Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екз.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
615.42 Кб
Скачать
  1. Характеристика основних форм організації виробництва.

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш великих підприємствах (інтеграційних структурах). Види: агрегатна, технологічна, заводська.

Деконцентрація виробництва як форма його організації та пріоритетний зворотний процес стає об‘єктивно необхідною в період формування і розвитку ринкових відносин між виробниками та споживачами. Такий сучасний процес здійснюється з допомогою створення широкої мережі малих і середніх підприємств, розукрупнення існуючих великих підприємств. Як свідчить світовий досвід, заново створювані малі підприєм­ства (фірми) є технічно передовими, спеціалізованими, мобі­льними та економічно ефективними.

Спеціалізація виробництва відображає процес зосе­редження діяльності підприємства (фірми) на виготовленні пев­ної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг).

Види спеціалізації підприємств: предметно спеціалізовані; подетально; технологічно (стадійно) спеціалізовані;функціонально спеціалізовані.

Конверсія виробництва характеризує істотне (інколи повне) перепрофілювання частини (усього) виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впли­вом докорінної зміни ринкового середовища чи глобальних чин­ників розвитку економіки. Види: предметно-функціональна.

Коперування є формою виробничих зв'язків між під­приємствами різних галузей, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно пов'язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною постій­ністю зв'язків між продуцентами та обов'язковим дотриман­ням підприємствами-суміжниками техніко-технологічних ви­мог головних підприємств, що випускають готові до спожи­вання (використання, експлуатації вироби). Види: предметне, галузеве, регіональне, міждержавне.

Комбінування виробництва — процес органічного по­єднання в одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв, які належать до різних галузей промисловості або народного господарства в цілому. Види: вертикальне, горизонтальне, змішане.

Диверсифікація виробництва – одночасний розвиток кількох (багатьох) технологічно не пов‘язаних видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту продукції підприємства. Види: різногалузева технологічно не зв‘язана.

  1. Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками. Оцінка якості передбачає визначення: - абсолютного рівня якості (шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів) -відносного (шляхом порівняння показників продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних товарів).

-перспективного (враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки). -оптимального (тобто такого рівня, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною).

Показники якості продукції можна поділити на дві групи: перша – диференційовані (поодинокі) показники; друга – загальні показники якості всього обсягу продукції яку виробило підприємство. В свою чергу диференційовані діляться на:

-одиничні (характеризують будь-яку одну властивість одиниці продукції).

-комплексні (характеризують декілька властивостей одиниці продукції одночасно).

Методи оцінки рівня якості виробів: 1) об‘єктивний – оцінка рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, лабораторного аналізу і вимірювань. 2) органолептичний – результати від сприйняття органами чуттів людини без технічних вимірювань. 3) диференційований – порівняння показників конкретного виробу з відповідними параметрами виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів. 4) комплексний –визначення узагальнюючого показника рівня якості виробу.

Конкурентоспроможність продукціїсукуп­ність її властивостей, що характеризує міру задо­волення конкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витри­мувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.

Конкурентоспроможність товарів закла­дається ще на стадії проектування виробів. У про­цесі виробництва матеріалізуються визначальні елемен­ти конкурентоспроможності продукції: якість і витра­ти. Моделювання і визначення рівня конкурентоспромо­жності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

Кількісна оцінка конкурентоспроможності одно параметричної продукції: Кп=(Еоп\Епк)*k1*k2*k3, де Еоп,Епк – ефективність оцінюваної та продукції-конкурента, а ккк-коригуючі коефіцієнти, що враховуються конкурентні переваги.

Ефективність продукції визначається через зіставлен­ня її корисного ефекту за нормативний строк служби із сукуп­ними витратами за життєвий цикл виробу.

Корисний ефект виробу звичайно обчислюється за од­ним показником, визначеним для оцінки конкурентоспро­можності (продуктивність, потужність, енергоємність, ка­лорійність тощо).

Сукупні витрати за життєвий цикл виробу включають витрати, що пов'язані з маркетингом, конструкторсько-тех­нологічною підготовкою виробництва, безпосереднім ви­готовленням і сервісним обслуговуванням.