3.2 Удосконалення бухгалтерського обліку при касовому виконанні Державного бюджету за доходами при підвищенні інформативності платіжних доручень

Основною проблемою підвищення якості та зниження трудозатратності бухгалтерського обліку в територіальних органах казначействі при касовому виконання Державного бюджету за доходами є низька інформативність типового платіжного доручення, розробленого Національним банком України для системи «електронних платежів» (рис. 3.1):

Рис. 3.1. Типова форма платіжного доручення [ 37]

Необхідна для бухгалтерського обліку казначейства інформація по платежам до бюджету в платіжному дорученні зосереджена в текстовому полі 19 – «Призначення платежу».

Згідно спільного документу НБУ, ДПА України та Держказначейства України [39] розроблений надзвичайно складний алгоритм кодування текстової фрази в «Призначенні платежу», яка повинна бути правильно сформована платником податків та правильно розпізнана в «Операційному дні» казначейства при розподілі платежів за кодами бюджетної класифікації.

Так поле «Призначення платежу формується із 7 текстових полів, з врахуванням полів розділу текстового запису.

1. Поле "Призначення платежу" слід заповнювати таким чином:

поле N 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака бюджетного платежу);

поле N 2: друкується розділовий знак ";";

друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

поле N 3:друкується розділовий знак ";";

у разі здійснення сплати за третіх осіб друкується ідентифікаційний код (номер) платника, за якого здійснюється така сплата, в іншому випадку проставляється знак пробілу:

а) ідентифікаційний код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

б) номер за Державним реєстром фізичних осіб (ДРФО) (завжди має 10 цифр);

в) номер згідно з Тимчасовим реєстром ДПА (завжди має 9 цифр);

поле N 4: друкується розділовий знак ";";

друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі (за винятком інформації про надходження коштів від оренди державного майна). Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля "Призначення платежу" електронного розрахункового документа Системи електронних платежів НБУ, при цьому використання символу ";" не допускається;

у разі сплати бюджетного платежу в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету бюджетної класифікації.

У разі проведення повернення (відшкодування) або перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший за висновками органів державної податкової служби поля N 5 та N 6 заповнюються таким чином:

поле N 5: друкується розділовий знак ";";

друкується дата реєстрації в ДПІ висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування (повернення, перерахування на інший бюджетний рахунок) коштів (формат - ДД.ММ.РРРР), платником податків поле N 5 не заповнюється;

поле N 6: друкується розділовий знак ";";

друкується номер реєстрації в ДПІ документа, на підставі якого здійснюється відшкодування (повернення, перерахування на інший бюджетний рахунок) коштів, платником податків поле N 6 не заповнюється.

У разі сплати коштів за оренду державного майна платник (орендар) в обов'язковому порядку в полі N 4 друкує реквізити таким чином: код доходів державного бюджету, код за ЄДРПОУ орендодавця, код за ЄДРПОУ орендаря - юридичної особи або номер за ДРФО орендаря - фізичної особи - підприємця, номер договору оренди, дата укладання договору оренди, код за ЄДРПОУ органу приватизації, вид орендної плати. Реквізити відділяються один від одного символом "*", дата зазначається у форматі "ДД/ММ/РР", де ДД - день місяця, ММ - місяць року, РР - дві останні цифри року. Пропуск реквізитів не допускається. Код за ЄДРПОУ органу приватизації заповнюється згідно з переліком, затвердженим та оприлюдненим Фондом державного майна України. Код за ЄДРПОУ доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8, а номер за ДРФО завжди має 10 цифр.

поле N 7: друкується розділовий знак ";";

резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державного казначейства (державної податкової служби) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні платіжного документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

2. Приклади заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі:

а) сплата суми податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу з ПДВ:

Рис. 3.2. Приклад 1 заповнення поля призначення платежу

(1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу);

3 - ідентифікаційний код (номер) платника, за якого здійснюється сплата (не заповнюється - платник сплачує платіж особисто);

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється)

б) сплата банком суми податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу з податку на прибуток за підприємство "Прилад", яке має код 30110239:

Рис. 3.3. Приклад 2 заповнення поля призначення платежу

(1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу);

3 - ідентифікаційний код (номер) платника, за якого здійснюється сплата ("30110239" - підприємство "Прилад", яке має код 30110239);

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється).

