2. Методика виконання роботи

1. Підготувати набір пофарбованих пластинок.

2. Визначити час і ступінь висихання лакофарбового матеріалу,

3. Час висихання визначити як середнє арифметичне паралельних визна­чень, допустиме розходження між ними не повинно перевищувати 15 %.

4. Пристрій для створення навантаження при визначенні часу і ступеня висихання: 1- основа; 2 — стояк; 3 —гвинт; 4 —важіль; 5 —гільза з гвинтовою пружиною;

6 —контрольна мітка; 7 —пластинка для випробування.

3. Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Характеристика ступенів висихання.

3. Методика виконання роботи.

4. Результати дослідження.

5. Паспорт досліджуваного лакофарбового матеріалу (див. додаток) та висновок про придатність до використання.

Контрольні запитання

1. Що характеризує ступінь висихання лакофарбового матеріалу?

2. Що розуміють під часом висихання лакофарбового матеріалу?

3. Як визначити спупінь висихання?

4. Як визначити час висихання лакофарбового матеріалу?

Лабораторна робота №8

Визначення основних показників якості клейових матеріалів Мета: ознайомитись з методами визначення основних показників якості, клейовий матеріалів (клеїв-герметиків).

Завдання: визначити основні показники якості клейових матеріалів: зовнішній ви­гляд, відносну густину, в"язкість.

Матеріальне забезпечення: клей — 25-50 г, стакан місткістю 50 мл, шприц медич­ний з голкою місткістю 15-30 мл, дистильована вода — 100-200 мл, віскозиметр з падаючою кулькою.

1. Загальні відомості

До основних показників якості (фізико-хімічних властивостей) клейових ма­теріалів належать: зовнішній вигляд, відносна густина, в"язкість, швидкість за­твердіння, липкість тощо

За зовнішнім виглядом клейового матеріалу можна визначити орієнтовно його основу, призначення, а також придатність до застосування.

Відносна густина характеризує масу клейового матеріалу в одиниці об'єму відне­сену до маси дистильованої води при температурі 4°С. ії необхідно знати дня перера­хунку об”ємних одиниць у масові та навпаки.

Вибір методу визначення відносної густини залежить від виду клею і точності, з якою необхідно провести випробування. Найбільш точним для рідких композицій і твердих клеїв є метод визначення відносної густини за допомогою пікнометра, але його використання утруднено у випадку пастоподібних клеїв.

Для рідких і пастоподібних клеїв може бути рекомендований метод визначення відносної густини за допомогою звичайного медичного шприца місткістю 15-30 мл. Для випробування рідких клеїв застосовують товсту голку, при роботі з пасто­подібними композиціями — шприц без голки.

В"язкість — важливий показник якості різних клейових композицій. Клеї з високою в"язкістю незручно наносити на поверхні, а при малій в'язкості клей необхідно нано­сити в декілька шарів, особливо при склеюванні пористих матеріалів. Тому дуже важ­ливо в кожному конкретному випадку приготувати клей оптимальної в”язкості

Для визначення в"язкості клейових композицій широко застосовують віскозимет­ри ВЗ-2 і ВЗ-4 (див. лаб. роботу N5) та кульковий віскозиметр. Кульковий віскозиметр (рис. 5) складається з скляної трубки з внутрішнім діаметром 20 мм і довжиною 35 см та стальної кульки діаметром 8 мм. Можна використовувати скляний циліндр діамет­ром 60-70 мм і металеву кульку діаметром 17,5 мм та масою 21,8 г. На відстані 5 см від кінців трубки нанесені мітки, відстань між якими повинна бути 25 см. Нижній отвір трубки, закріпленій в штативі, щільно закритий корком. Останнім часом застосовують удосконалений кульковий віскозиметр, в якому при падінні кульки на дно трубки за­микаються мідні контактні штифти, що знаходяться там, і загоряється сигнальна лам­па. До початку падіння кулька утримується за допомогою електромагніту.