- •1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
- •Показники ліквідності підприємства
- •Показники ринкової активності підприємства
- •Показники ділової активності підприємства
- •Показники ефективності господарської діяльності підприємства
- •2. Служба персоналу: роль та місце в системі управління підприємством
- •3. Планування персоналу як складова загального процесу планування
- •Показники структури персоналу ват «Вібросепаратор» за 2008–2010 роки
- •Характеристика персоналу ват «Вібросепаратор» за рівнем освіти і віком
- •Покакзники руху працівників на ват «Вібросепаратор»
- •4. Механізм формування персоналу підприємства
- •5. Управління розвитком персоналу підприємства
- •6. Резерви зростання продуктивності праці в умовах підприємства
- •Рівень продуктивності праці на підприємстві
- •Співставлення темпів росту продуктивності та оплати праці на підприємстві
- •7. Процедура складання та ведення кадрової документації
- •Висновки
- •Список використаних літературних джерел
- •Додатки
Покакзники руху працівників на ват «Вібросепаратор»
Показник |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
Відхилення |
|
+/– |
% |
||||
1. Прийнято працівників, осіб |
105 |
86 |
46 |
-59 |
-56,19 |
2. Вибуло працівників, осіб, в тому числі: |
108 |
124 |
109 |
+1 |
+0,93 |
– на пенсію |
28 |
60 |
58 |
+30 |
+107,14 |
– за власним бажанням |
67 |
61 |
47 |
-20 |
-29,85 |
– за порушення дисципліни |
- |
- |
- |
- |
- |
– по скороченню штатів |
13 |
3 |
4 |
-9 |
-69,23 |
3. Середньоспискова чисельність працюючих |
349 |
311 |
248 |
-101 |
-28,94 |
4. Коефіцієнт прийняття |
0,30 |
0,28 |
0,19 |
- |
- |
5. Коефіцієнт вибуття |
0,31 |
0,40 |
0,44 |
- |
- |
6. Коефіцієнт плинності кадрів |
0,19 |
0,20 |
0,19 |
- |
- |
Для вивчення руху робочої сили у ВАТ „Вібросепаратор” розраховуються коефіцієнти прийняття та вибуття, а також коефіцієнти плинності та стабільності загального обороту (рис. 1.2). Коефіцієнт прийняття – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників основної діяльності. За рахунок зменшення чисельності персоналу і кількості прийнятих працівників цей коефіцієнт на підприємстві у 2010 році на 56,19% менший за показник 2008 року. Коефіцієнт вибуття – це відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності ПОД. За рахунок збільшення чисельності звільнених в 2010 році, а також великої кількості тих працівників, хто вийшов на пенсію, цей показник на підприємстві склав 0,44. Коефіцієнт плинності кадрів розраховують як відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності. У 2010 році у порівнянні з 2008 роком цей показник залишився без змін і становив 0,19. Проте коефіцієнт плинності кадрів дуже перевищує нормативне значення, яке складає 3-5%. Це негативно відображається на господарській діяльності підприємства, тому що плинність знижує продуктивність праці на підприємстві. Для того, щоб розробити заходи, спрямовані на закріплення робочих кадрів, необхідно знати конкретні причини звільнення з власного бажання. Можна порадити підприємству переглянути та змінити свою кадрову стратегію та політику, а також удосконалити процес адаптації персоналу.
Рис. 1.2. Чисельність вибулих працівників за 2008–2010 роки
4. Механізм формування персоналу підприємства
Процес формування персоналу ВАТ «Вібросепаратор» складається з ряду послідовних етапів: пошук, залучення, добір, профорієнтація, розміщення, професійна адаптація та закріплення персоналу.
В умовах підприємства з’ясування потреби в кадрах полягає у визначенні кількісного та якісного складу персоналу, що відповідає обраній стратегії розвитку ВАТ «Вібросепаратор». Кількісну та якісну потребу в персоналі визначають у процесі кадрового планування, на підставі розробленої кадрової політики.
Одним із напрямків змін потреби підприємства в персоналі є:
– внутрішньоорганізаційна динаміка робочої сили;
– звільнення за власним бажанням;
– вихід на пенсію;
– декретні відпустки тощо.
У ВАТ «Вібросепаратор» вихідним пунктом для визначення потреби в персоналі є аналіз кадрового складу підприємства в діючому штатному розкладі, який надає інформацію про працівників, а саме:
– вік, національність, освіта, релігія;
– час наймання чи призначення на певну посаду;
– планове звільнення за віком;
– заплановані переміщення або підвищення по службі;
– коротка характеристика особистих і професійних якостей;
– посадовий оклад і використовувана система пільг;
– рівень професіоналізму і компетенції.
Досліджуються й інші дані, необхідні для цілей планування. Планова кількість працівників складається з потрібної чисельності працівників і резерву (без тих, хто перебуває у відпустках, хворих та ін.)
