1.7 Українські дизайнери.

Стан сучасної української моди справляє приємне й навіть надихаюче враження. Відбуваються покази, на яких демонструється одяг, що ні в чому не поступається найвитонченішим досягненням західних дизайнерів. Самі покази перетворюються на свята, де серед глядачів, а подекуди й моделей, можна спостерігати постійних персонажів світської хроніки. Останнім часом з’ явилася тенденція, яка дозволяє робити оптимістичні прогнози щодо подальшого існування моди в Україні.

Усе почалося з “ Сезонів Моди “ – українського аналога французьким тижням прет – а – порте. Отож гасло “Купуй українське !” набуває сенсу в галузі легкої промисловості.

На “Сезонах Моди – 98 “ виробами дизайнера Вікторії Гресь зацікавилося керівництво ужгородської фабрики “ Парада”. Відомі імена українських дизайнерів: Сергій Бизов ( моло-

дий, але вже відомий ), Олександр Залевський ( молодий авангардний модельєр), Христина Бобкова, Лілія Пустовіт, творчий тандем Тетяна Земскова і Олена Ворожбит, Олександр Гапчук, Ольга Громова, Віктор Анісімов, Ваня Рень, Ганна Бабенко, Роксолана Богуцька, Діана Дорожкіна (творець “зіркових “ талій ), Оксана Караванська, Людмила Кисленко(автор найбільш елегантної колекції “Сезонів моди “ Весна- літо – 2002.), Анжела Лисиця, Олеся Савенко, Володимир Сарафанов, Ольга Симонова, Оксана Тимоніна, Наталя Чуприна, Габріела Юраш, Валентина Яблонська, Юлія Гуральчук (переможниця першого конкурсу молодих дизайнерів “Сезони моди – погляд в майбутнє “ ), Лора Лобанова (одеський Дім моди “Шустов”).

Анжела Лисиця - відомий дизайнер, у якої одіваються багато дам з столичного бомонду, модний стиліст, до послуг якої звертались “зірки” української естради ( в тому числі Ірина Білик, Наталя Могилевська, а тепер – Анні Лорак і Асія Ахат )...

Лілія Пустовіт –була переможницею одного з самих престижних конкурсів молодих дизайнерів “In Vogue”. На її дипломі знаменитий Пако Рабанн написав: “ Браво за вашу колекцію !” Сьогодні Лілія Пустовіт – один з самих відомих українських дизайнерів.

Ольга Сімонова, дизайнер з Києва, в 2001 році їй вдалося захопити своїм стилем паризький бомонд. ЇЇ колекція одержала блискучі відгуки журналістів і спеціалістів, що працюють в області моди.

Українського дизайнера Діану Дорожкіну просто обожнюють у Москві. На одному з Російських тижнів моди захопленнями на адресу її колекції вибухнув сам мер Юрій Лужков, завжди настроєний дуже патріотично, але тут несподівано віддавши особисті симпатії представниці “ближнього зарубіжжя”. Захоплено прийняли колекцію нашого дизайнера Микола Басков, Людмила Гурченко, Тетяна Михалкова і Борис Мойсеєв. Навіть маестро Зайцев особисто привітав Діану з успіхом.

Роксолана Богуцька вдягає дружину В.А. Ющенка - Катерину, відому співачку Руслану.

Оксана Караванська ( Львівський дизайнер ) полюбляє використовувати у своїх колекціях національні елементи. Інколи покази колекції супроводжує народна музика.

Отже, сучасні дизайнери поруч із здобутками світової моди продовжують використовувати елементи традиційних комплексів та прийомів їх декоративно – художнього оформлення, і престижність їх помітно підвищується.

2. Вивчення експонатів музеїв та збирання власних фотоматеріалів про український

народний костюм Дніпропетровщини

Пошуковий експеримент

Дослідження проводилось з метою не просто вивчити український народний одяг Дніпропетровщини, але й зібрати існуючі експонати музеїв Дніпропетровщини. Для цього звернулись насамперед до досліджень етнографів, письменників, художників, до бібліотечних фондів. Як з’ясувалося питання регіонального одягу Дніпропетровщини досліджено недостатньо. Дуже мало існує публікацій про одяг Дніпропетровщини, а ті, що існують знаходяться лише в архівних фондах, що являється недоступним широкому загалові людей, багато з них в раритетних виданнях, і доступ до них обмежений, лише з дозволу директора музею. Працівники бібліотек, музеїв, етнографи, історики погоджувались, що матеріалу дуже мало, багато з них стверджували, що костюма українського як такого не існувало, тому, що Дніпропетровщина надзвичайно багатонаціональний регіон, і кожна нація приносила з собою свій національний костюм, що зазвичай мало вплив на костюм цього краю.