У разі сплати бюджетного платежу готівкою за квитанцією при формуванні відповідного розрахункового документа установою банку, що приймає квитанцію, поле "призначення платежу" заповнюється наступним чином.

Приклад заповнення поля "Призначення платежу" у разі сплати фізичною особою з ідентифікаційним номером 1234567890 плати за землю готівкою за квитанцією:

Рис. 3.4. Приклад заповнення поля призначення платежу банком при сплаті податку готівкою через касу

(1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101"- сплата податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу) - з графи "код виду платежу" квитанції;

3 - ідентифікаційний номер платника, щодо платежу якого формується розрахунковий документ, - з графи "ідентифікаційний номер" квитанції;

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу - з графи "призначення платежу" квитанції;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється).

У разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у даній пам'ятці, розрахунковий документ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує податкове зобов'язання (штрафну санкцію) або податковий борг (код виду сплати 101).

На рис. 3.5 представлена заповнена форма платіжного доручення з бюджетною інформацією в полі «Призначення платежу».

Жовтневому районі

Дніпропетровській області

Рис. 3.5. Типове заповнене платіжне доручення з використанням АРМ підготовки документів «Акцепт»

Основними напрямками удосконалення інформативності платіжного доручення для цілей зниження похибок зарахування платежів, за моєю думкою, є введення спеціальної форми «бюджетного» платіжного доручення в системі «електронних платежів» СЕП НБУ [37] з введенням обов’язкових полів:

• 8 – значний код бюджетної класифікації платежу до бюджету згідно [9];

• Ідентифікаційний код платника податків, за якого здійснюється платіж;

- 3- значний код виду сплати (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Список кодів видів сплати в бюджет [39]

Код сплати	Вид сплати
101	Сплата суми податкового зобов'язання (штрафної санкції) або податкового боргу*
106	Сплата пені*
107	Повернення зайво сплачених коштів
108	Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший
109	Оплата податкового векселя*
110	Відшкодування ПДВ на рахунок платника
111	Відшкодування процентів за бюджетною заборгованістю
116	Сплата процентів за користування податковим кредитом*
117	Погашення податкового боргу за рахунок продажу активів підприємства-банкрута
118	Погашення податкового боргу за рахунок продажу активів платника, що перебувають в податковій заставі
119	Погашення податкового боргу за рахунок продажу активів платника за рішенням суду
120	Резерв
121	Сплата адміністративного штрафу*
122	Стягнення податкового боргу за податковим зобов'язанням (штрафною санкцією)
123	Стягнення пені
124	Стягнення несплачених процентів за користування податковим кредитом
125	Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів*

Запропоноване введення нових обов’язкових полів в «бюджетне» платіжне доручення різко знизить кількість помилково оформлених платежів до бюджету, тобто значно підвищить можливості автоматизації зарахування та розподілу платежів в доходній частини Держбюджету та знизить навантаження на персонал казначейства по поверненню помилково зарахованих платежів.

За проектними розрахунками впровадження удосконаленої форми бюджетного платіжного доручення на рівні УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська умовно вивільнить 2 працівників, які нині займаються «ручним» контролем правильності платіжних доручень по сплаті платниками податків коштів в Державний бюджет України, тобто скоротить обсяг річного фонду оплати праці УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на 8%.

ВИСНОВКИ

Суть основної діяльності системи Державного казначейства полягає в казначейському обслуговуванні державного та місцевих бюджетів шляхом обліку надходжень до бюджету і проведення видатків відповідного бюджету через оплату рахунків суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи (надали продукцію, послуги) розпорядникам бюджетних коштів.

Найголовніша характеристика казначейської системи та її відмінність від банківської системи полягає в тому, що казначейство концентрує в єдиній системі два потоки грошових коштів, які виникають у процесі виконання бюджету, – дохідний і витратний – на єдиному казначейському рахунку. Окрім того, казначейська система передбачає здійснення функцій контролю за цільовим спрямуванням коштів державного бюджету та управління наявними коштами, які консолідуються на єдиному казначейському рахунку.

У Дніпропетровській області структура Державного казначейства України складається з Головно управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) та 45 підпорядкованих міських та районних управлінь ( 12 – в містах обласного значення, 22 – в сільських районах області, 7 – в районах м. Дніпропетровська та 4 – в районах м. Кривий Ріг).

