- •1Державне обвинувачення поняття.
- •3.Принцип змагальності та рівності проц.Прав і можливостей
- •4.Принцип диспозитивності
- •5.Завдання і повноваження прокурора в судовому засіданні.
- •Призначення державного обвинувача у кримінальній справі
- •7.Підготовка прокурора до підтримання держ.Обвинувачення
- •Методика вивчення прокурором справи під час підготовки до судового розгляду
- •8.Формування наглядового провадження
- •10. Межі судового розгляду
- •11. Повноваження у попередньому розгляді
- •12.Підстави та порядок відводу прокурора у судовому засіданні.
- •13.Засоби фіксування судового процесу у кримінальній справі та роль прокурора в їх застосуванні.
- •14.Обґрунтування прокурором позиції щодо обсягу та порядку дослідження доказів в суді.
- •16.Тактика державного обвинувача в суді
- •18.Особливості подання матеріалів експертиз.
- •(Зі стадії попереднього розгляду)
- •20. Підстави і умови спрощеної процедури
- •21.Завдання та повноваження прокурора при спрощеній процедурі
- •22. Підстави та проц.Порядок заявлення судового доручення
- •23.Правові підстави і проц.Порядок зміни обвинув.
- •У постанові про зміну обвинувачення прокурор:
- •24.Правові підстави та проц.Порядок відмови від обвинув.
- •25.Форма і зміст постанов про зміну і відмову від обвинувачення
- •У постанові про зміну обвинувачення прокурор:
- •30.Обґрунтування прокурором позиції в судових дебатах щодо призначення підсудному покарання за сукупністю злочинів і вироків
- •31.Внесення прокурором зауважень на протокол судового засідання
- •32 Особливості використання репліки державним обвинувачем
- •34.Окрема ухвала (постанова) суду першої інстанції підстави, порядок винесення і оскарження
- •Апеляційне:
- •Строки і порядок внесення апеляцій на судові рішення у кримінальних справах.
- •35.Форма і зміст апеляції та касаційної скарги прокурора на судове рішення у кримінальній справі
- •Стаття 4008. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку з нововиявленими обставинами
- •46.Участь прокурора у судовому розгляді справ про застосування примусових заходів виховного характеру
- •49.Підтримання державного обвинувачення у кримінальних справах про злочини
- •50,51Звільнення від кримінальної відповідальності
3.Принцип змагальності та рівності проц.Прав і можливостей
Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність
Розгляд справ у суді відбувається на засадах змагальності.
При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той самий орган чи на одну і ту само особу.
Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник.
Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник.
Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Функція розгляду справи покладається на суд.
Змагальність у судовому процесі означає розмежування функцій обвинувачення, захисту та вирішення справи, що обумовлює необхідність участі прокурора у розгляді усіх кримінальних справах та при будь-якому розгляді їх у суді (за винятком справ приватного обвинувачення, які порушуються судом за заявою потерпілого, або у випадках відмови прокурора від обвинувачення та підтримання останнього потерпілим).
Змагальність — це така побудова процесу, за якої заінтересовані сторони, сторони обвинувачення та захисту мають рівні можливості для відшукання істини та відстоювання своїх тверджень або оспорювання тверджень іншої сторони, функція обвинувачення і захисту відокремлені від правосуддя і розслідування, при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатись на один і той самий орган чи на одну і ту саму особу, обвинувачений може здійснювати свій захист як самостійно, маючи всі права щодо дослідження доказів, так і з допомогою захисника, правосуддя здійснюється судом з додержанням принципу гласності та інших засад судочинства.
Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявления відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ в судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.
Змагальність передбачає відокремлення обвинувачення від суду, незалежність суддів та процесуальну самостійність слідчого, процесуальну рівність сторін, незаінтересованість суду в результатах справи.
4.Принцип диспозитивності
Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність
Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Функція розгляду справи покладається на суд.
Диспозитивнісшь — характерна особливість кримінального процесу, яка проявляється в тому, що судовому розгляду справи, де повною мірою реалізується принцип змагальності сторін, передує досудове розслідування, а при цьому на слідчого, а потім у судовому процесі і на суд, як на представників державної влади, покладається обов'язок встановлення істини, всебічного дослідження обставин справи, доказування в цілому, при цьому самі слідчі і судді мають бути процесуально самостійними і незалежними та забезпечити умови для реалізації іншими учасниками процесу своїх прав і свобод, здійснення правосуддя.