Після вивчення архівів, книг, описів дослідників, звернулись до експонатів музею. Насамперед – Дніпропетровського історичного музею ім.. Д.Яворницького ( Додаток № 4 ). У музеї на той час були експонати з фондів Чернігівського історичного музею ім..В.В.Тарновського, що дало змогу познайомитись з одягом козацької доби. З експонатів Дніпропетровського музею дізналися не лише про одяг, але й взуття, головні убори, прикраси. Там були представлені зразки одягу росіян, білорусів.

Потім відвідали Новомосковський історичний музей , де зустрілися з директором музею Явір Н.М., заслуженим членом спілки народних майстрів України, яка допомогла пізнати краще історію українського народного костюма. В музеї досить добре збереглися жіночі сорочки Дніпропетровщини, але з типу крою , вишивки було видно, що мають схожість з сорочками Полтавщини ( Додаток №5 ). Надія Миколаївна поділилась матеріалами, які допомогли більше дізнатися про одяг Дніпропетровщини. Так вона запропонувала фотоматеріали: (Додаток №6) жіночої сорочки ХІХ ст. півдня Полтавщини та півночі Дніпропетровської області – Магдалинівського району. Орнамент геометричний використаний у вишивці, червоно-чорні кольори переважають, стиль Бароко. Інша жіноча сорочка Дніпропетровської області ХХ ст. – стилізована. Цей період відмічався переходом на стилізацію, саме у цій сорочці стилізація від Полуботьківського стилю. Цікавою виявилась фотографія дівчини зі Слобожанщини в національному костюмі, стилю Бароко, який прийшов на Дніпропетровщину з Катериною ІІ. З’ясувалось, що жителька колишньої Слобожанщини ще й до сьогодні жива. Дізналися, що узор вишивки на сорочках часто використовувався для розпису печей, скринь, рушників. Так на козацьких рушниках XVI – XVII ст.. бачимо рушничкові шви, символіку орнаменту, кольору. Також недавно була знайдена скриня в Ново- московському районі, де зберігся ще стиль Миколаївського розпису, який теж використовувався для вишивки сорочок. Ця скриня в даний момент знаходиться на реставрації.

Із фондів музею історії міста Дніпродзержинська познайомились із зразками українського народного одягу Дніпропетровщини, зразками вишивки кінця ХІХ – початку ХХ ст.. (Додаток№ 7 ).

Отже, за результатами експонатів музеїв ми можемо дізнатися про історію українського народного костюма Дніпропетровщини.

Формуючий експеримент заключав у собі мету – провести власне дослідження, зібрати власний матеріал про костюм Дніпропетровщини. Жителька Дніпропетровська Савченко Надія Яківна, а в минулому міста Катеринослава, надала фотоматеріали своїх родичів з 1846 р. ( Додаток № 8 ).

В Полтавській області жителька Усенко Тамара Іванівна надала фамільну фотографію своєї родини села Максимівка 1915 року ( Додаток № 9 ).

Жителька міста Кривий Ріг Кравченко Н.П. в листі описує одяг нашої області до революції ( Додаток № 10 ).

Отже, після проведеної роботи можемо зробити такий висновок, що український народний одяг Дніпропетровщини досліджено дуже мало. Це питання цікавить наших сучасників і сьогодні, матеріалу зібрано недостатньо, і процес збирання матеріалу ніколи не є пізнім, чи достатнім. Адже кожне нове дослідження збагачує вивчене, вносить щось нове, або підтверджує уже відоме.

