- •Причини виникнення і поширення наркоманії
- •Сучасні уявлення про профілактику наркоманії
- •1.1 Сучасні уявлення про профілактику наркоманії
- •1.2 Первинна профілактика залежності від психоактивних речовин, її цілі і завдання
- •Цілі первинної профілактики
- •Стратегія первинної профілактики
- •1. Комплексність Узгоджене взаємодія:
- •2. Диференційованість
- •3. Аксіологічному (ціннісна орієнтація)
- •5. Послідовність (етапність)
- •6. Легітимність
- •1.3 Що необхідно знати педагогам, батькам і отруднікам правоохоронних органів при проведенні профілактичної роботи з попередження розповсюдження наркотиків і зловживання ними в молодіжному середовищі.
5. Послідовність (етапність)
Принцип послідовності або етапності передбачає, що її цілі і завдання мають бути:
розділені на загальні, стратегічні і приватні (етапні), тобто не можуть бути реалізовані одномоментно або аврально, за типом разової кампанії;
на кожному етапі можливість реалізації поставлених цілей і завдань повинна бути підтримана відповідним цільовим фінансуванням;
для забезпечення послідовності або «алгоритму» кроків у реалізації системної профілактики в неї повинен обов'язково входити соціально-психологічний моніторинг, орієнтований не тільки на оцінку суб'єктивних і об'єктивних чинників розповсюдження наркотиків, але і на формування структур і елементів системи стримування, розповсюдження, системи соціально-психологічної підтримки.
6. Легітимність
Легітимність передбачає необхідну правову базу антинаркотичної профілактичної діяльності. До правової базі зазначеної діяльності, безумовно, належать усі нормативні акти про права і обов'язки осіб, які в межах своєї компетенції і статусу зобов'язані займатися профілактикою. До правової базі відносяться також права та обов'язки дітей та молоді, які зачіпаються в різному ступені, коли по відношенню до них здійснюються активні профілактичні заходи. Таким чином, правові межі антинаркотичної профілактики передбачають:
дії, що не порушують встановлену в законі компетенцію органу або осіб, що здійснюють профілактичні заходи;
дії, що не порушують права неповнолітнього як громадянина і члена суспільства, до якого відносяться ці профілактичні заходи.
Отже, компетенція органів та осіб, які здійснюють профілактичну роботу, і ступінь взаємодії різних відомств і спеціалістів повинні бути закріплені у відповідних нормативних актах. Це ставить перед учасниками системи профілактики специфічні завдання: максимальне врахування галузевих законів, їх узгодження в рамках концепцій активної, системної первинної профілактики; використання світового і російського досвіду у правовому забезпеченні діагностики вживання наркотиків, організації раннього виявлення споживачів та їх оздоровлення, соціально-психологічної реабілітації, з одного боку; захисту їх прав і законних інтересів - з іншого. Для цього необхідна відповідна спеціальна, у тому числі правова, підготовка фахівців, що беруть участь у наданні профілактичної допомоги. Особлива увага повинна бути звернена на правові гарантії прав неповнолітнього у всіх випадках застосування до нього активних профілактичних заходів, що тягнуть за собою примус і обмеження його прав. Не можна подавати органам і особам, що здійснюють профілактику, право проводити діагностику наркотичного сп'яніння, вживання ПАР, не сформувавши в тому ж нормативному акті механізм захисту прав і гідності дитини, по відношенню до якого здійснюються ці дії.
Цілі Концепції Капрі в освітньому середовищі:
зниження попиту на наркотики та інші психоактивні речовини;
зниження захворюваності на наркоманії, токсикоманії і алкоголізмом, а також супутніх захворювань;
зниження чисельності груп ризику споживання ПАР;
зниження тяжкості медико-соціальних наслідків зловживання ПАР.
Основні завдання Концепції Капрі в освітньому середовищі:
залучення до профілактичну антинаркотичну діяльність всіх без винятку установ системи освіти;
поліпшення якості виховання та формування у дітей та молоді антинаркотичних установок;
поліпшення якості освіти за рахунок підвищення рівня здоров'я та зміни ціннісної орієнтації учнів;
підвищення якості здоров'я дітей та молоді;
поліпшення криміногенної обстановки в регіоні, роз'єднання наркотичних асоціальних груп;
повернення в освітні установи дітей та молоді, які пройшли лікування та реабілітацію в зв'язку з наркозалежністю, та здійснення профілактичної роботи з ними щодо запобігання зривів і рецидивів захворювання;
надання дітям та молоді консультативної, психокорекційної та реабілітаційної допомоги;
здійснення антинаркотичної профілактичної роботи в сім'ях учнів, а також у місцях дозвілля дітей та молоді;
створення в освітніх установах атмосфери негативного відносинах до наркотиків та особам, що вживають наркотики, із залученням до цієї роботи морально стійких учнів;
створення системи раннього виявлення та контролю осіб, долучених до вживання наркотиків та наркозалежних на рівні школи, сім'ї та місць дозвілля (секції, гуртки тощо);
реалізація етапів профілактичної діяльності, створення організаційних структур; підготовка: кадрів, нормативно-правової бази, диференційованих програм профілактики, програм наукових досліджень, взаємодія з різними державними, громадськими, приватними установами та організаціями, а також із засобами масової інформації.
