Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6_shrift.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
04.08.2019
Размер:
417.28 Кб
Скачать
  1. Методика проведення рольової гри

До активних форм навчання, які сприяють засвоєнню до 70% матеріалу, відносяться рольові ігри. Під час їх проведення розігруються ситуації, які студентам не траплялися у повсякденному житті. Кожна рольова гра може тривати декілька хвилин, за цей час студент має розіграти певну ситуацію всіма придатними для цього засобами. Метою рольових ігор є допомога студентам у дослідженні їх почуттів, думок та дій у вільній сприятливій обстановці. Рольові ігри можуть дати багатий матеріал для обговорення. Методика проведення:·   сформулювати проблему, яку буде ілюструвати рольова гра; визначити відповідно до сценічних ситуацій дійових осіб, їх кількість;·   вибрати спостерігачів рольової гри. Рольові ігри імітують реальні життєві події, тому вони повинні стосуватися проблем, на які немає однозначної відповіді. Викладач, не нав’язуючи своє бачення, може підкреслити ті моменти, в яких вдалося досягти згоди, і залишити відкритими ті, які потребують подальшого обговорення.

Білет №9

  1. Нестандартні уроки, класифікація методики проведення

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

  1. Методична структура проблемного уроку

Оскільки показником проблемності уроку є наявність у його структурі етапів пошукової діяльності, природно

- Створення проблемної ситуації і постановка проблеми. -Висування припущень, гіпотез та їх обгрунтування. -Доказ гіпотез. -Перевірка правильності вирішення проблеми. - Формулювання висновків. -Застосування знань у незнайомій (нестандартній) ситуації. Структура уроку лежить в основі тематичного та поурочного плану, зумовлюють логіку аналізу уроку. Структурними елементами проблемного уроку: 1) актуалізація колишніх знань учнів 2) засвоєння нових знань і способів дії;3) формування умінь і навичок. Ця структура відображає основні етапи навчання та етапи організації сучасного уроку.

3. Структура професійної діяльності інженера-педагога

Діяльність інженера-педагога пов’язана з необхідністю спрямовувати, організовувати та здійснювати навчально-виховний процес у професійних навчальних закладах, знати характеристики педагогічної діяльності, застосовувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію. Професійно-педагогічних умінь, без яких неможлива інженерна-педагогічна діяльність. Першу групу становлять пізнавальні уміння. До них відносяться уміння самостійно здобувати інженерно-технічні психолого-педагогічні та виробничо-технологічні знання, визначати в них головне, узагальнювати і систематизувати їх, а також особистий педагогічний досвід досвід новаторів у педагогіці та техніці. Друга група — це дидактичні уміння, пов'язані зі створенням педагогічного (дидактичного) проекту навчання відповідного рівня, в який обов'язково повинні входити такі компоненти, як цілі навчання, його зміст, методи і форми ревлізації процесу викладання і контролю знань, умінь та навичок навчаємих. Організаційні уміння складають третю групу.Вони є передумовою реалізації раніш розробленого дидактичного (методичного) проекту безпосередньо в конкретних умовах навчального процесу. Четверта група умінь -комунікативно-режисерські,які супроводжують процес формування загальнопедагогічних умінь, пов'язаних з навчанням, набуттям педагогічногодосвіду, який потім перетворюється у педагогічну майстерність. Прогностичні уміння, вони обумовлюють можливість передбачення результатів спроектованого заздалегідь навчально-виховного процесу. Загальноінженерні уміння є інженерним елементом підготовки інженера-педагога.

Білет №10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]