3 Проектування сучасного одягу на основі традиційного національного костюма

Пошуковий експеримент

Дослідження проводилось з метою не просто вивчити український народний одяг, а визначити чинники, за якими проектують сучасний одяг. Для цього звернулися не лише до досліджень етнографів, археологів, письменників, художників, але і спробували дослідити це питання на професійному рівні. Тому переглянули журнали мод, ознайомились з працею українських дизайнерів, прочитали журнали “ Легка промисловість“. На основі цього можна сказати, що моделювання одягу з використанням мотивів національного мистецтва і досягнень вітчизняної та світової художньої культури є одним з творчих засобів діяльності багатьох спеціалістів. На основі використання матеріалів народної творчості розроблено різноманітні колекції в напрямку перспективного розвитку моди. Минали віки, але український народний костюм витримав випробування часом. Його елементи увійшли до гардеробу кожної сучасної жінки. До нашого часу не втратили практичної основи головні естетичні елементи народного костюма: досконалість конструкції, доцільність та економічність крою, зручність в експлуатації, жіночність силуету. Закономірність композиційної будови, колористики, декору і, насамперед, конструктивної побудови українського народного костюма є основою для створення найцікавіших і колоритних моделей сучасного одягу. У наш час одяг, створений за джерелами народного костюма, включено до напрямку моди як одяг фольклорного стилю. Але це визначення не є догмою: використання народних традицій цілком можливе і в разі створення одягу класичного чи авангардного стилів. Традиційні прийоми як система починають розкладатись на окремі елементи. Прикладом цього може бути вільна інтерпретація у сучасному костюмі багатьох елементів народного одягу: його лінії, силует, крій, декор і художній образ в цілому. Якщо звернутись до «Методики проектування сучасного одягу на основі традиційного національного костюма» М.А. Нуржасарової, Е. Х. Меликової, Л. К. Шильдебаєєва [24], які проектували сучасний одяг на основі традиційного казахського костюма, то можна зробити спробу спроектувати сучасний одяг на основі українського традиційного одягу. ( Додаток 11 )

Метод створення орнаментальних мотивів дозволяє реалізувати багатоманітність нестандартних композицій з числа стандартних елементів – зооморфних, рослинних, космогенних. Ми спробували виділити групи орнаменту рослинного, зооморфного, космогенного, геометричного походження, що присутні традиційному національному одягу. Їх поєднання, використання допоможе створити різноманітні нестандартні орнаменти з тих, що є стандартними (першоджерела ) . На основі запропонованої уніфікації типових елементів орнаментів формотворення нестандартних композицій із стандартних орнаментів можна розробити і спроектувати сучасну методику на основі традиційного українського костюма. ( Таблиця 3.1)

Таблиця 3.1

Варіанти формотворення нестандартних орнаментальних композицій із стандартних орнаментів.

За результатами дослідження ми бачимо, що роль традиційного українського костюму у сучасному одязі надзвичайно велика . На його основі можна створювати нові моделі, комбінувати, тобто є можливість модернізувати , творити, урізнюманітнювати...

Формуючий експеримент заключав у собі мету – створити власні моделі сучасного одягу з використанням елементів традиційного українського костюма. Використовуючи створені варіанти формотворчих нестандартних орнаментальних композицій із стандартних орнаментів, спробували створити деякі моделі літнього одягу, дитячого, жіночого, чоловічого. Використовуючи лінії талії, складний крій спинки, декоративні вставки, спробувала створити верхній одяг для жінок, що підкреслюють неординарність та фольклорну романтичність образів у сучасних моделях одягу за мотивами народного костюма. (Додаток 12)

Отже, після проведеної роботи можемо зробити висновок, що традиційний український одяг цікавить наших сучасників і сьогодні, і може служити матеріалом для творчості багатьох модельєрів, при створенні нових моделей сучасного одягу.

ВИСНОВКИ

Актуальність вивчення проблеми дослідження українського народного одягу та сучасного костюму незаперечна. Тим більше, що мотивами національних костюмів цікавились і цікавляться сьогодні не тільки у нас, але і в інших країнах. За прототип беруть не свої національні костюми, а будь- які, в більшості екзотичні – Африка, Китай, Японія, Монголія. Елементи українського костюма постійно виникають в колекціях ведучих модельєрів нашої країни. Потрібно традиційний український костюм піднести на такий рівень, щоб ним зацікавились модельєри інших країн, адже колорит, різноманітність, неповторність, мальовничість його надзвичайно багатогранна.

Помітно пожвавилась діяльність майстрів – індивідуалів, які створили чимало високохудожніх зразків сучасного костюма, прикрас та доповнень до нього. Вишукані ансамблі одягу з успіхом демонструються на багатьох виставках у нас та за рубежем. Сучасним майстрам притаманна творча інтерпретація основних принципів народного одягу, насамперед функціонального призначення виробу, його зв׳язку з матеріалом, технікою виконання традиційних прийомів декоративно – художнього оформлення тощо. Кращі з них володіють умінням передавати практичні та естетичні властивості матеріалів, їх пластику і фактуру.

Багато археологів, етнографів, художників, мистецтвознавців, письменників досліджували питання традиційного одягу .Відомі прізвища таких дослідників , як Ф. Вовк, К. Мошинський, І. Морачевич, О. Шивацький – Ілліч, Г. Маслової, Г. Стельмаха, Я.К.Прилипка, К. Матейко, П. Мартинович, О. Сластіон, М. Мурашко, та багато інших. Завдяки їм зібраний неоціненний скарб, який можна пізнати, використати в сучасності, розвинути, дослідити, збагатити.

