31.Внесення прокурором зауважень на протокол судового засідання

Внесення прокурором зауважень на протокол судового засідання, порядок їх розгляду.

Стаття 88. Зауваження на протокол судового засідання

Сторони мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох діб після повідомлення про виготовлення протоколу або після закінчення строку на його виготовлення подавати свої письмові зауваження з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу.

Коментар; Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються прокурор, який брав участь у розгляді справи, і ті учасники судового розгляду, які заявили кло­потання про ознайомлення з ним. З моменту одержання цього повідомлення вони вправі протягом трьох діб оз­найомитись з протоколом і подати на нього зауваження. За наявності поважних причин цей строк може бути про­довжений постановою головуючого. У разі умисного затягування ознайомлення з протоко­лом судового засідання чи виставлення не передбачених законом умов для його ознайомлення, особа, яка пред'являє протокол для ознайомлення, складає про це протокол і передає його головуючому. Головуючий у таких випадках затверджує графік ознайомлення, який с обов'язковим для особи, що знайомиться з протоколом су­дового засідання. За наявності поважних причин визна­чені у графіку строки ознайомлення з протоколом можуть бути продовжені постановою головуючого. Після закінчення визначеного в графіку строку головуючий своїм розпорядженням припиняє ознайомлення з прото­колом. Головуючий розглядає зауваження на протокол судо­вого засідання і в разі згоди з ними посвідчує їх пра­вильність.При незгоді головуючого з зауваженнями вони вно­сяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгля­ду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень.

Стаття 88-1. Розгляд зауважень на протокол судового засідання Зауваження на протокол розглядаються: якщо справа розглядалася суддею одноособово - головуючим; якщо справа розглядалася колегіально - цим складом суду чи більшістю цього складу. Суд розглядає зауваження на протокол судового засідання і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні з повідомленням сторін про час і місце його проведення. Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду зауважень. При розгляді зауважень може відтворюватися технічний запис процесу. Розглянувши зауваження, головуючий - постановою, а колегія суддів - ухвалою за наявності до того підстав посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду і приєднує до матеріалів справи. Зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду.

32 Особливості використання репліки державним обвинувачем

КПК (ч. 5 ст. 318) надає учасникам судових дебатів право обмі­нятися репліками. Репліка — особливий вид промови, не завжди обов'язковий. Вона є не доповненням обвинувальної промови, а самостійним видом промови. Репліка являє собою коротке запере­чення на промову, виголошену іншим учасником судових дебатів. Реплікою прокурору доцільно користуватися у таких випадках, коли:

а) захисник перекрутив факти, обставини справи, обвинувальну промову прокурора; дав завідомо неправдиве тлумачення закону; допустив неетичні висловлювання або образу на адресу органа роз­слідування, державного обвинувача; перекрутив характеристики потерпілих, принизив їх честь та гідність;

б) виникла суперечка щодо застосування кримінального закону;

в) державний обвинувач в своїй промові недостатньо висвітив питання, які мають значення при постановленні вироку, або допус­тив помилку, обмовився;

г) з'явились нові міркування після промови захисника;

д) державний обвинувач під впливом промови захисника змінив свою позицію щодо кваліфікації злочину, дійшов до висновку про необхідність виключення з обвинувачення окремих епізодів;

є) виникли заперечення щодо промов інших учасників судових дебатів.

Репліка прокурора, як правило, носить полемічний характер. Це відповідь, зауваження, заперечення прокурора на промову захисни­ка. В репліках відбувається змагання процесуальних супротивників, в якому кожний відстоює свої погляди. Прокурору необхідно оволодіти засобами полеміки і вміти вправно використовувати їх в репліці. Спро­стовуючи доводи захисника, прокурору доцільно:

— не залишати без зауваження сильні доводи противника, але, заперечуючи, не повторювати міркувань, раніше висловлених в обвинувальній промові;

— відповідати фактами на слова;

— не заперечувати безсумнівних доказів і правильних міркувань противника;

— не заперечувати неймовірного.

Неприпустимо використовувати репліки для особистих випадів про­ти захисника, з другорядних, неістотних, непринципових положень.

На відміну від обвинувальної промови репліка не має структури, розділів. Її побудова визначається змістом заперечення на промову, виголошену захисником; необхідністю скоректувати і доповнити деякі положення обвинувальної промови після виступу в дебатах захисни­ка. Прокурор стримано, коректно звертається до суддів та інших учасників процесу і роз'яснює причини, що спонукали його виго­лосити репліку. Після цього він коротко перераховує питання, з якими не згоден в промові захисника, заперечує йому, викладає суть своїх зауважень, висновків. Репліку можна використати лише один раз.

Прокурор буде виголошувати репліку впевнено і переконливо, якщо буде дотримуватись таких правил.

Перше — не перебивайте промову захисника, навіть якщо вона для Вас образлива, уважно слухайте її і обмірковуйте зміст відповіді у репліці;

друге — скориставшись реплікою, не кричіть, не підвищуйте інтонацію, а висловлюйтесь підкреслено спокійно і стримано;

третє — володійте собою, будьте поблажливі і коректні;

четверте — говоріть коротко і лише про те, що має суттєве та принципове значення;

п'яте — якщо не знаєте, про що казати в репліці, не допускайте марнослів'я, краще відмовтесь від неї;

шосте — не повторюйте в репліці положень, висновків, заува­жень, які раніше були проголошені в обвинувальній промові;

сьоме — кожне речення, слово і промову в цілому виголошуйте грамотно, переконливо, без пафосу та зарозумілості.

Якщо в розгляді кримінальної справи про злочини, вчинені гру­пою осіб, бере участь декілька захисників, то в репліці прокурор може наводити заперечення проти будь-яких положень, висловле­них захисниками в цілому, або окремими з них. При цьому потрібно конкретизувати, з приводу виступу якого саме захисника виголо­шується репліка.

Прокурору доцільно використати репліку, коли він в своїй промові недостатньо висвітлив питання (це, насамперед, стосується справ групових, багатоепізодних), що мають значення при постановленні вироку або допустив помилку, обмовився, випустив епізод із обви­нувачення. Промовчати в цих випадках прокурор не має права, оскільки він зобов'язаний сприяти суду у постановленні вироку, який ґрунтується на законі. Безумовно, на першому місці тут повинні бути не амбіції прокурора (він не має права на помилку, а якщо поми­лився, то це треба визнати), а процесуальний обов'язок. Наприклад, державний обвинувач в своїй промові неправильно орієнтував суд на застосування режиму виправно-трудової колонії для підсудного. Він використовує репліку і виправляє свою помилку. Таким чином, репліка прокурора сприяє попередженню судової помилки, постановленню законного та обґрунтованого