- •1.1. Початок Першої світової війни. Воєнні дії в 1914р. На українських землях.
- •1.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941—1944 рр. Голокост.
- •2.2. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.
- •3.2. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •4.2. Освіта, наука та культура України в 70-х—80-х рр. XX ст.
- •5.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •6.1. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •6.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •7.1. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 — початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •7.2. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •8.1. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •8.2.Проголошення державної незалежності України.
- •9.2. Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр.).
- •10.1. Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •10.2. Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. Та її історичне значення.
- •11.2. Політична ситуація в Україні в 1985—1991 рр.
- •12.1. Внутрішня і зовнішня політика ДиректоріїУнр. С.Петлюра
- •12.2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •13.2. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •14.1. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •14.2. Державотворчі процеси в Україні у 1991—2005 рр.
- •15.1. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки. О. Шумський, м. Скрипник.
- •15.2. Сучасна українська наука і освіта: досягнення і перспективи.
- •17.1. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •17.2. Україна на початку XXI століття.
- •18.1. Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.
- •19.2. Політичне життя в Україні. Вибори Президента України 2004 рр.
- •20.2. Культура України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •21.1. Голодомори 1921—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946-1947 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •21.2. Повсякденне життя українців у 1964— 1985 рр.
- •23.1. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •23.2. Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •25.1. Входження усрр до складу срср.
- •25.2. Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
7.1. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 — початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
Проголошення УНР не відповідало цілям більшовиків — створення пролетарської держави: для них Україна була цінним джерелом матеріально-технічних і людських ресурсів. У цих умовах 4 грудня 1917 р. Українська ЦР одержала урядову радіотелеграму з Петрограда, підписану В. Леніним і Л. Троцьким. Цей документ називався Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради. Відповідно до нього УНР визнавалася, а влада Центральної Ради — ні. УЦР повинна була визнати радянську владу і виконати такі ультимативні вимоги:
1) відмовитися від створення Українського фронту;
2) не пропускати військові частини з фронту на Дон (до генерала О. Каледіна) та Урал;
3) допомагати військам більшовиків на Південному фронті в боротьбі з генералом О. Каледіним;
4) призупинити роззброювання радянських полків і червоногвардійців в Україні.
Генеральний Секретаріат відмовився виконати ці вимоги, після чого війна між більшовицькою Росією та УНР стала неминучою. Проти УНР було кинуто 30-тисячне угруповання Червоної армії на чолі з В. Антоновим-Овсієнком, М. Муравйовим, І. Єгоровим. Дуже швидко було захоплено Харків, Полтаву, Чернігів. Протягом січня 1918 р. більшовики зайняли Лівобережну Україну. Кривавий бій розгорівся 16 січня 1918 р. під Крутами, у якому загинуло кількасот студентів і гімназистів, які чинили опір більшовицькому наступу.
Додаткова інформація Із твору У ласа Самчука «Крути»: «...Українська молодь, що... з Піснями виїхала зі столиці України під стан¬цію Крути, щоб там умерти, була першою... хто відверто... й рішуче вступив у боротьбу... її ідеалом було — власна державність, власне суверенне життя, своя духовність. [У її боротьбі лунав] мотив опору марксизму, мотив молодого, амбітного й гордого народу, глибоко переконаного, що тільки незалежність на землях предків дасть повну впевненість, що більшовизм... буде стерто з пове¬рхні нашої планети». За умов погіршення військово-політичної ситуації в Україні на засіданнях Малої Ради УЦР неодноразово висувалися вимоги проголосити незалеж¬ність України. 9 січня 1918 р. УЦР прийняла IV Універсал. Основні положення цього документа, розробленого на основі проектів М. Гру шевського, В. Винниченка і М. Шаповала, були такими:
— УНР проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою'українського народу;
— УНР установлювала мирні взаємини із сусідніми державами — Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими; — УЦР виступала від імені народу України до скликання Українських Установчих Зборів;
— Генеральний Секретаріат (уряд) був перейменований на Раду Народних Міністрів;
— урядові доручалося закінчити мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, укласти з ними мир;
— передбачалися демобілізація армії та створення народної- міліції, запровадження суворого контролю над банками, навесні — роздача зем¬лі селянам без викупу.
Після прийняття IV Універсалу ЦР прийняла закон про ліквідацію права власності на землю (19 січня 1918 р.) і закон про національно-персональну автономію.
Додаткова інформація
Із закону УЦР про національно-персональну автономію:
Ст. 1. Кожна з націй, що населяють Україну, має право в межах УНР на націо¬нально-персональну автономію: право на самостійний устрій свого національного життя... Це є невід'ємне право націй, і жодна з них не може бути позбавлена цього права чи обмежена в цьому.
IV Універсал відіграв важливу роль в історії української державності. Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Із проголошенням незалежності вона отримала змогу вести самостійну міжнародну політику і укласти Берестейський Мирний договір з країнами Четверного союзу.
Наприкінці січня 1918 р. більшовики захопили Київ і розпочали «червоний терор».
Головні причини поразки військ УЦР у війні з радянською Росією:
— керівництво УЦР не змогло створити боєздатну національну армію;
— значна частина населення зайняла нейтральну позицію стосовно подій, що відбувалися; — соціальна невдоволеність внутрішньою політикою УЦР у селах і містах (затримка зарплатні залізничникам, робітникам; затримка проведення аграрної реформи);
— віра українських солдатів в обіцянку більшовицького уряду роздати землю і покласти край війні;
— політична і психологічна непідготовленість керівництва УЦР до війни (українські соціалісти в ЦР вважали, що війна між соціалістичними урядами неможлива в принципі);
— нездатність керівників національно-визвольного руху повести за собою широкі народні маси.
Висновок. Війна радянської Росії з УНР негативно вплинула на перебіг національно-визвольної революції, а УЦР не змогла згуртувати українські сили для відсічі більшовицькому вторгненню. Прийняття IV Універсалу ЦР стало визначною подією у розвитку української державності. Україна нарешті проголосила про свою незалежність. І хоча ідея самостійності зазнала краху, вона надихала майбутні покоління На боротьбу за незалеж¬ність України.
Дати: 4 грудня 1917 р., 16 січня 1918 р., 22 січня 1918 р.
■ Поняття, терміни, назви: ультиматум, IV Універсал, Крути.
■ Особистість в історії: В. Ленін, Л. Троцький, М. Грушевський.