Звертання до традицій зовсім не означає нехтування сьогоденням. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна й чіткіше зрозуміти сьогодення, і уявити майбутнє.

Така робота актуальна, перш за все, для школярів середніх шкіл і може бути включена в освітні програми уроків з історії рідного краю. Результати досліджень можуть бути застосовані студентами – модельєрами, корисні і просто всім зацікавленим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабенко В.А. «Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края»

Екатеринославь. Типография губернского земства., 1905.

2. «Бабусині візерунки» М.,ТОО«Галактика-Л» 1988.

3. Бойко В. М.« Українські народні традиції в сучасному одязі ». К., 1970

4. Болебрух А.Г., Квітка С.А.«Дніпропетровськ: віхи історії» Дніпропетровськ, 2001.

5. Боплан. « Описание Украины ». Санк – Петербург., 1832.

6. Вовк Ф. « Студії з української етнографії та антропології ». К., «Мистецтво» 1995.

7. Воропай Олекса «Звичаї нашого народу» К., «Оберіг» 1993.

8. Гаркави А.Я. «Сказания мусульманских писателей о славянах и русских» Санк –

Петербург,1870

9. Головацкий Я. Ф. « О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичи-

не и северо-восточной Венгрии». СП б., 1877

10. Георги И. Г. «Описание всех обитающих в Российском государстве народов» .Санкт-

Петербург, 1799. Т.1

11. Деляфлиз «Медико – топографическое описание государственных имуществ Киевско-

го округа...»

12. Енциклопедія українознавства «Ми українці ». 1999.

13. Кара-Васильєва Т.В., Заволокина А.А. «Учитесь вышивать» К., «Реклама»1988.

14. Кафарський В.І, Савчук Б.П. «Етнологія» підручник ,К., - 2006.

15. Кульчицька О. А.«Народний одяг західних областей УРСР ». К., 1988.

16 . Лозко Г. « Українське народознавство » К., «Зодіак –ЕКО»1995.

17. Маслова Г. С. «Народная одежда русских и украинцев и белорусов» Сб.М.1956.

18. Матейко К.І «Український народний одяг » К., «Наукова думка» 1977.

19. Матейко Катерина «Український народний одяг» Етнографічний словник К., «Наукова

думка» 1996.

20. Морагевич И. «Село Кобылья Волынской губернии Новоград – Волынского уезда»

Этногр. Сборник. Санк-Петербург. 1853.

21.Наулко В.І. «Культура і побут населення України » К., «Либідь» 1991, 1993.

22. Ніколаєва Т. О. «Історія українського костюма»К., «Либідъ» 1996.

23. Николаева Т. А. «Украинская народная одежда: Среднее Поднепровье» К., «Наукова

думка» 1988.

23. Нуржасарова М.А., Шильдебаева Л.К. «Проектирование казахской национальной

одежды в современных условиях» // Международная научная конференция «Роль

предметов личного потребления в формировании среды жизнедеятельности челове

ка» МГУДТ, М., 2002. Журнал « Швейная промышленность» № 5 / 2003.

25. Пономарьов А.П.«Етнічність та етнічна історія України» Курс лекцій. К., «Либідь» 1996.

26.Пономарьов А. та інші «Українська минувшина» 2-е вид. К., «Либідь»1994.

27.Ригельман А. И. «Летописное повествование о Малой России и ее народе и козаках

вообще...» М., 1847

28. Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей.К.,

1874.

29. Титаренко В.«Полтавська традиційна вишивка: минуле і сучасне» Полтава,«Верстка»

2000.

30. Українознавство К., «Зодіак –ЕКО»1994.

31.«Українське народне мистецтво» Упорядники Колос С.Г. та ін. Державне видавництво образотворчого мистецтва і

музичної літератури УРСР., К., 1961.

32. «Український літопис вбрання» Т.2 К., «Мистецтво» 2006.

33. Чупріна Н. В., Ніколаєва Т. В.«Український народний одяг та сучасний костюм»

Журн ал «Легка промисловість» №1/1998.

34. Шафонский А. «Черниговского наместничества топографическое описание» К., 1851 .

35. Шевченко Є.І. « Українська народна тканина» К., «Артамія», 1999.

36. Шишацкий – Ильич «Местечко Олешевка» Чернигов, 1854.

ДОДАТОК 1

Географія українського національного костюма

Комплекси традиційного одягу.