Для визначення потреби у виробничому персоналі на підприємстві використовують нормативний метод, який полягає у застосуванні системи нормативів і визначенні кількості працівників у функціональному розрізі, затрат на виробництво одиниці продукції (робочий час, фонд заробітної плати). Цей метод включає в себе норми праці, до яких відносяться норма виробітку, часу, чисельносі та обслуговування. Також широко використовується метод трудових балансів, що відслідковує рух робочої сили, використання фонду часу і грунтується на взаємозв’язку ресурсів, які потрібні організації в рамках планового періоду. Для визначення потреб в спеціалістах на термін до 5 років використовується штатно-номенклатурний метод, який грунтується на показниках розвитку підприємства, типових структурах і штатах, а також номенклатурних посад, які повинні займати спеціалісти з вищою та середньо-спеціальною освітою. Також для визначення потреби в службовцях, спеціалістах та керівниках використовується метод експертних оцінок, що грунтується на використанні думки голови правління, технічного директора та директора з економіки.
У ВАТ «Вібросепаратор» покриття потреби в персоналі починається з пошуку кандидатур на заміщення вакантних місць у відповідності до їх вимог та створення необхідного резерву кандидатів на всі посади і робочі місця.
Ця робота здійснюється щодо всіх категорій спеціальностей – виробничих, економічних, адміністративних. При цьому підприємство враховує рух персоналу, а саме: вихід на пенсію, плинність, звільнення у зв’язку з закінченням договору про найм, розширення сфери діяльності організації. За даної економічної ситуації підприємство користується активними та пасивними методами набору персоналу.
На підприємстві широко використовуються зовнішні та внутрішні джерела залучення персоналу, а саме:
– навчальні заклади різних ступенів і рівнів підготовки;
– державний центр зайнятості;
– публікація оголошень в засобах масової інформації;
– просування по службі своїх працівників;
– пряме звернення до своїх працівників щодо рекомендацій на роботу родичів, друзів, знайомих;
– регулярне інформування всього колективу про вакансії, які виникають.
Враховуючи особливості виробництва та його сезонність процес відбору на підприємстві розподілений на низку етапів:
– створення комісії з відбору персоналу;
– формування вимог до робочих місць;
– оголошення про конкурс у засобах масової інформації та на біржі праці;
– медичне обстеження здоров’я і працездатності кандидатів;
– оцінка кандидатів на психологічну стійкість;
– аналіз захоплень і шкідливих звичок кандидатів;
– комплексна оцінка кандидатів за рейтингом і формування остаточного списку;
– висновок кадрової комісії з вибору кандидатури на вакантну посаду;
– затвердженя у посаді, укладання контракту;
– оформлення і подання у відділ кадрів кадрових документів кандидата.
Відбір персоналу виконують шляхом визначення найбільш прийнятних кандидатів з резерву, створеного в процесі пошуку кандидатур. Підприємство вибирає персонал, що має найкращу кваліфікацію для виконання роботи на передбаченій посаді. Рішення про вибір приймається з урахуванням таких чинників, як освіта кандидата, рівень його професійних навичок, досвід попередньої роботи, особисті якості.
При виборі певного варіанта прийняття підприємство виходить з того, що наймає робочу силу сьогодні для майбутніх потреб, тому воно враховує, щоб:
– при наборі були відібрані працівники, найбільш прийнятні для підприємства;
– витрати, пов’язані із залученням робочої сили, були незначними стосовно результатів;
– зберігалася структура кадрів з одночасним припливом нових ідей на підприємство;
– не постраждав психологічний клімат підприємства;
– особисті надії працівників були втілені в життя.
Якщо відчувається нестача в працівниках високого рівня, підприємство шукає кандидатів на вакантні посади шляхом просування „старих” працівників службовими сходами. При цьому використовується метод повідомлення всіх співробітників підприємства про вакантні посади.
Задоволення потреби підприємства в тимчасовому найманні здійснюється шляхом лізингу персоналу, що дає змогу:
– маневрувати робочою силою;
– уникати економічних і соціальних наслідків звільнень;
– знижувати обліковий склад, що визначає відсоток виробничого травматизму;
Наступним етапом наймання робочої сили – залучення в процес роботи, адаптація на новому місці. Адаптація персоналу на ВАТ „Вібросепаратор” здійснюється керівниками структурних підрозділів, які ознайомлюють нового працівниками з колективом, умовами праці, робочим місцем, специфікою виробництва тощо.
У відділі кадрів, при прийнятті на роботу працівника, складається особиста картка. Вона включає в себе відомості, отримані з трудової книжки, яка ведеться у відділі кадрів, також дані з диплому і паспорту. При прийомі на роботу, у відповідності з професією і кваліфікацією працівника, йому призначають посаду, відділ, в якому він буде працювати, а потім по цим даним визначають оклад у документі «Штатний розклад». Посада, відділ, оклад, а також прізвище, ім’я та по-батькові, дата зарахування на роботу, табельний номер, який працівникові присвоюють у відділі кадрів, вказують у «Наказі про прийом на роботу». Підтверджений директором наказ передається в бухгалтерію. Рух кадрів оформляється первинними документами: наказами про прийом, переміщення, звільнення.
Отже, механізм залучення персоналу ВАТ «Вібросепаратор» носить тривалий характер та є витратним для підприємства.