Активна антинаркотична профілактична допомога родині у рамках КАПРІ сьогодні повинна проводитися в умовах відмінності думок і ставлення окремих сімей до самої проблеми, дефіциту компетентності з питань формування у дітей антинаркотичних установок, цінностей здорового способу життя, труднощів встановлення контактів та взаємодії з фахівцями при необхідності консультативної, спеціалізованої та соціально-правової допомоги, в умовах, коли самі професійні групи осіб, що працюють з дітьми та підлітками - вчителі, шкільні психологи, соціальні педагоги та соціальні працівники, інспектори підрозділів у справах неповнолітніх (ПДН) також потребують вироблення нового підходу до взаємодії зі своїми підопічними.
Впровадження нової системи профілактики відбувається в конкретних реальних умовах. Неможливо одномоментне введення в практику всіх бажаних нововведень. Головним є чітке визначення етапів впровадження, що дозволяє зробити КАПРІ найбільш ефективною.
Перший етап - етап невідкладних заходів Організаційно-методично даний етап може бути реалізований в рамках поточного фінансування та чинного законодавства. Прийняття концепції Капрі в якості стратегічного напрямку дозволяє використовувати існуючі можливості і об'єднати розрізнені зусилля з профілактики наркоманії в системі освітніх установ. Впровадження першого етапу відбувається поступово по мірі готовності окремих складових:
створення єдиного організаційно-методичного центру в структурі системи освіти відповідно до концепції Капрі з відповідними тематичними відділами (організаційно-методичний, навчальний, профілактичний, реабілітаційний, юридичний, медичний, відділ моніторингу, відділ інформаційної служби та взаємодії з громадськістю);
розробка нормативно-правової бази профілактичної діяльності в освітньому середовищі;
створення центру реабілітації дітей та молоді з наркозалежністю;
відкриття профілактичних кабінетів у середніх та вищих професійних закладах;
створення інструктивно-методологічної бази для профілактики наркозалежності і реабілітації дітей та молоді з проблемами залежності від ПАР в діючих ППСМ-центрах;
модифікація існуючих програм профілактики;
впровадження інтернерт-інформаційної системи з питань профілактики зловживання ПАР серед дітей та молоді;
розробка системи показників та методичного забезпечення проведення моніторингу наркотичної ситуації в дитячо-молодіжному середовищі;
модифікація системи профілактичних оглядів;
створення пакету інформаційно-методичної документації для початкової перепідготовки кадрів на місцях.
Другий етап - етап організаційних заходів:
створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вихователів, педагогів, психологів дошкільних освітніх установ і шкіл, соціальних працівників;
створення регіональної мережі навчально-методичних центрів профілактики;
створення спеціалізованого видавництва, включаючи видання газети і журналу;
розробка альтернативних програм у системі концепції Капрі, адаптованих до різних регіонах;
створення повномасштабної системи моніторингу в Росії, що дозволяє оцінити не тільки рівень поширення наркоманії, але і ступінь ефективності профілактичних заходів, в тому числі і щодо супутніх захворювань та інших ускладнень;
розробка різних моделей позитивних ціннісних орієнтацій у галузі соціально-духовної діяльності;
організація спортивних змагань та інших ефективних форм дозвілля.
Фактично даний етап слід розглядати як перехідний, підготовчий для 3 етапи. Виділення цього етапу в достатній мірі умовно, оскільки його реалізація починається вже в період дії 1 етапу. 3адачі 2 етапи реалізуються поступово у міру готовності організаційної, нормативно-правової, науково-методичної та фінансово-матеріальної бази.
Третій етап - етап повного розгортання програм, відповідних концепції Капрі. Даний етап вводиться диференційовано по різних регіонах:
впровадження в більшості регіонів;
моніторинг наркологічної ситуації та ефективності впровадження профілактичних заходів;
розробка новітніх методів і прийомів профілактики;
порівняльне узагальнення російського і міжнародного досвіду.
Концепція КАПРІ передбачає створення наступних профілактичних програм:
активна профілактична діяльність в освітніх установах;
активна профілактична діяльність в сім'ї;
активна профілактична діяльність в організації позанавчальної та дозвільної діяльності дітей і молоді.
В даний час в усьому світі в освітньому середовищі боротьба з наркоманією проводиться шляхом використання різних профілактичних моделей. Структура останніх залежить від конкретних умов окремих країн і регіонів. Концепція профілактики в нашій країні повинна будуватися з урахуванням трьох основних сфер життєдіяльності дітей та молоді - сім'я, навчальний заклад, дозвілля, включаючи пов'язане з ними мікро соціальне оточення.