5. Поняття стратегічного планування

Стратегічне планування – форма вироблення і представлення стратегії підприємства, тобто форма визначення стратегічного аспекту її діяльності, в якій дається оцінка економічних можливостей і проблем підприємства у досягненні певних довгострокових цілей на основі обраної стратегії поведінки.

Функції стратегічного планування:

1. Встановлює, оформлює і впроваджує у діяльність підприємства елементи стратегії;

2. Визначає перспективні напрямки розвитку підприємства, основні види його діяльності;

3. Формує для підприємства в цілому, та для кожного структурного підрозділу зокрема, конкретні цілі, що узгоджуються з корпоративною стратегією;

4. Стимулює менеджерів до глибшої оцінки і максимального врахування можливостей і загроз у зовнішньому середовищі та власних сильних і слабких сторін;

5. Створює основу для раціонального розподілу обмежених економічних ресурсів.

За допомогою стратегічного планування підприємство визначає і обґрунтовує намір досягти певних довгострокових цілей. Стратегічний план виступає інструментом визначення, документального оформлення та запровадження у діяльність підприємства елементів стратегії.

Алгоритм стратегічного планування:

1. Визначення місії підприємства;

2. Формування стратегічних цілей;

3. Оцінка і аналіз зовнішнього середовища підприємства;

4. Оцінка і аналіз внутрішнього середовища підприємства;

5. Розробка і аналіз стратегічних альтернатив;

6. Вибір стратегії;

А далі продовжується процес управління підприємством у таких етапах

7. Розробка стратегічних програм для функціональних підсистем підприємства;

8. Реалізація стратегії;

9. Оцінка і контроль виконання стратегії.

6. Загальні принципи формування стратегії підприємства

Розкриваючи стратегічний контекст підприємства слід зупинитися на загальних принципах формування стратегії підприємства, на вимогах до його «стратегічного набору» і на типових рисах стратегії як інструмента довгострокової економічної політики підприємства.

Отже, як ми з’ясували раніше, сучасне поняття стратегії підприємства засноване на уявленні про неї як про специфічний інструмент довгострокового управління підприємницькою організацією з урахуванням перспективи розвитку подій та адекватної поведінки самої організації.

І як специфічний інструмент довгострокової економічної політики підприємства стратегія, хоча поняття це і абстрактне, має певні характерні риси:

• Розробка стратегії не приносить підприємству безпосереднього і моментального результату. Процес її розробки закінчується не негайною дією, а лише встановленням загальних напрямків, просування за якими покликане забезпечити підприємству зростання і зміцнення конкурентних позицій;

• Для розробки стратегічних проекті використовують ітеративний (безперервний) метод;

• Стратегія не може передбачити усі зміни

• А дає лише узагальнену інформацію для оперативних дій менеджменту підприємства;

• Враховуючи багатоплановий характер діяльності підприємства і його можливу багаторівневу ієрархічну організаційну структуру (побудову), стратегія підприємства є системою, яка представляє собою «стратегічний набір»;

• Для вищого структурного рівня підприємства стратегія є засобом, а для більш нижчого рівня – вона перетворюється в мету;

• За своєю суттю будь-які стратегічні заходи, що здійснюються підприємством мають інноваційний характер, оскільки вони засновані на нововведеннях у його економічному, виробничому чи збутовому потенціалах;

• Успішне застосування стратегії передбачає обов’язків зворотний зв'язок, що дозволяє постійно коректувати стратегічний вибір.

При цьому, стратегія як інструмент довгострокової економічної політики підприємства, а саме: як програма дій у формі його конкретного «стратегічного набору, що визначає розвиток підприємства та відповідне управління ним на основі оцінювання його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища, повинна:

• Відображати управлінську філософію фірми;

• Орієнтувати виробничу діяльність на запити споживачів;

• Враховувати впливи зовнішнього і внутрішнього середовищ;

• Складатися із різноманітних етапів розробки і реалізації;

• Відповідати на потреби оточення і дозволяти домагатися конкурентних переваг;

• Спиратися на людський потенціал як основу організації;

• Відображати природоохоронні заходи й екологічні наслідки прийнятих стратегічних рішень.

Дотримання зазначених принципів при формування та дотриманні стратегії розвитку підприємства як його «стратегічного набору» дозволяють підприємству вижити і досягти своєї мети у довгостроковій перспективі.