2.3 Економетричне моделювання впливу податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальні доходи Державного бюджету України
Поглиблене дослідження впливу податку на додану вартість на загальні доходи Державного бюджету потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між декількома параметрами, що нас цікавлять.
Нижче приведені дані спостережень:
Період |
Загальні доходи Державного бюджету України, млн. грн. Yi |
Податки на додану вартість із вироблених в Україні товарів, млн. грн.. Хі |
2006 |
164583,947 |
42962,581 |
2007 |
227827,348 |
46145,169 |
2008 |
238931,337 |
48980,907 |
2009 |
254995,704 |
50066,000 |
2010 |
281464,879 |
53503,355 |
На основі наведених даних побудуємо лінійну регресійну модель у вигляді:
,
(2.1)
де
– параметри, які треба знайти;
– відхилення фактичних значень
від лінії регресії.
Параметри знайдемо за допомогою метода найменших квадратів, який стверджує, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць є мінімальною:
.
(2.2)
Значення, знайдені за допомогою вказаного методу мають вигляд (див. розрахунки в Додатку Р):
=
10,5244 (2.3)
=
-275101,5 (2.4)
Отже, розрахункові значення обчислюються за формулою:
-275101,5
+ 10,5244*хі
Рис. 2.14. Результати економетричного моделювання
Як бачимо, при збільшенні податку на додану вартість на одну умовну грошову одиницю загальні доходи Державного бюджету збільшується на 10,524 умовних грошових одиниць.
Середньоквадратична помилка регресії:
=
13024,1 (2.5)
Відносно
середньо вибіркового значення
це становить 5,58%
Коефіцієнт детермінації для даної моделі дорівнює
=
0,9328 (2.6)
Перевіримо
адекватність лінійної моделі за критерієм
Фішера. Для цього за статичними таблицями
F-розподілу Фішера для 5%-ого рівня
значимості (задаємо довільно) та при
степенях вільності відповідно 1 і n-2
знайдемо критичне значення
10,13.
Розраховане значення F-критерію Фішера
відповідно дорівнює
41,65
Таким чином, розраховане значення F більше ніж критичне. Отже, можна зробити висновок про адекватність моделі за F-критерієм Фішера.
Перевіримо
значимість коефіцієнта регресії
,
який оцінено. Це можна зробити за
допомогою аналізу його відношення до
свого стандартного відхилення
:
1,6308
6,4536
Критичне
значення t-статистики знаходимо за
статистичними таблицями t-розподілу
Стьюдента при рівні значимості
(задаємо довільно) та ступенях вільності
n-2:
3,182.
Таким
чином, обраховане значення більше ніж
критичне. Отже ми відкидаємо нульову
гіпотезу про те, що
і робимо висновок, що
з
надійністю 95% відрізняється від нуля.
Для
оцінки впливу показників
на
без урахування одиниць виміру обчислимо
коефіцієнти еластичності за формулою:
Рис. 2.15. Результати оцінки еластичності
Таким чином, при збільшенні податку на додану вартість еластичність загальних доходів Державного бюджету зменшується.
Еластичність, що обчислена на основі середніх значень змінних, складає
2,1779
Як бачимо, при збільшенні податку на додану вартість на 1% загальні доходи Державного бюджету збільшуються в середньому на 2,1779 %.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КАСОВОГО ВИКОНАННЯ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