Модуль №2. Стилізація та формалізація

Лекція. Стилізація і формалізація в системі представлення

графічної інформації .

Дуже часто в нашім житті ми чуємо й уживаємо термін "стиль".

Можна говорити про жанр, про індивідуальний стиль окремого автора, про стиль образа

життя, а також про стиль цілих епох або великих художніх напрямків.

Поняття стиль має як би кілька рівнів. Уже в прадавньому світі воно стало позначати літературний склад, індивідуальну манеру. Воно й нині вживається для позначення

індивідуальних художніх особливостей, властивих творчості письменника, художника, музиканта або навіть окремому періоду його діяльності. Поняття стиль широко використовується в історії мистецтв і при визначенні типових для якого-небудь періоду художніх напрямків або тенденцій, що володіють специфічною комбінацією стильових ознак.

Поняття стилю можна визначити, як ідейну або художню спільність,

яка звичайно відповідає певному часу, напрямку в

мистецтві або унікальній субкультурі, окремій людині або його будинку.

Кожна країна, кожний народ в окремі періоди свого розвитку накладають

свій відбиток, свої специфічні риси на ті або інші види діяльності.

Термін стиль багатозначний, можна говорити про стиль людини, стилі життя,

стилі того або іншого історичного періоду.

Гранично широким поняттям виступає "стиль епохи".

Також стиль може позначати окремі жанри,види мистецтва, окремі сфери культури й культурно-історичні стилі. Термін "історичний стиль" означає спільність засобів художньої виразності, обумовлену матеріальної й духовної культурою часу. Основні риси стилю позначаються в архітектурі, образотворчім і прикладнім мистецтві, літературі, музиці й костюмі.

Стиль повільно зароджується й повільно вмирає, тому що відбиває прекрасне

(у розумінні епохи) у викристалізуваному, завершеному виді.

Що ж таке стиль?

Стиль - найбільш загальна категорія художнього мислення, що характеризує певний етап його розвитку.

У стилі виражається система ідей і поглядів, в яких закладений світогляд кожної епохи.

Стиль характеризує формально-естетичні ознаки об'єктів, у яких закладений

певний зміст.

Тому стиль можна вважатизагальним художнім вираженням епохи, художнім переживанням людиною свого часу. У стилі проявляється, зокрема , ідеал краси,

переважний у дану історичну епоху.

Стиль - це конкретне втілення емоційних особливостей і шляхів

мислення, загальних для всієї культури й визначальних основні принципи

формоутворення й типи структурних зв'язків, які і є основою

однорідності предметного середовища на певному історичному етапі. Такі

стилі називають "більшими художніми стилями епохи", і вони проявляються

у всіх видах мистецтва - в архітектурі, скульптурі, живописі, літературі,

музиці. Однак зі зміною історичних епох пішли в минуле часи "більших

художніх стилів": прискорення темпів життя людину й суспільства,

розвиток інформаційних процесів, вплив нових технологій і масового

ринку привели до того, що переживання людиною свого часу проявляється

не в одному стилі, а в безлічі стильових форм і пластичних образів. Уже

в XIX в. з'явилися стилі, орієнтовані на використання стилів минулого

і їхнє змішання. (Композиція костюма - 13стор.)

Можна сказати, що стиль існує за законами живого, тому що кожний

стиль у процесі свого розвитку переживає певні стадії:

зародження, апогею, занепаду.

Однак стиль не зникає безвісти. Стиль виражає прагнення до вічного.

М.М. Бахтин відзначає наявність стильових рис, що проходять "наскрізною ниткою"

через епохи.

Стилізація від французького слова style – стиль. В образотворчому мистецтві і літературі свідоме наслідування прикмет якогось стилю минулих років та поколінь. Умисне, підкреслене відтворення мови певного історичного стилю. У мистецтві можна стилізувати під будь-який стиль (єгипетський, візантійський, бароковий, бідермаєр, народне мистецтво тощо); часом це наслідування виростає у власні стилі (неокласицизм, неовізантизм, неореалізм тощо).

Це декоративне узагальнення об’єктів, спрощень, за допомогою малюнка, кольору та інших графічних прийомів. Прикладом можуть бути вироби народних майстрів кераміки, розпису, вишивки. Особливо притаманна стилізація для декоративно-прикладного мистецтва та орнаменту зокрема.

Наслідування ознакам певного стилю може привести до створення пародійних та іронічних образів. Завдяки виокремленню основних ознак обраного для роботи стилю можна збільшити дієвість обраного сюжету (Бідструп). В книжковій графіці ( в ілюструванні) стилізація допомагає відтворити атмосферу минулого, фолкльору інших народів та країн.

Найчастіше художники обирають метод стилізації для відтворення та ідеалізації минулого на відміну від модних ознак сьогодення.