Сучасні уявлення про профілактику наркоманії

Наприкінці XX століття зловживання алкоголем, наркотиками та іншими психоактивними речовинами (далі ПАР) прийняло характер епідемії. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, сумарна кількість хворих із захворюваннями, викликаними прийомом різних психоактивних речовин, за винятком курців тютюну, становить більше 500 млн. чоловік.

В останнє десятиліття і для Росії вживання неповнолітніми та молоддю алкоголю, наркотичних та інших психоактивних речовин перетворилося в проблему, що представляє серйозну загрозу здоров'ю населення, економіці країни, соціальній сфері та правопорядку.

Відбувається неухильне «омолодження» наркоманії. У Росії середній вік початку вживання алкоголю серед хлопчиків знизився до 12,5 року, серед дівчаток до 12,9 року; вік прилучення до наркотичних засобів знизився відповідно до 14,2 року серед хлопчиків і 14,6 року серед дівчаток.

Диференційований аналіз вітчизняної та світової наркотичної ситуації дозволяє виділити ряд основних чинників, що визначають негативну динаміку проблеми. Умовно виділяються соціально-економічні, соціально-ідеалогіческіе та біомедичні фактори, а за масштабом їх дії - глобальні, геополітичні, регіональні, притаманні окремим верствам суспільства, микрогруппам населення, сім'ям, особистостям.

Серед основних причин, що впливають на поширеність наркоманії та токсикоманії в дитячо-підлітковому середовищі, одне з перших місць займає легка доступність ПАР. Близько 60% опитаних неповнолітніх, які вживають наркотики і токсичні засоби, відзначають відносну нескладність їхнього придбання. Наркотики купуються в школах, на дискотеках, в кафе, в добре відомих місцях на вулицях, в парках, а також на квартирах розповсюджувачів і торговців наркотиками. Наркоділки давно визначили для себе освітні установи як ринки збуту наркотиків у дитячо-підлітковому середовищі. У результаті суспільство зіткнулося з реальною незахищеністю дітей та підлітків від експансії наркотичних засобів. Тому без жорстких заходів протидії незаконному обігу наркотиків та силового протистояння наркоугруповання домогтися реального підвищення ефективності антинаркотичної профілактичної роботи тільки за рахунок зусиль вихователів, вчителів, лікарів, психологів, соціальних працівників не представляється можливим.

Наступним важливим чинником наркотизації є зниження у більшості дітей та підлітків превентивної психологічного захисту і низький ціннісний бар'єр. Неповнолітній, початківець приймати наркотики, перебуває у своєрідній соціально-психологічної ситуації: з одного боку - масове розповсюдження наркотиків, потужний пресинг рекламних пропозицій нового стилю життя і нових відчуттів, пов'язаних з наркотизацией, в поєднанні з домінуючими у підлітка мотивами цікавості і наслідування, з іншого - розгубленість і некомпетентність педагогів, соціальних працівників, батьків; з третього - боротьба правоохоронних структур з споживачами ПАР.

Звертає також на себе увагу низький рівень інформованості населення про профілактику наркотичної патології і мала доступність кваліфікованої безкоштовної консультативної та лікувально-реабілітаційної допомоги дітям і підліткам, хворим на наркоманію, і превентивної допомоги особам, лише приобщающиеся до вживання ПАР. Близько 60% опитаний дітей та підлітків і 28% дорослих не уявляли, куди можна звернутися у разі наркотичних проблем. Причому, в основному, населення орієнтоване на анонімну наркологічну допомогу. У країні відсутні державні дитячо-підліткові реабілітаційні центри, а оплачувати послуги комерційної наркології більшість громадян не в змозі.

У цій ситуації виникає особлива відповідальність з боку професійних груп осіб, які працюють з дітьми та молоддю, - вчителів, вихователів, шкільних психологів, соціальних педагогів, лікарів, які потребують вироблення абсолютно нового підходу до вирішення проблем профілактики наркоманії.