і зростає концентрація фосфору . Характеризується відчуттям занімілості кінцівок , тетанічними судомними скороченнями деяких м’язів (від фібрілярних посмикувань до сильних судом), спазмами гортані .

  Гіперпаратиреоз - хвороба Реклінгаузена

Розвивається при гормонально активних пухлинах паращитоподібних залоз. При цьому зростає концентрація кальцію в крові знижується , а фосфору – зростає , визначається фосфатурія . Різке враження кісткової тканини , остеопороз – демінералізація кісток (до порушення матриксу кісткової тканини через те, що порушений синтез колагену ). Кальцій накопичується в нирках , розвивається сечокам ’яна хвороба (оксалати кальцію ).

188

  Рахіт – захворювання , спричинене нестачею надходження з їжею або порушенням синтезу в організмі вітамінів D (гіпоабо авітаміноз ). Основним проявом є гіпокальциемія і гіпофосфатемія , що призводять до порушення кальцифікації кісток і специфічним зміненням скелета .

Кальцитонін

Кальцитонін знижує концентрацію кальцію в крові

189