Структура управління ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, згідно з функціями, делегованими ГУДКУ у Дніпропетровській області, складається з керівництва, 3-х основних відділів та обслуговуючого підрозділу:

- начальника управління;

- першого заступника начальника управління;

- відділу бюджетних надходжень;

- відділу видатків, обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів;

- відділу фінансової звітності та бухгалтерського обліку операцій бюджету-головний бухгалтер;

- адміністративно-господарських служб забезпечення діяльності.

Казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до наступних законодавчих та нормативних документів:

- Бюджетного Кодексу України;

- Положення про Державне казначейство України;

- Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету;

- Бюджетної класифікації доходів та видатків;

- Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України;

- Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

- Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства;

- Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету;

- Порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій по виконанню державного бюджету;

- Положення про єдиний казначейський рахунок.

У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:

- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в національній валюті в головних управліннях Державного казначейства України та Державному казначействі України (центральний апарат) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень;

- здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до нормативів відрахувань, визначених законодавством, та перераховують за належністю розподілені кошти;

- формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог нормативно-правових актів;

- формують розрахункові документи і проводять відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби або судових рішень;

- здійснюють перерахування дотації вирівнювання відповідним місцевим бюджетам;

- ведуть бухгалтерський облік платежів відповідно до „Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів” у розрізі кодів бюджетної класифікації;

- установлюють порядок складання та складають оперативну, місячну, квартальну та річну звітність про виконання доходів та інших надходжень державного бюджету відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її відповідним органам, визначеним законодавством, у встановлені терміни за формами, затвердженими в установленому порядку;

- надають інформацію про виконання доходів та інших надходжень державного бюджету органам, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як показали результати проведених досліджень дипломного проекту, зміни обсягів доходів у Державний бюджет України за 2008 - 2010 рр. характеризуються наступними основними показниками:

• обсяг загальних доходів у 2009 році зріс на 16,1 млрд.грн. відносно рівня 2008 року(що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2009 році +6,7%), а обсяг загальних доходів у 2010 році зріс на 26,5 млрд.грн. відносно рівня 2009 року(що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2010 році +10,4%);

• обсяг податку на прибуток підприємств у 2009 році зменшився на 0,2 млрд.грн. відносно рівня 2008 року (що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2009 році (-0,5%)), а у 2010 році обсяг податку на прибуток підприємств зменшився відносно рівня 2009 року на 1,9 млрд.грн.(що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2010 році (-4,5%));

• обсяг податку на додану вартість з імпортованих товарів у 2009 році зменшився на 0,9 млрд.грн. відносно рівня 2008 року(що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2009 році (-1,2%)), а у 2010 році обсяг податку на додану вартість з імпортованих товарів зменшився на 0,2 млрд.грн. відносно рівня 2009 року (що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2010 році (-0,2%));

• обсяг внутрішнього податку на додану вартість у 2009 році зріс на 1,1 млрд.грн. відносно рівня 2008 року (що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2009 році +2,2%), а у 2010 році обсяг внутрішнього податку на додану вартість зріс на 6,9 млрд.грн. відносно рівня 2009 року(що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2010 році +6,9%);

• обсяг внутрішнього акцизного збору у 2009 році зріс на 7,9 млрд.грн. відносно рівня 2008 року (що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2009 році +71,2%), а у 2010 році обсяг внутрішнього акцизного збору зріс на 6,3 млрд.грн. відносно рівня 2009 року (що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2010 році +32,9%).

Таким чином, основний приріст загальних доходів Державного бюджету України у 2009 – 2010 рр. забезпечувався суттєвим приростом внутрішнього акцизного збору та приростом внутрішнього податку на додану вартість, а обсяги податку на додану вартість з імпортованих товарів та податку на прибуток підприємств у 2009 - 2010 рр. мають негативні показники убутків відносно рівня 2008 року, що є наслідками впливу світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. - падіння обсягів виробництва в Україні (криза попиту на світових ринках для експортно-орієнтованої економіки України) та падіння обсягів імпорту в Україну (криза внутрішньої купівельної спроможності в Україні при різкій девальвації національної валюти).

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2008 році, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 42,2% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 18,1%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 4,8% ), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 23,5%.

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2009 році, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 38,8% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 17,1%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 7,8% ), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 23,4%.

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2010 році, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 40,2% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 15,0%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 9,5% ), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 25,9%.

