- •1.1. Початок Першої світової війни. Воєнні дії в 1914р. На українських землях.
- •1.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941—1944 рр. Голокост.
- •2.2. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.
- •3.2. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •4.2. Освіта, наука та культура України в 70-х—80-х рр. XX ст.
- •5.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •6.1. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •6.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •7.1. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 — початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •7.2. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •8.1. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •8.2.Проголошення державної незалежності України.
- •9.2. Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр.).
- •10.1. Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •10.2. Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. Та її історичне значення.
- •11.2. Політична ситуація в Україні в 1985—1991 рр.
- •12.1. Внутрішня і зовнішня політика ДиректоріїУнр. С.Петлюра
- •12.2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •13.2. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •14.1. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •14.2. Державотворчі процеси в Україні у 1991—2005 рр.
- •15.1. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки. О. Шумський, м. Скрипник.
- •15.2. Сучасна українська наука і освіта: досягнення і перспективи.
- •17.1. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •17.2. Україна на початку XXI століття.
- •18.1. Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.
- •19.2. Політичне життя в Україні. Вибори Президента України 2004 рр.
- •20.2. Культура України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •21.1. Голодомори 1921—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946-1947 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •21.2. Повсякденне життя українців у 1964— 1985 рр.
- •23.1. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •23.2. Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •25.1. Входження усрр до складу срср.
- •25.2. Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
14.1. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
Неп (нова економічна політика) — політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності й економічних методах керування народним господарством. Рішення про її проведення було прийняте на X з'їзді РКП(б) (березень 1921 р.). Неп розглядали як перехідну форму від капіталізму до соціалізму. Необхідність заміни політики воєнного комунізму новою економічною політикою була обумовлена станом у країні, що виявився:
— у економічній кризі (повна руїна, параліч економіки, інфляція);
— внутрішньополітичній кризі (селянські заворушення, повстання крон-штадтських матросів навесні 1921 р.);
— кризі всередині керівної партії РКП(б).
Неп базувався на концепції переходу до соціалізму через державний капіталізм. Основні принципи непу:
— державна монополія у торгівлі;
— державна власність на великі та оренді підприємства;
— госпрозрахунок у промисловості;
— гальмування розвитку великих індивідуальних господарств на селі тощо. Неп приніс такі зміни у сільське господарство:
— продрозкладка була замінена на продподаток, розмір якого, вдвічі менший за продрозкладку, був заздалегідь відомий селянинові, що поси¬лювало його зацікавленість у підвищенні продуктивності свого господарства;
— селяни здобули можливість продавати лишки своєї продукції через кооперативні організації чи на ринках;
— було ліквідовано кругову поруку — кожний селянин платив самостійно. Хоча реалізація цих змін відбувалася досить суперечливо, було покладено початок позитивним зрушенням.
Неп у промисловості виявлявся у такому:
— здавання в оренду націоналізованих дрібних і середніх промислових підприємств їхнім колишнім власникам;
— проведення децентралізації керівництва промисловістю;
— переведення багатьох підприємств на госпрозрахунок;
— скасування загальної трудової повинності, формування ринку робочої сили;
— перехід від зрівняльної заробітної плати до відрядної;
— залучення іноземного капіталу у формі концесій.
Неп у галузі торгівлі й фінансів запроваджував: — відмову від прямого продуктообміну й повернення до приватної торгівлі;
— появу багатьох видів торгівлі — приватної, кооперативної, державної; відкриття у великих містах торговельних бірж;
— випуск (з 1922 р.) конвертованого червінця, що дорівнював 10 золотим карбованцям і був забезпечений золотом на 25 %;
— різні (86 видів) податки як джерела постійного поповнення держбюджету; введення платні за комунальні, транспортні та інші послуги.
В Україні неп почав реалізовуватися пізніше — з 1922 р. Його запровадження було пов'язане з певними труднощами. Так, комнезами, створені в Україні, які об'єднали бідні верстви сільського населення, серйозно виступали проти запровадження непу. Однак загалом неп відіграв важливу роль у розвитку сільського господарства, а денаціоналізація підприємств промисловості України дозволила швидко відновити промисловість та наситити ринок товарами.
Однак неп не міг бути тривалим, бо базувався на двох протилежностях: в економіці панували ринкові відносини, у політиці — адміністративно-командна система, що прагнула підкорити економіку своїм політичним цілям. Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері, а незалежними власниками було важко керувати. Тому в 1929 р. сталінське керівництво відмовилося від непу. Висновок. Під час непу було досягнуто високих темпів розвитку країни. У найкоротший термін було відновлено господарство країни, різко зріс життєвий рівень населення. Для незалежної України неп дає певний досвід ринкових відносин і вміння в найкоротший термін вивести країну з кризи.
Дати: березень 1921 р., 1922 р., 1929 р.
■ Поняття, терміни, назви: неп, продподаток, червінець, госпрозраху¬нок.