Психофізіологічні якості
До особових елементів конфлікту слід віднести також такі психофізіологічні якості людей, які знайшли свій вираз у виділенні двох типах особі:
1) художнього і
2) розумового.
Цей розподіл обумовлений тим, що мозок людини складається з двох півкуль, кожне з яких «відповідає» за свої функції організму і психіки.
У людей, що відносяться до художнього типу, домінує права півкуля мозку. Для них характерні яскраві образи, що виникають у наслідок жвавого сприйняття. У представників розумового типу домінує ліва півкуля. У них переважають абстрактне мислення, прагнення до теоретизування, логічні міркування, раціональність переважає над емоційністю. Говорити, хто з них розумніше, або який тип «краще» також, як і у попередньому випадку, не має сенсу. Йдеться лише про дві специфічні особливості сприйняття світу людиною. Проте їх слід враховувати, коли йдеться про спілкування і взаємодію людей, оскільки різка розбіжність між людьми по цих якостях може стати причиною виникнення конфлікту.
Установки особистості, побудова ідеального типу індивідуальності
До важливих особистісних елементах конфлікту слід віднести установки особи, побудову ідеальних типів індивідуальності. У цій святи німецький філософ і психолог Едуард Шпрангер (1882 – 1963 рр.) в своєму творі «Форми життя» виділив шість основних ідеальних типів людей, відповідних відмінностям в їх ціннісних орієнтаціях.
1 Теоретична людина — має теоретичну установку. У свою практичну поведінку він всюди вносить систему і логіку. У найбільш чистому вигляді ця форма життя утілюється в професійних учених. Люди цього типу є дуже складною натурою.
Економічна людина він необов'язково пов'язаний з виробництвом. Найголовніше, що основним мотивом, що визначає характер його буття, є корисність. Сенс його дій не в самій діяльності, а в її корисному ефекті.
Естетична людина – це естетично переживаючі душі. Ці люди живуть у світі фантазій, через яку вони й сприймають реальну дійсність. Естетична людина володіє особливою здатністю передбачення або проникаючою інтуїцією. Для людей цього типу найголовнішою є краса душі та світу фантазій, а безпосереднє зіткнення із світом для них завжди хворобливо.
4 Соціальна людина — повністю звернений до чужого життя і «відчуває себе в іншому». Його потреба в самозреченні заради іншого є провідною життєвою потребою, а всі духовні дії, що мають відношення до прагматики повністю виключаються. Для нього соціальна установка є організуючим принципом душевного життя, а вищий прояв соціальної спрямованості любов, що визначає все індивідуальне буття.
Політична людина провідною життєвою установкою для нього є влада як здатність і прагнення робити власні ціннісні орієнтації провідним мотивом інших людей. Головна сторона життя такої людини — самоствердження через володіння владою.
Релігійна людина – це людина, чия духовна структура постійно і цілком спрямована на досягнення вищого переживання релігійних цінностей.
Типи індивідуальності, як й типи характеру особи, в житті рідко зустрічаються в «чистому» вигляді. Кожна людина лише в тому або іншому ступені пов'язана з ідеальним типом і наближається до нього. Але це не означає, що їх можна ігнорувати при розгляді елементів конфлікту. Навпаки, їх слід враховувати при аналізі конфліктної поведінки, бо вони, як й інші особистісні чинники, відіграють важливу роль в його виникненні та розвитку.