Таким чином, результати аналізу структури доходної частини Державного бюджету України у 2008 - 2010 рр. підтверджують падіння питомої ваги податку на додану вартість та питомої ваги податку на прибуток за рахунок різкого зростання питомої ваги акцизного збору з вироблених в Україні підакцизних товарів, що забезпечувалось законодавчим підняттям ставок акцизного збору у 2009 – 2010 рр..

Проведені в дипломній роботі статистичні узагальнення показали, що внесок УДКУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в обслуговування доходної частини Державного бюджету у 2008 – 2010 рр. характеризується наступними обсягами «чистих» доходів (з врахуванням бюджетного відшкодування ПДВ):

• 2008 – 171,1 млн.грн. (що становить 2,1% від сумарного рівня надходжень в Держбюджет по Дніпропетровській області за 2008 рік);

• 2009 – 212,1 млн.грн. (що становить 5,1% від сумарного рівня надходжень в Держбюджет по Дніпропетровській області за 2009 рік);

• 2010 – 362,4 млн.грн. (що становить 3,6% від сумарного рівня надходжень в Держбюджет по Дніпропетровській області за 2010 рік).

Таким чином, в УДКУ Жовтневого району м. Дніпропетровська динаміка росту загального обсягу доходів в Державний бюджет України характеризується:

• абсолютним приростом у 41,0 млн.грн. за 2009 рік відносно рівня 2008 року, що відповідає ланцюговому темпу річного приросту у +24,0%;

• абсолютним приростом у 150,3 млн.грн. за 2010 рік відносно рівня 2009 року, що відповідає ланцюговому темпу річного приросту у +70,9 %;

Для виявлення причин такої динаміки приросту в дипломному дослідженні були побудовані порівняльні структури джерел дохідної частини Державного бюджету України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 -2010 рр., які показали:

- рівень бюджетного відшкодування ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 році перевищив рівень стягнутого у бюджет ПДВ;

- основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська є 2 податки, які мають наступні рівні питомої ваги в сумарному обсягу доходів держбюджету:

а) податок на прибуток підприємств (11020000) з питомою вагою:

рік – 94,5 %; 2009 рік – 45,4%; 2010 рік – 43,4%;

б) податок на додану вартість 14010000 (14010100, з врахуванням бюджетного відшкодування ПДВ 14010200) з питомою вагою:

2008. рік – (-0,9)%; 2009 рік – 51,3%; 2010 рік – 53,8%.

- сумарна питома вага 2-х податків (11020000+1401000) становить:

2008 рік – 95,3%; 2009 рік – 96,6%; 2010 рік – 97,2%.

Проведений в дипломному проекті аналіз якості планування графіку та обсягів бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 -2010 рр. показав:

1. 2008 рік (факт вище плану в 4,9 рази):

- плановий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ – 33 698,2 тис.грн.;

- фактичний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ – 164 476, 4 тис.грн..

2. 2009 рік (факт нижче плана на 3,3%):

- плановий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ – 48 470,0 тис.грн.;

- фактичний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 46 881,9 тис.грн..

3. 2010 рік (факт вище плану на 6,5% + погашення боргу 2009 року в розмірі 115,5% додатково до плану 2009 року):

- плановий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ – 71 210,5 тис.грн.

- фактичний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ – 75 848,9 тис.грн.

- додатково відшкодування боргу за 2009 рік ПДВ- облігаціями з 5 річною розстрочкою - 55 992,0 тис грн..

Таким чином, при повній невідповідності планового та фактичного рівня відшкодування ПДВ з Держбюджету України у 2008 році, на протязі 2009 – початку 2010 рр. відшкодування ПДВ виконувалося за принципом обмеження фактичного рівня грошового відшкодування ПДВ плановим рівнем з відхиленням не вище 5% від плану. В результаті такої політики у 2010 році Кабінет Міністрів України прийняв Постанову про відшкодування накопиченої бюджетної заборгованості по ПДВ облігаціями внутрішнього боргу з строком погашення 5 років, що для УДКУ у Жовтневому районі привело до видачі облігацій ПДВ на суму 56,0 млн.грн. (115,5% додатково до плану 2009 року).

Як показав аналіз даних 1 етапу статистичної обробки, проведених методом «осереднювального згладжування», залежність щоденних доходів до ДКУ в Державний бюджет на протязі року носить характер періодичних коливань з періодом, який наближається до 1 місяця та піком, який розташований між 24 та 28 числом кожного місяця. При цьому середня амплітуда коливань зростає з року в рік (найбільші амплітуди у 2010 році) та зростає на протязі року (амплітуда осереднених „хвиль” в кінці року вища за амплітуду на початку року).

