2. Характеристика Кримінального кодексу України.

Кримінальний кодекс України (ККУ) був прийнятий ВРУ 05.04.2001 р. і набрав чинності 01.09.2001р.

ККУ є базою для Кримінально-виконавчого та Кримінально-процесуального кодексів України та інших кримінальних законів.

ККУ складається з Загальної та Особливої частин.

Загальна частина ККУ містить норми,що відображують основні цілі, завдання, призначення кодексу, підстави кримінальної відповідальності, чинність законів, поняття злочину та його види співучасть у злочинах, повторність та рецидиви злочинів тощо.

Особлива частина ККУ – передбачає конкретні норми про відповідальність за окремі види злочинів і зазначені покарання щодо осіб, що їх вчинили.Ці норми передбачають відповідальність за злочини проти:

• особи, її конституційних прав і свобод;

• власності;

• у сфері господарської діяльності;

• у сфері охорони довкілля;

• проти громадської безпеки, безпеки виробництва та транспорту;

• проти здоровя населення, громадськогопорядку й моральності;

• авторитету органів державної влади та місцевого самоврядування;

• у сфері службової діяльності;

• проти правосуддя, порядку несення військової служби, проти миру та міжнародного правопорядку тощо;

Частини ККУ поділяються на розділи та статті.

Загальна частина складається з 15 розділів, Особлива – 20 розділів, систематизованих за групами споріднених суспільних відносин.

В Особливій частині містяться норми, що встановлюють кримінальну відповідальність за окремі види злочинів. Норми цієї частини складаються з двох елементів – диспозиції ( визначається зміст злочину) та санкції (передбачене вид т а розмір покарання).

3. Чинність кримінального законодавства за часом, у просторі, за колом осіб.

Дія кримінального закону поширюється на всю територію України. Усі особи (громадяни України ,іноземці, особи без громадянства), які вчинили злочини на території України підлягають відповідальності на підставі ККУ.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших горомадян, які згідно з чинним законодавчтвом вчинили і міжнародними договорами не підсудні в кримінальних справах судам України , вирішується дипломатичним шляхом.

Громадяни України та особи без горомадянства, які перебувають на території України, підлягають кримінальній відповідальності за вчинені злочини в межах України на підставі ККУ.

Чинність кримінальног закону у часі характенризується :

1). Злочин і покарання визначаються законом, що діяв на час вчинення злочину;

2). Закон зворотньої сили не має, тобто він не розповсюджується на злочини, скоєні до введення в дію цього закону;

4. Кримінальна відповідальність – визначення ,ознаки та підстави.

Кримінальна відповідальність -це один з видів юридичної відповідальності.

Кримінальна відповідальність – це обов’язок особи, яка вчинила злочин, дати звіт та нести відповідальність за свої дії перед державою та уповноваженими на те органами (дізнанння, попереднього розслідування, прокуратури, суду). Вона пов’язана з державним осудом, а також обмеженнями особистісного, майнового чи іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду.

Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ч.1. ст.2 ККУ є вчинення особою суспільнонебезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ККУ.

Прицьому важливим є вчинення небезпечного діяння в реальній дійсності – фактична сторона відповідальності тапередбаченість такого діяння в ККУ – юридична сторона.

Доки немає доказів щодо вчинення особою злочину вона вважається невинною у скоєнні злочину, це необхідно ще довести, тобто діє «презумція невиновності».

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за один злочин більше одного разу.

Мета покарання – виправити, перевиховати засудженого, вплинути на інших осіб, щоб не скоювали злочинів.