Київщина

Комплекси традиційного одягу.

Волинь

Комплеплекси традиційного одягу.

Тернопільщина

Комплекси традиційного одягу.

Полісся

Комплекси традиційного одягу.

Вінниччина

Комплекси традиційного одягу.

Гуцульщина

Комплекси традиційного одягу.

Слобожанщина

Комплекси традиційного одягу.

Полтавщина

К омплекси традиційного одягу.

Запоріжжя

Комплекси традиційного одягу.

Таврія

.

Комплекси традиційного одягу.

Буковина

Комплекси традиційного одягу.

Поділля

ДОДАТОК 2

Українські землі XVIII – XIX століть.

Українські землі в 50-х – на початку 70-х років

XVIII ст.

Адміністративний поділ України наприкінці ХІХ ст.

Історико-етнографічні регіони України кінця ХІХ ст.

ДОДАТОК 3

С имволіка орнаменту

Символ вогню

( чоловічий символ)

Символ води

( жіночий символ )

Святкова сорочка. Чернігівщина XVII ст.

ДОДАТОК 4

Дніпропетровський історичний музей ім. Д. Яворницького

Народні костюми мешканців краю (український, російський, білоруський )

Кін. XVIII – ХІХ ст.

Український жіночий костюм. Катеринославщина. Кін. ХІХ – початок ХХ ст.

Одяг Є.Х. Шпак робітниці заводу Кобеняк з відлогою – одяг селянина

“Шодуар – А” м. Катеринослав Катеринославської губернії

1919 – 1920 р. 1919 – 1920 р.

Шинель М.М. Полканова, начальника Спідниця середини XVIII ст. Кунтуш

залізничної станції Милорадівка жіночий ХVІІІ ст. З фондів Чернігівського

Катерининської залізниці історичного музею ім.. В.В. Тарновського.

ХХ ст. 30-ті роки до Великої Вітчизняної Одяг міських жителів Дніпропетровської

війни. області 1930 р.

ДОДАТОК 5

Новомосковський музей історії та краєзнавства ім.. Петра Калнишевського

Жіночі сорочки полтавського типу

ДОДАТОК 6

Фотоматеріали Н.М. Явір

Жіноча сорочка. Магдалинівський район. ХІХст . Стилізована жіноча сорочка ХХ ст.

Дніпропетровська область

Дівчина в народному вбранні. Слобожанщина Скриня. Новомосковський район

Стиль Бароко. Миколаївський розпис.

Козацький рушник XVI – XVII ст. Рушник. Чернігівський розпис.

Печі з с. Котівка та Спаське Новомосковського повіту Катеринославської губернії.1914 р.

ДОДАТОК 7

Дніпродзержинськийський історичний музей

Жіночий костюм. Кінець XVIII – початок Одяг селянки с. Кам’янське.

ХХ ст. ( спідниця, корсетка, сорочка, очіпок ) Кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.

Жіноча святкова сорочка. Катеринославська губернія. Початок ХХ ст.

Чоловічий костюм ХХ ст. Жіночий святковий одяг. Початок ХХ ст.

Катеринославська губернія, с. Кам’янське

ДОДАТОК 8

Родина Савченко. 1846р. м. Катеринослав

ДОДАТОК 9

Родина Усенко. Полтавська область. с. Максимівка. 1915 р.

ДОДАТОК 10

Лист жительки Кривого Рогу

ДОДАТОК 11

П роектування сучасного одягу на основі традиційного українського костюму (ТУК)

Т радиційні особливості українського костюму

Класифікація ТУК

Декорування сучасного одягу на основі ТУК

Форма конструкції основних деталей

Вибір матеріалів ( фіз.- мех. якостей, колір )

Елементи одягу ТУК ( відповід- ність по силуету, формі, фурнітурі )

Уніфікація типових елементів орнаменту

Місце розміщення орнаменту

Види ТУК

Формоутворення нестандартних орнаментальних композицій із стандартних орнаментів

Костюми зразки

Спосіб і техніка виконання орнаменту

Кодування ТУК

Каталог моделей

ДОДАТОК 12

З разки сучасного одягу з елементами національного оздоблення

Дівочий одяг з елементами орнаменту Хмельниччини

Дитяче вбрання з елементами орнаменту Закарпаття

Жіноче вбрання з елементами орнаменту Вінниччини

Чоловіче вбрання з елементами орнаменту Львівщини

Жіночий одяг з елементами орнаменту Тернопільщини

Дівочий одяг з елементами орнаменту Дніпропетровщини

Дівочий одяг з елементами орнаменту Дніпропетровщини