Середньорічний рівень щоденних надходжень до Державного бюджету України по ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (без врахування бюджетних відшкодувань ПДВ) характеризується наступними рівнями:

а) 2008 рік – 1 334 тис.грн./1 банк.день;

б) 2009 рік – 1 034 тис.грн./1 банк.день;

в) 2010 рік – 1 758 тис.грн./1 банк.день;

Тобто початок фінансової кризи 2008 – 2010 рр. привів до зниження на 30% середньорічного рівня щоденних надходжень доходів в Державний бюджет України по УДКУ у Жовтневому районі у 2009 році при порівнянні з 2008 роком, а у 2010 році до зростання на 70% середньорічного рівня щоденних надходжень доходів в Державний бюджет України по УДКУ у Жовтневому районі у порівнянні з 2009 роком.

Проведений аналіз динаміки щоденних надходжень коштів (накопичувальним ітогом) на рахунок Держбюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр. як без врахування бюджетних відшкодувань ПДВ, так і з врахуванням бюджетних відшкодувань ПДВ показав, що суми загального надходження коштів в держбюджет по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та суми відшкодування з Державного бюджету ПДВ співвідносяться як:

а) у 2008 році – надходження 333,7 млн.грн., відшкодування -163,5 млн.грн.;

б) у 2009 році – надходження 258,6 млн.грн., відшкодування - 46,9 млн.грн.;

в) у 2010 році – надходження 437,9 млн.грн., відшкодування - 131,1 млн.грн. (з врахуванням -55,3 млн.грн. облігаціями ПДВ),

що відповідає зростанню «чистих» доходів з 170,7 млн.грн. до 306,8 млн.грн..

Результати аналізу динаміки щоденних відшкодувань ПДВ (накопичувальним ітогом) з рахунку Держбюджету в ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр. показав, що відшкодування ПДВ є суб’єктивним неплануємим процесом, при цьому якщо у 2008 році воно виконувалось більш-менш регулярно на протязі року, то у 2009 році – це 2 порції відшкодування згідно рішень Міністерства Фінансів по плановому лімітуванню обсягів річного відшкодування, закладеного в Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік». У 2010 році – також неплануємий графік відшкодування, враховуючи разове відшкодування боргу за 2009 рік у кінці серпня 2010 року облігаціями ПДВ.

Застосовуєма методологія прогнозування надходження ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відповідає фактичним грошовим потокам, а фактичний грошовий потік податку на прибуток підприємств систематично перевищує плановий рівень, що є резервом, який треба врахувати на наступні роки. Методологія планування рівня щомісячного відшкодування ПДВ потребує суттєвої модернізації, оскільки є дестабілізуючим фактором непрогнозованого зменшення доходів в Державний бюджет по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

В результаті проведеного аналізу діяльності УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області виявлені нагальні проблеми, щодо яких в дипломному проекті сформовані пропозиції по удосконаленню процесу обслуговування державного бюджету України за доходами:

1. Проблема невідповідності рівня плануємого рівня бюджетного відшкодування ПДВ та фактичної потреби платників податку ПДВ району в обсягах бюджетного відшкодування ПДВ;

2. Проблема низької оперативності обробки заявок на відшкодування ПДВ та прийняття рішень і проведення фактичного відшкодування ПДВ за рахунок відсутності координації дій податкових, митних органів та органів державного казначейства по контролю процесів бюджетного відшкодування ПДВ по трасі бізнес-процесів «Проведення експортної операції – надходження заявок на відшкодування ПДВ – документальне та фінансове проведення бюджетного відшкодування ПДВ»;

3. Проблема значних витрат робочого часу персоналу районного казначейства по контролю відповідності сум отриманих бюджетних платежів в Державний бюджет (та їх розподілу) кодам бюджетної класифікації, оскільки на рівні вихідного платіжного банківського документа (платіжне доручення) відсутні обов’язкові контролюємі реквізити бюджетного платежу, а його цільове спрямування формується текстовою неконтролюємою строкою з внесенням великої кількості помилок платниками податків.

Основними пропозиціями щодо шляхів удосконалення касового виконання та бухгалтерського обліку Державного бюджету за доходами, проаналізованими в дипломному проекті, є: